Лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр, який незабаром стане новим прем’єр-міністром Угорщини, оголосив про свої наміри ініціювати важливі зміни до конституційних норм країни. Однією з ключових ініціатив стане встановлення обмеження на максимальну кількість термінів перебування глави уряду на посаді — не більше двох. Як зазначив Мадяр під час пресконференції в Будапешті, це означатиме, що прем’єр зможе залишатися на цій посаді максимум вісім років.
Таке нововведення, на думку політика, повинно запобігти концентрації влади в одних руках, що стало проблемою за часів правління Віктора Орбана, який керував країною протягом чотирьох поспіль каденцій. Мадяр акцентував увагу на тому, що його політична сила здобула конституційну більшість у парламенті, що дозволяє вносити зміни до основного закону без потреби у створенні коаліцій або пошуку компромісів з опозицією. При цьому він не уточнив, чи обмеження стосуватимуться лише безперервного перебування на посаді або загальної кількості термінів.
Дана ініціатива є досить незвичною для європейських парламентських демократій, оскільки зазвичай обмеження термінів застосовуються до президентів, але рідко — до прем’єрів. Мадяр пояснює це необхідністю забезпечити демократичні механізми після тривалої концентрації влади в руках однієї політичної сили.
Окрім змін у конституції, новий прем’єр окреслив плани щодо зміни зовнішньої політики Угорщини, зокрема, він висловив намір приєднати країну до Європейської прокуратури — установи ЄС, що займається розслідуванням фінансових злочинів, зокрема зловживань з європейськими коштами. Попередній уряд Орбана не підтримував такий крок, що призводило до напруги у відносинах Будапешта з Брюсселем.
Мадяр зазначив, що приєднання до Європейської прокуратури стане важливим сигналом для партнерів по ЄС та необхідною умовою для відновлення фінансових ресурсів, зокрема 20 мільярдів євро, які наразі недоступні через претензії Єврокомісії щодо дотримання принципів верховенства права і боротьби з корупцією.
Він також підкреслив, що відновлення доступу до цих коштів є критично важливим для економічного зростання країни, інвестицій в інфраструктуру та соціальні проекти. Політичні зміни в Угорщині викликали значний інтерес у Європейському Союзі. У Брюсселі сподіваються на більш конструктивну позицію нового уряду, який вже неодноразово блокував рішення Орбана, зокрема санкції проти Росії та фінансову допомогу Україні.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність «вивчити уроки» з часів правління Орбана, наголосивши, що ЄС повинен розглянути можливість реформування механізмів ухвалення рішень, зокрема питання одностайності у зовнішній політиці.
Петер Мадяр офіційно займе пост прем’єра на початку травня 2026 року. Його перемога на виборах та здобуття конституційної більшості відкривають шлях до швидкого впровадження реформ, здатних суттєво змінити політичний ландшафт Угорщини.
Аналітики вважають, що ці зміни можуть мати глибокі наслідки не лише для внутрішньої політики, але й для позицій Угорщини в ЄС. Відновлення співпраці з європейськими установами та зняття фінансових обмежень можуть зміцнити країну в контексті її ролі у зовнішньополітичних питаннях, зокрема щодо України та Росії. Таким чином, наміри Мадяра вказують на прагнення нового уряду до комплексного оновлення політичної системи, що може стати етапом значних реформ в історії Угорщини.
