Підняти імунітет допоможуть 7 напоїв

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Володимир Литвин народився на Житомирщині 1956 року, зараз йому 68 років. Він із початку 2000-х був в українській політиці, ставав народним депутатом чотирьох скликань. Також він двічі обіймав посаду спікера Верховної Ради — з травня 2002 по травень 2006 року і з грудня 2008 по грудень 2012 року. Крім того, Литвин кілька разів балотувався у президенти України, але так і не був обраний.

16 січня 2014 року Володимир Литвин був серед тих, хто проголосував за “диктаторські закони”, проте пізніше просив вважати свій голос недійсним. Потім він підтримав Постанову про засудження застосування насильства, що призвело до загибелі мирних громадян України, а також підтримав Постанову про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень.

Литвин відомий своїми скандальними заявами про відносини з Росією та Євросоюзом. У вересні 2016 року ЗМІ опублікували так звані “думки вголос” Литвина. Тоді він заявив, що “від відносин з Євросоюзом ми нічого не отримуємо, а від того, що їх розірвали з Росією, багато втрачаємо”. Також він сказав: “Я думаю, що тут спрацьовує таке питомо українське: сподобатися тим, хто багатший, більш цивілізованим країнам”.

2021 року Володимир Литвин, який відомий і своєю науковою діяльністю та є професором, був кандидатом на виборах ректора до Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Проте не отримав потрібної підтримки та програв ці вибори.

Зараз у його профілі у Facebook зазначено, що він працює у Національній академії наук України. А на своїй сторінці у цій соцмережі Володимир Литвин публікує свої наукові статті та монографії. Також відомо, що він випустив книгу “Незасвоєні уроки: 1917-1991”, яку продає у тому числі й через соцмережі.

Судячи з його публікацій у соцмережі, Володимир Литвин часто буває на малій батьківщині — на Житомирщині. Він проводить зустрічі з педагогами та учнями місцевих шкіл. Було навіть, що привіз для однієї зі шкіл навчальну зброю для занять із військової підготовки.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

На зустрічі були присутні різні представники місцевої влади, які повідомили, що роботи з відновлення садочка знаходяться на етапі коригування проекту і продовжуються. Проте, на жаль, садочок «Веселка» не зустріне дітей і в 2024 році.

Це викликало занепокоєння серед батьків, адже жоден дошкільний навчальний заклад у Гостомелі не функціонує з моменту деокупації міста. Гостомель був одним з найбільш постраждалих населених пунктів Київщини під час російської агресії у 2022 році. Відтоді батьки постійно звертаються до влади з проханнями про відновлення інфраструктури, зокрема дитячих садочків.

Зібрання батьків стало важливою подією, яка відобразила бездіяльність Гостомельської військової адміністрації, що призвела до зупинки ремонтних робіт. Наближається початок нового навчального року, але перспективи відновлення дошкільних закладів у Гостомелі виглядають невизначеними.

Ця ситуація ставить під питання можливість нормального функціонування освітньої інфраструктури у постраждалому регіоні та потребує термінового вирішення з боку відповідальних органів.

Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія висловив упевненість у вирішенні питань, пов'язаних із Першою, Другою та Третьою групами осіб з інвалідністю. Він закликав утриматися від негативних коментарів стосовно цього пункту в законопроекті про мобілізацію. Цю інформацію він оприлюднив у своєму Telegram-каналі. Арахамія наголосив, що в чинному законодавстві передбачено одного доглядача на одну особу з інвалідністю за її вибором, що відповідає справжнім потребам. Він підтримав цей пункт і підкреслив, що розгляд поправок розпочнеться наступного тижня.

Додатково, Арахамія зазначив, що аналогічні заходи будуть застосовані і до аспірантів, обіцяючи вирішити питання стосовно надання їм відстрочки від мобілізації, незалежно від форми навчання. Раніше Єгор Чернєв, народний депутат України та заступник голови комітету Ради з питань національної безпеки, зазначив, що ухвалення законопроекту про мобілізацію наразі складне через велику кількість правок і різний час набрання чинності різними положеннями документа.

У підсумку, Давид Арахамія, глава фракції "Слуга народу", висловив впевненість у вирішенні питань, що стосуються осіб з інвалідністю, включаючи Першу, Другу та Третю групи. Він закликав утриматися від негативних коментарів і наголосив на важливості підтримки законопроекту про мобілізацію. Також було зазначено, що розгляд поправок до цього закону розпочнеться наступного тижня. Політик обіцяв вирішити питання відстрочки від мобілізації для аспірантів незалежно від форми навчання. Ці кроки свідчать про прагнення забезпечити права та підтримку осіб з інвалідністю та аспірантів в контексті мобілізаційних заходів.

17 лютого 2024 року у Ер-Ріяді, Саудівська Аравія, відбудеться захоплюючий поєдинок між українським боксером Олександром Усиком, який наразі утримує титули світового чемпіона за версіями WBO, WBA, IBO та IBF, і володарем титулу WBC – Тайсоном Ф’юрі. Початково бій був запланований на 23 грудня 2023 року, але через травму, яку отримав Ф’юрі у поєдинку проти ексчемпіона UFC Френсіса Нганну 28 жовтня, він був відкладений.

Переможець цього бою стане першим абсолютним чемпіоном світу у надважкому дивізіоні в XXI столітті, підкоривши всі чотири головні титули. Останнім, хто досягав подібного, був британець Леннокс Льюіс, який у 1999 році здобув перемогу над американцем Евандером Холіфілдом в об'єднавчому бою, виборовши титули WBA, WBC та IBF; титул WBO був визнаний рівноцінним лише у 2007 році.

Наразі букмекери вважають Тайсона Ф’юрі фаворитом з коефіцієнтом перемоги 1,56, у той час як перемогу Усика оцінюють коефіцієнтом 2,50. Фанатів чекає захоплюючий спортивний бій, який може визначити нового найсильнішого у надважкому дивізіоні. Нічия визначена коефіцієнтом 21,00. Перемога Усика за очками – 2,00. Перемога Ф’юрі нокаутом – 4,50. Перемога Усика суддівським рішенням – 3,80. Дострокова перемога українця – 7,50. Будемо в очікуванні цього епічного спортивного події, яке може вписати новий розділ в історію надважкого боксу.

У висновку можна сказати, що очікуваний поєдинок між Олександром Усиком і Тайсоном Ф’юрі 17 лютого 2024 року обіцяє стати найважливішою подією у світі надважкого боксу. Бій, який відкладався через травму Ф’юрі, надзвичайно цікавить шанувальників, оскільки він вирішить, хто стане абсолютним чемпіоном світу, об'єднуючи всі чотири головні титули.

Букмекерські коефіцієнти свідчать про те, що Ф’юрі вважається фаворитом, але Усик має непоганий коефіцієнт, що робить бій непередбачуваним. Ці числа лише підсилюють інтригу та зацікавленість у фінальному результаті.

Неабияким чином, цей поєдинок також має історичне значення, оскільки переможець стане першим абсолютним чемпіоном у надважкому дивізіоні в XXI столітті, повторюючи досягнення Леннокса Льюіса. Справжній спортивний епос, який зробить цей бій незабутнім для прихильників боксу навіть на десятиліття вперед.

Під час судових засідань з’явилися нові обставини, які спростовують звинувачення, що нібито стосувалися постачання низької якості форм МОУ в "справі Гринкевичів". Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) визнало свою участь у розслідуванні, проте вже не з підозрою стосовно Ігоря Гринкевича. Справа має два основні аспекти: перше — це "розкрадання коштів МОУ у контексті угод про постачання форми". Однак ці звинувачення не підтвердилися, і Державне бюро розслідувань замінило їх статтею "шахрайство", аргументуючи це неналежною якістю форми, поставленої Гринкевичами для Збройних Сил України (ЗСУ). Проте, за документами МОУ, товар від львівських підприємців, з якими працювали Гринкевичі, не викликав жодних скарг або рекламацій.

Судові засідання у справі розкривають нові деталі стосовно звинувачень щодо нібито пропозиції Гринкевича хабаря у 500 тисяч доларів посадовцю ДБР, заступнику голови Головного служби з питань боротьби з корупцією (ГСБК). Виявляється, що в комунікації між Гринкевичем і посадовцем ДБР діяв посередник, який мав зв’язки з керівництвом Бюро. У листуванні між ними фігурує згадка про "спільних друзів", що свідчить про це. Тим часом, само ДБР уникає коментарів щодо того, чи саме посадовець спілкувався з Гринкевичем. За даними Реєстру судових рішень, ДБР розпочало розслідування компанії Романа Гринкевича, сина Ігоря, у жовтні 2023 року, проте до грудня того ж року жодних судових рішень у цій справі не було прийнято. Проте, в цей час ДБР заблокувало форму для ЗСУ, що ввозили Гринкевичі, на митному контролі, що могло призвести до порушення виконання оборонного контракту.

У березні виникла інформація, що НАБУ також вивчає матеріали справи, проте їхня роль не була конкретизована. Однак вони не ведуть розслідування за підозрою в неправомірних діях Гринкевичів. Варто зазначити, що Ігор та Роман Гринкевичі залишаються у СІЗО та вважають, що їхня переслідування є результатом "тиску на бізнес".

Згідно з наведеними вище даними, справа Гринкевичів виявляється складною та багатоплановою. Судові засідання розкривають нові деталі, які спростовують частину звинувачень, але одночасно виявляють нові аспекти, зокрема, стосовно пропозиції хабаря. Посередництво та відсутність чітких доказів у спілкуванні між Гринкевичем та посадовцем ДБР ускладнюють ситуацію. Дослідження НАБУ та ДБР продовжується, проте без прямих звинувачень Гринкевичів у неправомірних діях. У цілому, справа підкреслює важливість глибокого розслідування та необхідність чітких доказів перед вживанням будь-яких дій щодо звинувачених осіб.