П’ятниця, 18 Квітня, 2025

Петро Оленич і гроші на цифровізацію Києва

Важливі новини

Підготовка студентів-чоловіків до виїзду за кордон: від підготовки до спілкування з прикордонниками

У контексті поточної ситуації, 3 квітня студенти-чоловіки отримали можливість перетинати кордон під час воєнного стану за певних умов, що стало суттєвим кроком у політиці перетину кордону. За словами речника Державної прикордонної служби України, Андрія Демчука, "Нові правила вже набирають чинності. З сьогоднішнього дня ми будемо пропускати цю категорію чоловіків за умови наявності всіх необхідних документів". Ухвалена 2 квітня постанова Кабінету Міністрів України значно розширила можливості виїзду за кордон для студентів-чоловіків. Це рішення стало важливим кроком для багатьох студентів, що прагнуть отримати якісну освіту за кордоном. Згідно з новими правилами, студенти-чоловіки можуть виїжджати за кордон, якщо вони відповідають певним критеріям, а також надають необхідні документи, які підтверджують їхні наміри та статус.

Постанова також вимагає від студентів пред'явити ряд документів для виїзду, серед яких зокрема згадується відомість про навчання, підтвердження фінансової спроможності, а також медичне страхування. Ці вимоги, як стверджують урядовці, спрямовані на забезпечення безпеки та контролю за процесом виїзду студентів-чоловіків за кордон.

Нагадаємо, що у минулому, восени 2022 року, українські студенти-чоловіки, які мали намір навчатися в іноземних університетах, стикалися зі значними труднощами при виїзді за кордон. Довгі черги на пунктах пропуску, відмови та непорозуміння із прикордонниками стали нещасною реальністю того часу. Причиною цього була неоднозначність та нечіткість законодавства щодо виїзду чоловіків під час воєнного стану. Однак нова постанова Кабінету Міністрів України усунула ці недорозуміння та стала важливим кроком у забезпеченні прав студентів-чоловіків на отримання якісної освіти за кордоном.

Юристи наголошують, що це рішення також забезпечує право на освіту, закріплене в Конституції України, і відповідає міжнародним стандартам. Нові правила також враховують зміни в законодавстві щодо мобілізації. Згідно з останніми змінами, мобілізують у віці від 25 років тих, хто не виконував строкову службу, а також добровільно можна мобілізуватися до досягнення цього віку. Таким чином, нові правила виїзду за кордон дозволяють студентам-чоловікам не лише здобувати якісну освіту, а й забезпечують їхні права та безпеку під час процесу перетину кордону в умовах воєнного стану.

У результаті нової постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня, студенти-чоловіки отримали можливість виїзду за кордон під час воєнного стану за певних умов. Це рішення стало важливим кроком для багатьох студентів, що прагнуть отримати якісну освіту за кордоном. Нові правила виїзду забезпечують безпеку та контроль за процесом перетину кордону, вимагаючи від студентів відповідності певним критеріям та пред'явлення необхідних документів. Це рішення також відповідає міжнародним стандартам і забезпечує право на освіту, закріплене в Конституції України. Також, нові правила враховують зміни в законодавстві щодо мобілізації, що стає додатковим плюсом для студентів-чоловіків. В цілому, ця постанова сприяє розвитку міжнародного співробітництва в галузі освіти та забезпечує студентам-чоловікам можливість отримати якісну освіту за кордоном у період воєнного стану.

Перспективи розвитку українських засобів РЕБ: інновації в системах та рост виробництва

Україна активно розширює свій арсенал засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), маючи на меті забезпечення технологічної переваги в оборонних сферах. Зусилля українських науковців та інженерів спрямовані на створення та вдосконалення новітніх систем, які не лише ефективно функціонують у різних бойових умовах, але й відповідають найвищим технологічним стандартам.

Наразі, дев’ять українських моделей мобільних засобів РЕБ успішно пройшли процедуру кодифікації в Міністерстві оборони, що свідчить про їхню готовність до масового виробництва. Проте, це лише частина багатогранного процесу. Українські розробники продовжують активно працювати над новими проектами, які знаходяться на різних стадіях тестування та погодження.

Серед цих інноваційних рішень варто виділити РЕБ-рюкзак від компанії "Квертус", призначений для захисту військових від ворожих дронів під час переміщення. Також, комплекс "Плутон" від "Інфозахисту" активно виявляє та ліквідовує загрозу від дронів на відстані кількох десятків кілометрів, забезпечуючи важливе попередження та автоматично активуючи РЕБ.

Поступово, українська промисловість в області військової технології встановлює нові стандарти ефективного захисту та безпеки на фронті. Компанія "Обрій мілтек" рішуче впроваджує стратегію доступності своєї продукції, пропонуючи купольний засіб РЕБ за доступною ціною. Такі ініціативи демонструють не лише потужний потенціал української промисловості, а й відповідальність за забезпечення військової безпеки.

Насамкінець, варто відзначити, що українські розробки не обмежуються лише декількома моделями. Компанія "Kvertus" вже пропонує цілий ряд комплексів для виявлення та придушення дронів. Хоча багато українських комплексів складаються з китайських компонентів, така практика дозволяє швидко реалізувати проекти, не жертвуючи якістю продукції. Проте, залежність від імпортних компонентів може стати викликом для української оборонної промисловості у майбутньому.

На фоні зростаючої важливості китайських компонентів, які потрапляють у списки обмежень на експорт, Україна спрямовує свої зусилля на локалізацію цих елементів. Зараз вітчизняна компанія, що веде перемовини з європейською корпорацією щодо виробництва електронних компонентів для РЕБ в Україні, отримує підтримку від уряду. Українські виробники віддають перевагу локалізації навіть головних китайських компонентів, таких як модулі, з планами на їх виробництво на власних заводах за участю європейських мікросхем.

Нові розробки вже адаптовані для роботи в нестандартних діапазонах. Представники Міністерства стратегічних галузей промисловості та кластеру Brave1 впевнені, що ринок постійно взаємодіє з військовими на передовій, готовий реагувати на будь-які зміни. Зараз вирішальним є, наскільки швидко ці розробки зможуть отримати перші серійні контракти.

Україна також активно виробляє великі засоби РЕБ для протидії ворожим ракетам, шахтам та розвідувальним безпілотникам, які здатні перехоплювати сигнал GPS або змінювати його, виводячи об’єкт з маршруту. Деякі з найновітніших розробок, такі як "Буковель", "Нота" і "Покрова", вже стали відомими громадськості, хоча інші залишаються поки що у секреті. Більшість цих розробок відбуваються у приватному секторі.

Незважаючи на їхню релятивну новизну, ринок мобільних засобів РЕБ стає надзвичайно конкурентним, привертаючи багатьох виробників та замовників. Продукцію РЕБ придбовують благодійні фонди, військові структури, місцеві органи влади та навіть приватні компанії. Важливою тенденцією є зростання обсягів закупівель державою та військовими частинами, що сприяє отриманню фінансування для термінових закупівель техніки. Однак це також вимагає ефективного управління коштами та регулювання закупівельних процедур для уникнення ризиків корупції.

Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) значно зростає в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів. Приватні компанії також активно придбовують таку техніку для захисту своїх об’єктів від потенційних загроз.

Нинішній ринок РЕБ переживає період змін. У Міністерстві стратегічних галузей промисловості відзначають, що невеликі команди починають об’єднуватися для створення якісних продуктів, в той час як у Brave1 зауважують, що замовники все більше звертають увагу на перевірені вироби, а виробники активно прагнуть пройти державну процедуру кодифікації.

Зараз головним завданням є забезпечення розвитку ринку в технологічно правильному напрямку та відповідності тенденціям на передовій. Для цього держава має спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки таким чином можна забезпечити стабільний та продуктивний розвиток українського ринку РЕБ, що відіграє важливу роль у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів.

• Попит на засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) в Україні значно зростає, особливо в містах, де вони використовуються для захисту цивільної інфраструктури від атак дронів, а також приватними компаніями для захисту своїх об'єктів.

• Ринок РЕБ переживає період змін, зокрема, невеликі команди починають об'єднуватися для створення якісних продуктів, а замовники звертають увагу на перевірені вироби.

• Для стабільного та продуктивного розвитку українського ринку РЕБ необхідно спростити процедуру кодифікації виробів та забезпечити систематичні та довгострокові замовлення від військових структур. Тільки так можна забезпечити безпеку та захист національних інтересів країни.

До кінця літа ув’язнені, мобілізовані до ЗСУ, опиняться на фронті

Ця заява викликала значний резонанс як в українському суспільстві, так і серед міжнародних спостерігачів. Експерти з різних галузей активно обговорюють правові, етичні та практичні аспекти такого рішення.

Зараз ці особи перебувають у процесі військової підготовки, яка триватиме принаймні два місяці.

Кілька ув’язнених розповіли виданню, що готові мобілізуватися, тому що хочуть свободи і спокути. Інші були мотивовані вищою зарплатою, яка може дозволити їм утримувати свої сім’ї, виконуючи при цьому патріотичний обов’язок.

Малюська повідомив, що початкова кампанія з вербування засуджених, як очікується, дасть близько 5000 нових рекрутів, а “за найсприятливіших обставин” їхня кількість може потроїтися.

Тим часом 24 ОМБр повідомляє про формування у своєму складі батальйону “Характерники”, в якому служитимуть колишні ув’язнені. Вони вже склали військову присягу і проголосили “молитву українського націоналіста”

“Серед них дуже багато патріотів, які неодноразово виявляли бажання захищати Батьківщину. Є багато людей із бойовим досвідом. Найближчим часом “Характерники” почнуть виконувати бойові завдання і покажуть себе на полі битви”, – йдеться в повідомленні бригади.

Як Шурма захищає корупційні схеми

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Банк «Альянс» став широко відомий після скандалу, в якому адвокат юридичної компанії Miller Олексій Носов нібито намагався дати хабар детективам НАБУ та прокурорам САП у справі про завдання збитків «Укренерго». Хоча формально головним акціонером є Олександр Сосіс, колишній голова правління страхової компанії АСКА Ріната Ахметова, реальним керівником та ляльководом банку є Павло Щербань, який очолює наглядову раду з серпня 2021 року.

Щербань має довгу кар’єру в банківському секторі, працюючи у таких установах, як «Промінвестбанк», «Володимирський», «Південкомбанк» та інших. Однак найбільше уваги привертає його роль в банку «Альянс» та його тісні зв’язки з Ростиславом Шурмою, з яким Щербань, ймовірно, познайомився ще близько десяти років тому під час спільної роботи над схемами.

Згідно з даними відкритих джерел, Шурма та Щербань мають спільні інтереси не тільки в банківському секторі, але й у інших бізнесах. Зокрема, Щербань володіє газовидобувною компанією «Віва Експлорейшн», яка отримала ліцензію на видобуток нафти і газу в Івано-Франківській області. Іншим цікавим активом є нещодавно придбаний елеватор у Хоролі, який, на думку аналітиків, може стати стартовим майданчиком для розширення в аграрну галузь.

Окрім того, Щербань інвестує в ІТ-бізнес, що включає створення багатопрофільної ІТ-команди для обслуговування банківських продуктів і торгових мереж. Ці інвестиції можуть бути частиною стратегічного плану, зокрема, на фоні відомого інтересу Шурми до цифровізації економіки та його конкуренції з віцепрем’єром Михайлом Федоровим.

Попри численні порушення нормативів Національного банку та корупційні скандали, банк «Альянс» не зазнав тимчасової адміністрації. Це може свідчити про наявність тіньової підтримки з боку високопосадовців, таких як Шурма. Проте, як відзначають журналісти, чи дійсно «Альянс» є пріоритетом для Щербаня, чи ці інвестиції є частиною більш широкого венчурного портфеля, залишається питанням.

На Одещині раптово помер працівник ТЦК: лікарі виявили у крові сліди метадону

У неділю, 7 квітня, у реанімації Ренійської міської лікарні помер 49-річний мешканець Кропивницького, який працював у районному центрі комплектування та соціальної підтримки. Попередньою причиною смерті медики назвали набряк мозку, який, імовірно, виник на фоні передозування наркотичним препаратом метадон. Як повідомляє видання «Бессарабія INFORM» із посиланням на джерела в медичних колах, чоловік був госпіталізований із підозрою […]

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Роль Петра Оленича у Цифровізації Києва

Петро Оленич – заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань цифрового розвитку. Він обіймає цю посаду з квітня 2021 року, але його зв’язки з Київською адміністрацією мають глибші корені. Оленич працює у КМДА вже понад вісім років, зокрема на посаді директора Департаменту земельних ресурсів, де його діяльність привернула неоднозначну увагу.

Оленич активно просуває ініціативи цифровізації столиці і публічно презентує нові функції “Київ цифровий”, як от останнє оновлення до версії 3.0. Його інформаційна активність у медіа може виглядати як спроба привернути позитивну увагу та відвернути погляд від численних корупційних скандалів, в які він потрапив.

Оленич опинився в центрі декількох резонансних корупційних справ. Наприкінці 2023 року НАБУ висунуло йому підозру у незаконному відведенні земельної ділянки природно-заповідного фонду під забудову. Слідство встановило, що в результаті цієї операції Київська громада втратила близько 6,4 мільйона гривень. Подальші розслідування показали, що в документах було навмисно вказано неправдиву інформацію про статус ділянки, що дозволило передати частину парку “Нивки” під забудову.

Але це не єдине звинувачення. Раніше Оленич також потрапляв у скандали через отримання земельних ділянок у подарунок. Журналісти з’ясували, що в 2016 році він став власником чотирьох земельних наділів у селі Богданівка Броварського району. Ці ділянки були подаровані особами, які отримали їх в приватну власність всього за два місяці до передачі Оленичу.

Ще один інцидент відзначився у жовтні 2019 року, коли Департамент земельних ресурсів під керівництвом Оленича продовжив оренду земельної ділянки для будівництва житлового комплексу на вулиці Звіринецькій, незважаючи на те, що ця ділянка мала статус без права на капітальну забудову. Цей випадок також викликав великий резонанс у медіа.

Бюджет та Розподіл Коштів

Програма “Цифровий Київ”, затверджена наприкінці 2023 року, передбачає витрати в розмірі 7,1 мільярда гривень на цифровізацію столиці у 2024-2025 роках. З них 6,2 мільярда мають бути виділені безпосередньо з бюджету столиці. Ці кошти спрямовуються на розвиток “Київ цифровий”, включаючи нові сервіси та покращення існуючих функцій.

Витрати на цифровізацію, безсумнівно, є значними, і важливо, щоб процес витрачання цих коштів був прозорим та контрольованим. Наявність корупційних скандалів, пов’язаних із Петром Оленичем, ставить під сумнів ефективність і законність витрат у цьому напрямку.

Петро Оленич активно просуває досягнення у сфері цифровізації та регулярно з’являється в медіа з новинами про “Київ цифровий”. Його публічні виступи і презентації можуть бути спробою створити позитивний імідж і відвернути увагу від корупційних скандалів. Оленич також був помічений під час виступу Віталія Кличка на сесії Київради, коли він заснув на засіданні, що викликало негативну реакцію.

Цифровізація Києва, безсумнівно, є важливим кроком у розвитку столиці, і “Київ цифровий” приносить значні поліпшення для мешканців. Проте, корупційні скандали та підозри, що оточують Петра Оленича, ставлять під сумнів ефективність витрат і управління цим важливим напрямком. Суспільству варто слідкувати за тим, як використовуються бюджетні кошти та як забезпечується прозорість і відповідальність у процесі цифровізації.

Останні новини