Підготовка України до переговорів про реструктуризацію державного боргу: що очікувати в квітні

Ключові аспекти, які варто розглянути у контексті цієї ситуації:

Хоча немає впевненості, що Трамп має чіткий план, його відданість автократам та критичне ставлення до допомоги Україні у середовищі конгресменів-трампістів наводять на думку про те, що подальші події можуть розвиватися за певним сценарієм. Ймовірно, що Трамп оголосить про припинення допомоги Україні та пообіцяє Путіну не зважати на окупацію українських територій. Як вважає політичний оглядач, таким чином, Україні буде запропоновано “батіг”, а Путіну — “морквину”.

Шрайк розглядає три можливі сценарії розвитку подій:

Якщо Путін не погодиться на пропозицію Трампа, це може спровокувати експрезидента до зміни курсу і продовжити постачання зброї та іншу підтримку України. Хоча такий розвиток подій здається малоймовірним, він не виключений.

У цьому випадку війна триватиме, але без підтримки США Україні буде вкрай складно вести бойові дії. Це створює ситуацію, коли країна знову опиниться перед вибором: продовжувати боротьбу у знекровленому стані або йти на переговори.

Якщо Путін і українська влада погодяться на умови Трампа, це може призвести до принизливого миру, аж до відмови від вступу в НАТО. Таке рішення серйозно вплине на моральний стан українського суспільства, викликавши депресію та внутрішню нестабільність.

Шрайк зауважує, що хоча сприятливого для України результату на виборах не буде, ЄС, європейські країни, а також бюджети від G7 (50 млрд доларів) і країн НАТО (40 млрд євро) продовжать допомогу. Навіть якщо з натівського бюджету викреслити американську частину, сума залишиться значною.

Також він зазначає, що Трамп, будучи справжнім “баригою”, може звести все до того, що США не надаватимуть пряму допомогу, але дозволять продаж американської зброї за гроші. Це означає, що інші країни та фонди зможуть купувати зброю для України, як, Німеччина, яка купила нещодавно три “Хаймарси”.

Шрайк підсумовує, що в разі перемоги Трампа Україні залишиться не так багато територій.

“Загалом, зі значущою ймовірністю в разі перемоги Трампа у нас залишиться контроль тільки за тими територіями, які зможемо відвоювати до початку 2025 року. А то й менше, якщо війна продовжиться без підтримки США.”

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Представник уряду в Верховній Раді, Тарас Мельничук, пояснив, що відповідні зміни стосуються Порядку застосування вогнепальної зброї цивільними особами у випадку участі в боротьбі з агресією Російської Федерації чи інших держав. Ці зміни передбачають, що цивільні можуть використовувати зброю, якщо вона була знайдена та задекларована відповідно до законодавства.

Заступник міністра внутрішніх справ Леонід Тимченко також повідомив, що до кінця січня 2024 року дозвіл на зброю буде відображатися в українському додатку «Дія», що спростить процес легалізації та обліку зброї.

Всього за час функціонування Єдиного реєстру зброї до поліції надійшло понад 483 тисячі заяв на отримання дозвільних документів, з яких понад 469 тисяч вже були задоволені.

Російські підрозділи демонструють тактичні успіхи на окремих ділянках фронту в Донецькій та Запорізькій областях. Про це повідомив український моніторинговий аналітичний проєкт DeepState, який зафіксував просування сил РФ одразу поблизу кількох населених пунктів, що свідчить про активізацію бойових дій на цих напрямках.

За оцінками аналітиків, окупаційна армія змогла просунутися в районах Дронівки, Никанорівки та Панківки на Донеччині. Ці зміни мають локальний характер, однак впливають на загальну конфігурацію лінії зіткнення та змушують Сили оборони України коригувати тактичні рішення з урахуванням поточної обстановки.

Водночас Генеральний штаб Збройних сил України повідомляє, що найнапруженішою залишається ситуація на Покровському напрямку. За минулу добу російські окупанти 46 разів намагалися прорвати оборону та просунутися на позиції українських підрозділів. Бойові дії точилися в районах населених пунктів Червоний Лиман, Родинське, Мирноград, Котлине, Удачне, Молодецьке, Філія, а також у напрямку Торецького, Нового Шахового та Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку противник здійснив 24 атаки на позиції Сил оборони України. За інформацією Генштабу, бої відбувалися поблизу Клебан-Бика, Плещіївки, Щербинівки, Олександро-Шультиного, Русиного Яру, а також у напрямку Костянтинівки, Іванопілля, Степанівки та Софіївки.

Що стосується Гуляйпільського напрямку, то там зафіксовано 17 атак російських військ. Окупанти намагалися просунутися в районах Солодкого, Зеленого, Гуляйполя та у напрямку Варварівки й Добропілля.

Українські Сили оборони продовжують стримувати наступальні дії противника та завдавати йому втрат на всіх напрямках фронту.

Наприкінці 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України завершив укладання 12 контрактів на забезпечення харчуванням Збройних сил України у 2026 році. Загальна сума домовленостей сягнула 15,07 млрд грн. Формально ці угоди мали стати черговим етапом реформи тилового забезпечення, однак фактично вони знову привернули увагу до системних проблем у сфері закупівель — від обмеженої конкуренції до сумнівної якості продуктів для військовослужбовців.

Керівництво ДОТ на чолі з Арсеном Жумаділовим уперше застосувало модель довгострокових контрактів терміном від дев’яти до дванадцяти місяців. Такий підхід декларувався як інструмент стабільності постачань і прогнозованості витрат. Водночас сам формат угод не усунув головної вади системи — залежності від закритого каталогу з приблизно 340 позицій, за яким і відбуваються закупівлі. Саме каталог, за оцінками аналітиків, суттєво обмежує участь нових постачальників і знижує рівень реальної конкуренції.

Механізм зловживань виглядає класично: постачальники завищують ціни на популярні та масово споживані продукти і водночас занижують вартість екзотичних або маловживаних позицій, які військові практично не замовляють. Це дозволяє формально зменшити загальну вартість пропозиції по всьому каталогу та виграти тендер, компенсуючи «дешеві» позиції надприбутками на базових продуктах.

Ще одна системна проблема — відсутність у закупівлях великих національних рітейлерів. За даними розслідувачів, великі мережі уникають участі через високі ризики: ймовірність замовних кримінальних проваджень, тиск з боку податкових органів та вплив так званої «старої мафії», яка роками контролює ринок харчування для армії.

Хоча ДОТ формально запровадив обмеження цін на окремі позиції, експерти застерігають: це не вирішує проблему по суті. Старі постачальники, які зберегли доступ до тендерів, компенсують втрати за рахунок зниження якості продукції. Яєць по 17 гривень, як три роки тому, вже немає, зате залишаються поставки неякісних або фальсифікованих продуктів за ціною першосортних.

Ці побоювання підтверджуються результатами аудиту Рахункової палати за 2024 рік. Перевірка показала, що понад половина військовослужбовців не задоволені харчуванням. За дев’ять місяців 2025 року кожна п’ята відібрана партія консервів не відповідала вимогам якості, 45% зразків сиру виявилися фальсифікатом, а 42% напівкопчених і сирокопчених ковбас не відповідали стандартам безпечності.

Формально агентство Арсена Жумаділова нарахувало постачальникам штрафні санкції на суму 125,54 млн грн. Однак ефективність цього механізму залишається вкрай низькою. Добровільно компанії сплатили лише 20,10 млн грн, тоді як близько 84% нарахованих штрафів фактично «зависли» і не були стягнуті.

У підсумку, попри зміну назв і декларовані реформи, система харчування для ЗСУ продовжує працювати за старими правилами: із закритим колом постачальників, маніпуляціями з цінами та хронічними проблемами якості, за які зрештою розплачуються військові.