Під прицілом: внесення російських товарів до України через лінзу двох компаній

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Вона повідомила, що через війну, виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття. Якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.

“За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічне зростання ВВП до 2030 року на 7%, нам потрібно 4,5 мільйона працівників додатково”, – повідомила Бережна.

Як зазначив під час зустрічі перший заступник міністра Олексій Соболев, за підсумками шести місяців ВВП зріс на 4,1%, а зростання за підсумками року очікується на рівні 3,5%.

“Що стосується прогнозних макропоказників на 2025–2027 роки, то базовий сценарій, затверджений нещодавно урядом, враховує як безпекові фактори, так і інші чинники, частина яких випливає із безпекової ситуації”, – сказав Соболев.

За даними видання Foreign Policy, посилаючись на представника НАТО, виявлено, що FPV-дрони, використовувані в Збройних Силах України, не відзначаються високою ефективністю. Зазначається, що ці дрони оснащені недорогими камерами, що ускладнює їхнє використання вночі або при поганій погоді. Також часто вони несуть саморобні боєприпаси, які, на жаль, не завжди ефективно вибухають або навіть не спрацьовують під час польоту. Аналітики, опитані Foreign Policy, вважають, що атаки FPV-дронів на російські танки дають неоднозначні результати. Роб Лі, старший науковий співробітник Євразійської програми Інституту зовнішньополітичних досліджень, зазначає, що загальна точність FPV-безпілотників становить менше 50%, а для знищення танка часто потрібно використати 10 або більше дронів. Проте варто відзначити, що у Росії починають вичерпуватися запаси бронетехніки, тому зберігаючи нинішній темп на полі бою, Москва може стати перед проблемою втрати чисельної переваги в танках, що ускладнить проведення наступальних операцій у майбутньому. "Проблема полягає в тому, що Росія отримує багато живої сили", — підкреслює аналітик.

Загальна суть статті полягає в тому, що FPV-дрони, використовані у Збройних Силах України, мають деякі недоліки, які ускладнюють їх ефективне використання. Низька точність та недоліки у збройних пристроях, які не завжди працюють належним чином, роблять їх менш ефективними в бойових умовах. Також важливою є інформація щодо можливої втрати чисельної переваги в танках з боку Росії у майбутньому. Проте, варто розглядати ці висновки у контексті загальної ситуації на полі бою та можливостей подальшого удосконалення використання безпілотних літальних апаратів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Втрата живлення загрожує безпечній роботі станції. У разі повного відключення від зовнішньої енергосистеми ЗАЕС змушена буде покладатися на резервні дизельні генератори, ресурс яких обмежений. Такі перебої створюють загрозу радіаційної безпеки в Україні та Європі.

Міністр енергетики Герман Галущенко зазначив:

“Кожен день окупації станції наближає ЗАЕС до катастрофи. Лише повернення Україні контролю над станцією може гарантувати її безпечну експлуатацію”.

Він також наголосив, що українські енергетики готові відновити роботу пошкодженої лінії одразу після стабілізації безпекової ситуації.

Україна неодноразово зверталася до міжнародної спільноти із закликом забезпечити деокупацію ЗАЕС та посилити контроль над її експлуатацією, щоб уникнути ядерної катастрофи.

Вищий антикорупційний суд незабаром розпочне розгляд справи щодо колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача. Його підозрюють в організації злочинної схеми, спрямованої на розкрадання державних коштів шляхом створення фіктивних компаній. За даними слідства, у 2022 році Скоробагач разом із групою спільників незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України (ОЕС) і завдав збитків державній компанії «Укренерго» на суму понад 58 мільйонів гривень.

На думку правоохоронців, Скоробагач стояв на чолі організованої групи, до складу якої входили керівники та засновники кількох приватних підприємств. Вони створили три фіктивні компанії, через які незаконно отримували електричну енергію. Згодом енергетичні ресурси, отримані від ОЕС, передавалися далі, що дозволило зловмисникам ухилитися від сплати за використану електроенергію та завдати серйозних збитків державному бюджету.

Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.