Петиція за мобілізацію: 25 тисяч голосів за три дні

У 2024 році головний оперуповноважений департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Володимир Величко разом із дружиною став власником великого обсягу нерухомості, а також декількох елітних автомобілів і мотоциклів. Придбання такого рівня розкоші викликало підвищену увагу громадськості та журналістів, адже офіційні доходи родини та задекларована вартість майна не завжди відповідають масштабам цих витрат.

До 2019 року Величко працював у департаменті, де мав доступ до ресурсів та інформації, пов’язаної з розслідуваннями економічних та кримінальних злочинів. Після цього він продовжив кар’єру в структурі Нацполіції, що, з огляду на придбані активи, породжує питання про прозорість фінансових потоків та походження коштів.

У липні 2024 року полковник також обійняв посаду заступника голови комітету з етики та чесної гри Української асоціації футболу. На сайті УАФ зазначається, що він має багаторічний досвід боротьби з договірними матчами.

30 березня 2024 року Величко став власником одразу чотирьох об’єктів у Києві та області: будинку площею 155,3 кв. м у Василькові, двох земельних ділянок по 1000 кв. м там само, а також квартири у Києві площею 28,9 кв. м. Загальна задекларована вартість цих активів склала трохи більше мільйона гривень.

Того ж дня він отримав майнові права ще на дві квартири у Києві в недобудованих будинках.

Раніше все це майно належало його колишній дружині. У 2023 році подружжя розлучилося, а вже у 2024-му Величко одружився вдруге.

Окремі питання викликає оцінка вартості землі у Василькові: 20 соток були задекларовані менш ніж за 100 тис. грн, тоді як на ринку подібні ділянки можуть коштувати понад мільйон.

Родина також задекларувала п’ять транспортних засобів, усі придбані у 2024 році та оформлені на нову дружину Анастасію.

Серед них два мотоцикли — BMW R1250GS та Yamaha Tenere. У декларації їхня вартість становить 40 і 50 тис. грн відповідно, хоча на ринку такі моделі коштують у рази дорожче — від пів мільйона до майже мільйона гривень.

Крім того, сім’я володіє трьома автомобілями преміум-сегмента: Mercedes-Benz GLS 400 (4,4 млн грн), Mercedes-Benz V300D (4 млн грн) та Lexus GX460. Останній задекларовано за 500 тис. грн, хоча його реальна ринкова ціна може перевищувати мільйон.

Згідно з декларацією, у 2024 році Анастасія Величко отримала лише 3 тис. грн соціальних виплат, але при цьому задекларувала 1,1 млн грн доходу від продажу рухомого майна. Які саме об’єкти були продані — не уточнюється.

Покупцями виступили громадяни Леонід Каллаш та Ірина Болдова. Каллаш — мототренер і засновник мотошколи The Riders. Раніше він уже фігурував у фінансових операціях із родиною Величків. Зокрема, у 2021 році сам Величко купив мотоцикл за 5 тис. грн, а згодом продав його за 490 тис. грн. У 2022 році колишня дружина правоохоронця також продавала Каллашу майно на сотні тисяч гривень.

Сам Величко зберігає готівкою 400 тис. грн, на банківських рахунках має близько 13 тис. грн, а також незначну суму в іспанському банку.

Натомість його безробітна дружина задекларувала 194 тис. доларів готівкою та символічні кошти на рахунку.

Сукупність обставин — масові придбання нерухомості, дорогі автомобілі, занижені ціни у деклараціях і суттєві готівкові накопичення при мінімальних офіційних доходах — може свідчити про невідповідність способу життя задекларованим фінансовим можливостям родини посадовця.

Відділ антикорупційних справ (ВАКС) прийняв рішення звільнити підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, під особисте зобов’язання, у зв’язку з його причетністю до справи щодо махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Про це інформує адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для “Суспільного”. Згідно з його словами, суд змінив запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов’язання та відправив ухвалу в СІЗО. На жаль, під час засідання відсутній був прокурор, що викликає питання про об’єктивність судового процесу. Справу повернули в національну поліцію, оскільки НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів для підозри у розкраданні. Цей факт підтвердив суддя Ярослав Шкодін під час засідання, зазначивши, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Попри те, що Лієва взяли під варту з заставою в 50 мільйонів гривень, його звільнили під особисте зобов’язання вже через місяць. На жаль, згідно з ВАКС, термін тримання під вартою завершився 8 квітня, і тепер він залишається без запобіжного заходу. Незважаючи на це, 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив його без розгляду.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо підозрюваного екс-посадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, у справі про можливі махінації під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму. Незважаючи на причетність до скандального процесу, вирішення питання про його запобіжний захід стало предметом суперечок і змін. Суд виніс рішення про звільнення Лієва під особисте зобов’язання, однак його відсутність прокурора під час засідання викликає сумніви щодо об’єктивності судового процесу. Крім того, Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли зібрати достатньо доказів для підозри у розкраданні, що викликає питання про ефективність їхньої роботи. ВАКС скасував рішення про звільнення Лієва, але через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ця ситуація відображає проблеми у правоохоронних організаціях та судовій системі України, а також потребу в ретельному аналізі та реформах для забезпечення реальної боротьби з корупцією та забезпечення правосуддя.

На недавньому економічному та безпековому форумі, що відбувся у Києві 5 квітня, генеральний директор ТОВ "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас виступив з важливою декларацією щодо перспектив залучення інвестицій на український оборонний ринок. Він підкреслив, що Україна має унікальні можливості для приваблення інвестицій зі Сполучених Штатів Америки та інших розвинених країн. Бельбас наголосив на тому, що ці процеси вже почалися і активно розвиваються, проте, для подальшого зростання українського оборонного сектора, необхідно подолати певні внутрішні та зовнішні виклики.

За словами Бельбаса, важливою перешкодою є необхідність лібералізації експорту озброєння з України за кордон. Якщо українські військово-промислові підприємства можуть виготовляти продукцію, яка зацікавлює замовників за кордоном, то логічно й вигідно її експортувати, забезпечуючи країну валютою та стимулюючи внутрішнє виробництво. Відсутність обмежень на експорт дозволить українським компаніям перенести свої виробничі потужності за кордон, що може зробити їх конкурентоспроможнішими й приверне додаткові інвестиції.

Не менш важливим є зацікавленість американських підприємців у українському оборонному секторі. Бельбас підкреслив, що відсутність прямих обмежень у співпраці з приватним сектором сприятиме залученню американських інвестицій. Він зауважив, що американські компанії вже проявляють інтерес до українського ринку, що свідчить про його потенціал.

Загалом, виступ генерального директора Владислава Бельбаса на форумі відкриває нові горизонти для розвитку українського оборонного сектора та підкреслює важливість активного співробітництва зі світовими лідерами у цій сфері.

Виступ Владислава Бельбаса на економічному форумі відкриває очі на серйозні виклики, з якими стикається українська економіка у контексті довготермінової війни. Питання експорту продукції та втрати виробництва з України стає критично важливим. Бельбас правильно підкреслює, що перерегулювання у цьому процесі може призвести до ще більших проблем. Втрата виробництва, зокрема в галузі виробництва безпілотників, позначається на економіці країни, адже втрачаються не лише робочі місця, а й потенційні інвестиції.

Важливо врахувати, що причиною такого відтоку є не лише конкурентні переваги сусідніх країн, таких як Польща, а й проблеми в системі оподаткування, бюрократичні перешкоди та загальна бізнес-середовище. Це означає, що Україні необхідно не лише залучати інвесторів, а й активно працювати над поліпшенням умов для ведення бізнесу, включаючи спрощення податкової системи та зменшення бюрократії.

Заяви Владислава Бельбаса щодо необхідності боротьби за збереження виробництва та привернення інвестицій підкреслюють важливість стратегічного підходу до розвитку економіки в умовах війни. Це викликає до дії уряд та бізнес-спільноту, які повинні спільно працювати над створенням сприятливих умов для бізнесу та збереження виробництва на теренах України.

Висновки до цієї статті можна сформулювати наступним чином:

• Необхідно активно працювати над залученням інвестицій українського оборонного сектора зі світових лідерів, зокрема зі Сполучених Штатів Америки та інших розвинених країн.

• Важливо уникати перерегулювання у цьому процесі, щоб не ускладнювати його та не втрачати потенційні інвестиції.

• Україні необхідно розглядати та вирішувати проблеми, пов'язані з втратою виробництва та відтоком компаній до сусідніх країн.

• Поліпшення умов для ведення бізнесу, зокрема спрощення податкової системи та зменшення бюрократичних перешкод, є критично важливими для збереження виробництва та привернення нових інвестицій.

• Потрібна активна боротьба за збереження виробництва та привернення інвестицій, що сприятиме подальшому розвитку українського оборонного сектора та в цілому економіки країни.