Вівторок, 2 Червня, 2026

Петер Мадяр планує обмежити терміни прем’єра та змінити угорську конституцію

Важливі новини

Колишній детектив БЕБ Ткачук приєднався до штурмового полку “Сафарі”

У відповіді на офіційний інформаційний запит Департамент поліції особливого призначення підтвердив, що колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук був формально призначений до складу штурмового полку «Сафарі». Згідно з документами, конкурс на відповідну посаду було оголошено 18 липня 2025 року наказом ДПОП «ОШБ «Лють»» №879, сам конкурс стартував 21 липня, а наказом №790 від 10 вересня Ткачука офіційно призначено інспектором у структурі батальйону №1 полку.

На цей час, як зазначено у відповіді Департаменту, Ткачук «проходить навчання». Цей статус у деяких публікаціях та коментарях сприймають неоднозначно, адже він формально входить до бойового складу штурмового полку, проте ще не залучений до повноцінної операційної діяльності. Представники полку підкреслюють, що таке навчання є стандартною процедурою для нових членів підрозділу, особливо для осіб із досвідом у правоохоронних органах, адже необхідно освоїти специфічні тактичні й оперативні навички.

Ткачук набув публічної відомості під час роботи в БЕБ: у публічних заявах і матеріалах різних медіа й учасників ринку лунали звинувачення в системних корупційних практиках і застосуванні кримінальних проваджень проти бізнесу. Ці твердження оперують поняттями «фабрикації справ», «безпідставних обшуків» та «узгоджених рішень з прокурорами й судами», однак для точних юридичних висновків слід керуватися матеріалами слідства та рішеннями судів. Наразі у публічному полі нема інформації про остаточні судові вироки, які б підтверджували всі наведені звинувачення.

У світлі цих обставин критики вимагають від Департаменту поліції особливого призначення і від відповідних відомств більшої відкритості: доступу до текстів оголошених конкурсів, протоколів відбору та офіційних пояснень щодо ролі й обов’язків, які виконуватиме призначена особа. Представники громадськості наголошують, що використання бойових підрозділів тільки як формального місця працевлаштування для осіб із резонансною біографією підриває довіру до силових структур та відволікає увагу від реальних потреб фронту.

Ми направили запити з проханням надати офіційні коментарі до ДПОП «Лють» і до самого Олександра Ткачука та оновимо матеріал після отримання відповідей. Якщо потрібно, можу одразу підготувати шаблон запиту для отримання конкурсної документації або листа з проханням про коментар — скажи, і я підготуju їх у вигляді, готовому для відправки.

Погода 29 серпня: в п’ятницю в Україні буде ясно і спекотно

У п’ятницю, 29 серпня, Україну очікує максимально сонячний і спекотний день. По всій території країни буде ясно й безхмарно, без опадів. Температура повітря у більшості регіонів підніметься до +27°…+30°, а на півдні стовпчики термометрів сягнуть +32°. Погода в регіонах У столиці обіцяють теплий та ясний день: уночі +16°, вдень до +29°. У західних областях прогноз […]

Волинь отримує новий індустріальний парк «Горохів» з інвестиціями до 1,6 млрд грн

У Волинській області стартує реалізація індустріального парку «Горохів», який...

Російські війська атакували Херсонський онкоцентр: пацієнти та персонал встигли сховатися

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

“Вчора ввечері російські війська здійснили чергову терористичну атаку медичного об’єкта – завдали удару двома керованими авіабомбами по Херсонському регіональному онкоцентру”, – повідомили у МОЗ у соцмережах.

Будівля медзакладу, за даними МОЗ, “зазнала значних руйнувань”.

“На щастя, пацієнти та медичні працівники перебували в укритті й не постраждали”, – вказали у МОЗ.

Росія готує нову масштабну ракетну атаку на Україну

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

“У росіян може бути накопичена достатня кількість озброєння для повітряної атаки. Їхня головна мета — залишити нас без світла і тепла взимку, і вони не відмовились від цієї стратегії”, — зазначив експерт в ефірі Київ24.

Криволап повідомив, що російські авіаборти вже споряджені ракетами. Зокрема, на базі “Олен’я” готові до застосування 9 бортів з ракетами Х-101, а на аеродромі “Енгельс-2” ще 5 бортів споряджені ракетами Х-101 і Х-555. За його словами, зараз немає підводних човнів, які можуть запускати “Калібри”, у Чорному морі — один з них був відправлений до Новосибірська.

Крім того, існує загроза ударів ракетами “Кинжал”. Криволап зазначив, що росіяни наразі можуть використовувати не більше трьох ракет цього типу. Також Росія має запаси ракет Х-59 та Х-69, що запускаються з літаків Су-35 та Су-57.

“Ми можемо очікувати повітряну атаку будь-якої миті, тому повинні бути готові і не ігнорувати сигнали тривоги”, — підкреслив експерт.

Криволап звернув увагу на зростання кількості атак дронами. Росія використовує не менше чотирьох типів безпілотників, серед яких “Гарпії”, “шахеди” та розвідувальні дрони “Гербер”. Однак, завдяки роботі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), значна частина дронів втрачається ще до досягнення цілей — вже майже 50% виявлених дронів не долітають до об’єктів.

“Наші засоби ППО збивають велику кількість дронів, але через їхню велику кількість деякі все ж пробиваються, що приносить нам значні втрати”, — додав Криволап.

Лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр, який незабаром стане новим прем’єр-міністром Угорщини, оголосив про свої наміри ініціювати важливі зміни до конституційних норм країни. Однією з ключових ініціатив стане встановлення обмеження на максимальну кількість термінів перебування глави уряду на посаді — не більше двох. Як зазначив Мадяр під час пресконференції в Будапешті, це означатиме, що прем’єр зможе залишатися на цій посаді максимум вісім років.

Таке нововведення, на думку політика, повинно запобігти концентрації влади в одних руках, що стало проблемою за часів правління Віктора Орбана, який керував країною протягом чотирьох поспіль каденцій. Мадяр акцентував увагу на тому, що його політична сила здобула конституційну більшість у парламенті, що дозволяє вносити зміни до основного закону без потреби у створенні коаліцій або пошуку компромісів з опозицією. При цьому він не уточнив, чи обмеження стосуватимуться лише безперервного перебування на посаді або загальної кількості термінів.

Дана ініціатива є досить незвичною для європейських парламентських демократій, оскільки зазвичай обмеження термінів застосовуються до президентів, але рідко — до прем’єрів. Мадяр пояснює це необхідністю забезпечити демократичні механізми після тривалої концентрації влади в руках однієї політичної сили.

Окрім змін у конституції, новий прем’єр окреслив плани щодо зміни зовнішньої політики Угорщини, зокрема, він висловив намір приєднати країну до Європейської прокуратури — установи ЄС, що займається розслідуванням фінансових злочинів, зокрема зловживань з європейськими коштами. Попередній уряд Орбана не підтримував такий крок, що призводило до напруги у відносинах Будапешта з Брюсселем.

Мадяр зазначив, що приєднання до Європейської прокуратури стане важливим сигналом для партнерів по ЄС та необхідною умовою для відновлення фінансових ресурсів, зокрема 20 мільярдів євро, які наразі недоступні через претензії Єврокомісії щодо дотримання принципів верховенства права і боротьби з корупцією.

Він також підкреслив, що відновлення доступу до цих коштів є критично важливим для економічного зростання країни, інвестицій в інфраструктуру та соціальні проекти. Політичні зміни в Угорщині викликали значний інтерес у Європейському Союзі. У Брюсселі сподіваються на більш конструктивну позицію нового уряду, який вже неодноразово блокував рішення Орбана, зокрема санкції проти Росії та фінансову допомогу Україні.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність «вивчити уроки» з часів правління Орбана, наголосивши, що ЄС повинен розглянути можливість реформування механізмів ухвалення рішень, зокрема питання одностайності у зовнішній політиці.

Петер Мадяр офіційно займе пост прем’єра на початку травня 2026 року. Його перемога на виборах та здобуття конституційної більшості відкривають шлях до швидкого впровадження реформ, здатних суттєво змінити політичний ландшафт Угорщини.

Аналітики вважають, що ці зміни можуть мати глибокі наслідки не лише для внутрішньої політики, але й для позицій Угорщини в ЄС. Відновлення співпраці з європейськими установами та зняття фінансових обмежень можуть зміцнити країну в контексті її ролі у зовнішньополітичних питаннях, зокрема щодо України та Росії. Таким чином, наміри Мадяра вказують на прагнення нового уряду до комплексного оновлення політичної системи, що може стати етапом значних реформ в історії Угорщини.

Останні новини