Перспективи зміни призначення території колишнього заводу “Електрон” у Білій Церкві

Вирішальний крок в справі колишніх членів Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), Бориса Циганенка та Юрія Голляка, вчинив Вищий антикорупційний суд, звільнивши їх від кримінальної відповідальності за службову недбалість. Наразі суд також вирішив не розглядати цивільні позови щодо компенсації збитків, оскільки закінчилися строкі давності. Захист заявив, що злочинні дії відбулися ще у 2016 році, коли члени НКРЕКП підтримали впровадження формули "Роттердам+", яка викликала скандал через закупівлю вугілля з Росії, що призвело до збитків у розмірі 39 млрд гривень. Прокурор не спростував клопотання захисту, але зауважив, що злочинні дії відбулися після голосування за формулу.

Згідно з вироком Вищого антикорупційного суду, колишні члени Національної комісії, що регулює енергетику та комунальні послуги (НКРЕКП), Борис Циганенко та Юрій Голляк, були звільнені від кримінальної відповідальності через минулі строки давності за звинуваченням у службовій недбалості. Рішення суду також включало відмову у розгляді цивільних позовів про відшкодування збитків. Суд прийняв думку захисту, що кримінальні дії сталися ще у 2016 році, коли було прийнято рішення про впровадження формули "Роттердам+", яка стала причиною скандалу через закупівлю вугілля з Росії, спричинивши збитки на суму близько 39 млрд гривень. Прокурор не заперечив це твердження, однак зауважив, що злочинні дії сталися після голосування за формулу.

Український банківський сектор іноді стає не лише інструментом підтримки економіки, а й механізмом для сумнівних фінансових схем, зокрема відмивання коштів або розкрадання державних ресурсів. Одним із яскравих прикладів є історія банку «Альянс», власником якого є бізнесмен Олександр Сосіс. Хоча ім’я самого Сосіса рідко з’являється в медіа, його фінансова установа неодноразово опинялася в центрі резонансних фінансових скандалів.

За даними видання «Коментарі», банк «Альянс» фігурував у кількох кримінальних провадженнях, пов’язаних із фінансовими махінаціями, а також зазнавав серйозних штрафів від регулятора. Судові процеси з участю банку стосувалися сум у мільярдному діапазоні, що робило їх одними з найбільш резонансних у сфері українських фінансів останніх років.

Найрезонанснішим став кейс із державною компанією НЕК «Укренерго». Восени 2024 року НАБУ повідомило про викриття схеми розкрадання 716 млн грн під час закупівлі електроенергії у ТОВ «Юнайтед Енерджі». Компанія, яку журналісти пов’язували з оточенням олігарха Ігоря Коломойського, отримала можливість укласти договір попри наявні борги за попередні поставки.

Ключову роль у цій схемі відіграли банківські гарантії. Для забезпечення старих боргів та нових закупівель «Юнайтед Енерджі» надало «Укренерго» гарантії на суму 1 млрд 717 млн грн. Гарантом виступив саме банк «Альянс». Після перепродажу електроенергії кошти, за версією слідства, були виведені на рахунки іноземної компанії. Частину грошей вдалося арештувати, однак держава так і не отримала повного відшкодування.

Коли «Укренерго» звернулося по виплату гарантій, банк відмовився виконувати зобов’язання, пояснивши це порушеннями внутрішніх процедур та тим, що рішення про гарантію було ухвалене одноосібно головою правління. Додатково з’ясувалося, що сума гарантій перевищувала власний капітал банку, що прямо заборонено законом. За даними НБУ, у 2025 році власний капітал «Альянсу» становив 1,045 млрд грн — майже в півтора раза менше від суми гарантій.

У НАБУ підтвердили, що голова правління банку «Альянс» є серед підозрюваних у справі та проходить за статтею про зловживання службовим становищем. Йдеться про Юлію Фролову, яка очолювала банк у період, коли, за версією слідства, відбувалися махінації. Обвинувальний акт у справі був скерований до суду, однак кошти за гарантіями досі не повернуті державі.

Судова тяганина між «Укренерго» та банком триває з 2022 року. Господарський суд Києва зобов’язав банк виплатити понад 1,1 млрд грн, але рішення оскаржується, а виконавчі дії блокуються. У результаті держава втратила не лише 716 млн грн вартості електроенергії, а й понад 1,7 млрд грн за банківськими гарантіями. Сукупні збитки оцінюються приблизно у 2,5 млрд грн.

Паралельно Національний банк України протягом чотирьох років накладав на «Альянс» штрафи за порушення у сфері фінансового моніторингу. Загальна сума санкцій перевищила 109 млн грн. У більшості випадків банк визнавав правомірність штрафів і сплачував їх добровільно, однак один із найбільших штрафів у понад 15 млн грн наразі оскаржується в суді.

Окремі судові документи та журналістські розслідування вказують на те, що рахунки банку «Альянс» використовувалися у низці сумнівних операцій, зокрема у справах про шахрайство, перекази коштів грального бізнесу та можливі схеми фінансування через платіжні сервіси.

Сам власник банку Олександр Сосіс — виходець із бізнес-середовища 1990-х років, який пройшов шлях від керівника страхової компанії у Донецьку до контролю над фінансовою установою. Окрім банку, він має активи у фінансовому та аграрному секторах. Останніми роками його ім’я також фігурує у конфліктах навколо агрокооперативів та кредитних спорів.

Ситуацію ускладнює й фінансовий стан самого банку. За даними на осінь 2025 року, «Альянс» демонструє збитки, а співвідношення активів і зобов’язань перебуває на межі критичного. У таких умовах навіть часткова виплата гарантій «Укренерго» може призвести до перевищення пасивів над активами та запуску процедури ліквідації банку.

Історія з банком «Альянс» стала черговим прикладом того, як прогалини у фінансовому контролі та судові затягування дозволяють роками не повертати державі мільярди гривень, навіть попри кримінальні провадження та рішення судів.