Підняти імунітет допоможуть 7 напоїв

За рік минуло з того часу, як російські окупаційні війська здійснили підступний акт, вибухнувши греблю Каховської гідроелектростанції в Херсонській області. Цей трагічний епізод став нагадуванням про вразливість нашої країни перед агресивними діями з боку сусіднього державного утворення. Але навіть у зливу бурь, наша нація знаходить силу та волю відновлювати та будувати свій майбутній шлях. Місцеве населення, разом з урядом, взялося за відновлення пошкоджених структур, поклавши перший камінь на шляху до відродження енергетичної системи регіону. Цей небезпечний інцидент вкотре підкреслив важливість національної безпеки та необхідність посилення обороноздатності країни.

Уранці 6 червня 2023 року, близько 03:00, росіяни вчинили теракт, підірвавши греблю ГЕС, найбільшого за площею мілководдя. Цей акт спричинив затоплення населених пунктів неподалік від річки Дніпро.

Представник Головного управління розвідки Міністерства оборони, Андрій Юсов, заявив, що наявні свідчення свідчать про причетність військово-політичного керівництва Російської Федерації до цього злочину.

“Росіяни скоїли теракт, щоб спровокувати українські Сили безпеки та оборони та зірвати контрнаступальні дії”, – додав представник ГУР.

Попередження про підірвання станції було отримано в квітні позаминулого року. Росіяни замінували ГЕС і дамбу, після чого вчинили підрив.

Більше 16 тисяч людей та 80 населених пунктів опинилися у зоні ризику через цей воєнний злочин.

Згідно з доповіддю міжнародної комісії ООН, на підконтрольних Україні територіях загинуло 33 людини, 28 отримали поранення, а понад 40 зникли безвісти.

Президент України Володимир Зеленський відзначив: “Російське зло організувало спеціальні групи на окупованих територіях, щоб приховати тіла загиблих”.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав підрив Каховської ГЕС найбільшою техногенною катастрофою в Європі за останні десятиліття.

“Єдиний спосіб зупинити Росію, найбільшого терориста 21 століття, – це вигнати її з України”, – додав він.

Національна академія наук України повідомила, що підрив греблі призвів до значних людських жертв, масштабної екологічної катастрофи та має всі ознаки воєнного злочину та екоциду.

Внаслідок цього інциденту, збитки для України оцінюються майже у $14 мільярдів.

Офіс генерального прокурора розпочав розслідування за статтею екоциду.

Українські авіаційні служби, згідно з висловленням голови Державіаслужби України, Олександра Більчука, розраховують витратити місяць на підготовку для відновлення пасажирських перевезень після отримання дозволу на польоти. На щастя, аеропорти у Києві та Львові зуміли зберегти свій персонал, що значно спростить підготовку до прийому літаків, і, за оцінками, знадобиться всього лише три тижні на цей процес.

Вже зараз зарубіжні низькобюджетні авіакомпанії висловлюють готовність зайти на український ринок, проте експерти попереджають, що відновлення польотів стане великим викликом. Велика кількість пілотів, що працюють за кордоном, можуть не повернутися, а ті, що залишаться в Україні, ризикують втратити свої навички та кваліфікацію через відсутність польотів.

Більчук наголосив на необхідності проведення системи продажів та проходження аудиту аеропортів для відновлення комерційних польотів. Також було висловлено стурбованість станом українських авіакомпаній, які є важливим складовим фактором економіки країни. Заклик до зниження ризиків до прийнятного рівня згідно з міжнародними стандартами також лунає перед відновленням польотів.

Державіаслужба зараз проводить аналіз повітряного простору для визначення безпечних маршрутів польотів і оцінює безпеку аеропортів. Відновлення цивільних польотів українськими авіалініями залежить від кількох факторів, включаючи безпеку аеропортів від можливих ракетних атак, сертифікацію інфраструктури аеропортів, механізм страхування та готовність авіакомпаній працювати в умовах підвищеного ризику.

У висновку важливо відзначити, що відновлення польотів з України є складним процесом, який потребує часу та уважної підготовки. Головними факторами, які впливають на цей процес, є безпека польотів, стан українських авіакомпаній, готовність аеропортів та пілотів до відновлення роботи в умовах підвищеного ризику.

Державні авіаційні служби України планують провести необхідні заходи для забезпечення безпеки польотів та роблять аналіз повітряного простору. Потрібно також враховувати можливий відхід пілотів та необхідність сертифікації інфраструктури аеропортів.

Загалом, хоча відновлення польотів є складним завданням, але з правильною координацією та підготовкою з боку відповідних органів та компаній, цей процес може бути успішно реалізований для забезпечення безпечних та ефективних пасажирських перевезень.

Юрій Горбунов: Спільні фотосесії з дітьми – родинна радість та таємниця успіху

Відомий український телеведучий та шоумен Юрій Горбунов поділився приємною новиною щодо своїх двох синів від Катерини Осадчої. Виявляється, їхнє спільне захоплення фотосесіями не обмежується лише талантом від батька, але також стає особливим родинним моментом.

Горбунов ділиться в своєму фотоблозі, що хоча хлопчики не завжди є зацікавлені в фотозйомці, це процес, який вони переживають разом. Відверто розповідаючи про вередливість, яку викликають зйомки в їхній родині, телеведучий показав свіжі фотографії та ділився історіями, як вдається зафіксувати емоційні моменти з дітьми.

Горбунов висловив подяку своїй дружині, Катерині Осадчій, за ініціативу здійснювати такі фотосесії, підкреслюючи, що це особливі моменти, якими вони насолоджуються, переглядаючи результати разом. Він також розповів про труднощі, з якими стикається молодший син Данило під час фотосесій, але зазначив, що з хорошим настроєм вони здатні занурити його в атмосферу та отримувати невимушені та смішні кадри.

Закликаючи інших батьків прийняти звичку робити спільні фотосесії, Горбунов вважає, що це стає особливими моментами та приємними спогадами, які будуть цінуватися у майбутньому. Сім'я Горбунова і Осадчої, виховуючи двох синів – Івана та Данила, продовжує насолоджуватися радісними миттями разом.

У висновку можна відзначити, що родинні фотосесії стали для Юрія Горбунова та Катерини Осадчої особливими моментами на шляху виховання своїх синів, Івана та Данила. Такий підхід відомого телеведучого не лише допомагає зберігати емоційні миті сім'ї, але й стає тим приємним та теплим клаптиком, який сім'я матиме можливість переглядати в майбутньому.

Горбунов підкреслив важливість спільних фотосесій та визнав, що навіть труднощі, з якими можуть стикатися діти під час зйомок, стають частиною смішних та невимушених моментів. Він закликав інших батьків прийняти цю звичку, вважаючи, що це є важливим внеском у сімейну гармонію та буде приємною спогадою у майбутньому.

Український народний депутат Євген Шевченко насторожує громадськість про можливу загрозу відкриття другого фронту з боку Білорусі. В його останньому зверненні Шевченко висловив серйозні обурення та занепокоєння стосовно військово-політичної обстановки, що швидко наростає у нашому сусідньому краї.

«Не хочу нагнітати обстановку. Але, не виключаю відкриття російсько-білоруського другого фронту. І справа не в Януковичі. Разом із Путіним до Мінська приїхали всі. Просто всі. Новий міністр їхньої оборони і сам Лавров. Це погано. Дуже погано!» – пише Шевченко.

Нагадаємо, чутки про можливий вступ Білорусі у війну ходять уже давно, ще з початку війни, хоча досі вони ніколи не підтверджувалися. Лукашенко ці чутки спростовував.

Зараз вступ у війну Білорусі може стати набагато більшою проблемою для України, ніж на початку війни, з огляду на те, що ЗСУ зараз поступаються за чисельністю російській армії, мають обмежені резерви, а відкриття нового фронту ці проблеми дуже серйозно посилить.

Щоправда, немає поки що ознак того, що Білорусь готує ударне угруповання для наступу на Україну. Про великі мобілізаційні заходи в РБ наразі нічого невідомо. Але якщо вони почнуться, це стане першим реальним сигналом про можливість вступу Білорусі у війну.

Утім, в Україні поширена думка, що курсування чуток про вступ Мінська у війну – це інформаційна спецоперація Кремля з метою змусити ЗСУ тримати велике угруповання військ біля білоруського кордону.