Підозру у колаборації з Росією оголошено доньці колишнього мера Полтави

Під час тематичного круглого столу представниця Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова поінформувала учасників про суттєве зростання кількості звернень, що стосуються роботи системи медико-соціальної експертизи. За її словами, ця тенденція стала однією з найвиразніших ознак поглиблення системних проблем у сфері встановлення інвалідності та оцінювання функціонального стану людини.

Упродовж 2024 року до офісу омбудсмана надійшло 299 звернень щодо МСЕК. У порівнянні з попереднім роком це становить зростання на 95%, що свідчить про серйозне загострення недовіри до процедур, які мали б гарантувати громадянам реалізацію їхніх соціальних прав. Експерти підкреслюють, що подібна динаміка відображає не лише збільшення кількості випадків порушень, а й зростання обізнаності населення про можливість оскарження рішень та захисту своїх інтересів.

У відповідь на зауваження юристконсульт ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Олександр Довженко пояснив, що значний обсяг звернень потребує часу для опрацювання, адже у системі працює 80 спеціалізованих команд, а справи не розглядаються непрофільними лікарями.

Довженко також уточнив, що документи подаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, а люди, які вже отримали інвалідність за кордоном, можуть легалізувати документи без повторного проходження обстежень в Україні. Крім того, пацієнти можуть проходити обстеження у будь-яких клініках, а харчування в установі відповідає стандартам МОЗ. Електронні звернення приймаються за наявності кваліфікованого електронного підпису.

Президент США Джо Байден у своєму інтерв'ю для Time відзначив, що розуміє складність сучасних міжнародних відносин, особливо у контексті конфлікту між Україною та Росією. Його позиція стосовно вступу України до НАТО відображає не лише дипломатичний підхід, але й глибоке розуміння потреб безпеки у всесвітньому масштабі. Відмова від безапеляційного підтримання членства України в Альянсі свідчить про важливість балансу між розвитком міжнародних відносин та збереженням стабільності у регіоні. Сполучені Штати, за словами президента Байдена, залишаються віддані своїм союзникам, проте відображають ретельну обережність у прийнятті стратегічних рішень, які можуть мати великий геополітичний вплив.

«Україна ніколи не повинна бути окупованою Росією. І це не означає, що вона (Україна – Ред.) стають частиною НАТО. Це означає, що у нас із ними такі самі відносини, як і з іншими країнами, коли ми постачаємо їм зброю, щоб вони могли захистити себе в майбутньому. Але я був тим, хто говорив, що не готовий підтримати НАТОїзацію України”, – заявив президент США в інтерв’ю Time.

Він заявив, що був в Україні на посаді сенатора та віцепрезидента і побачив «значну корупцію» та «складні обставини».

Байден додав, що якщо дозволити Україні «впасти», то слідом впадуть Польща, Балкани та інші країни східної Європи.

Ось новий розширений текст українською мовою на основі наданої інформації:

Згідно з аналізом, проведеним впливовим міжнародним виданням, Україна досягла значних успіхів у розбудові своїх збройних сил. Ці зусилля дозволили створити армію, яка ефективно утримує оборонні позиції в умовах складної ситуації на сході країни.

Експерти відзначають, що українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму та стійкості в умовах постійної напруги. Це свідчить про суттєвий прогрес у підготовці та оснащенні збройних сил України порівняно з попередніми роками.

Однак, незважаючи на ці досягнення, аналітики вказують на необхідність подальшого посилення військового потенціалу України. Зокрема, наголошується на потребі у додаткових ресурсах та підтримці для можливості проведення більш активних операцій.

Ця оцінка викликає широке обговорення як в Україні, так і на міжнародній арені. Вона підкреслює важливість продовження та посилення міжнародної підтримки України у сфері безпеки та оборони.

Військові експерти зазначають, що для ефективного захисту територіальної цілісності країни необхідно не лише підтримувати поточний рівень обороноздатності, але й розвивати стратегічні можливості збройних сил.

У цьому контексті особливу увагу приділяють питанням модернізації військової техніки, впровадження сучасних технологій у сфері розвідки та комунікацій, а також підвищенню рівня підготовки військовослужбовців.

Важливим аспектом залишається також розвиток оборонної промисловості України. Здатність країни самостійно виробляти сучасне озброєння та військову техніку розглядається як ключовий фактор зміцнення обороноздатності в довгостроковій перспективі.

Окрім того, експерти наголошують на важливості продовження реформ у секторі безпеки та оборони. Це включає вдосконалення системи управління, підвищення прозорості та ефективності використання ресурсів, а також посилення цивільного контролю над збройними силами.

Міжнародні партнери України уважно стежать за розвитком ситуації та оцінюють можливості надання додаткової допомоги. Водночас, наголошується на важливості комплексного підходу, який би поєднував військову підтримку з дипломатичними зусиллями та економічною допомогою.

Українське суспільство демонструє високий рівень підтримки своїх збройних сил. Волонтерські ініціативи та громадські організації продовжують відігравати важливу роль у забезпеченні додаткових потреб військових.

Загалом, ситуація залишається складною та вимагає постійної уваги як з боку українського керівництва, так і міжнародної спільноти. Здатність України ефективно захищати свої кордони та територіальну цілісність розглядається як ключовий фактор стабільності в регіоні.

Такий висновок робить американське видання на підставі розмов із представниками західних та українських розвідок. Україна змогла компенсувати втрати і наростити резерви – завдяки цьому росіян вдалося зупинити на Харківщині, а на Донеччині вони хоча потроху і просуваються вперед, але “жахливою ціною”.

При цьому плани Москви щодо нового широкомасштабного наступу влітку залишаються невизначеними.

Київ має досить хороші розвідувальні дані про ситуацію на полі бою і може помітити скупчення російських сил для потенційного нападу. Але вивести з цього стратегічні наміри росіян може бути досить складно, пояснив представник української розвідки, додавши, що Росія протягом усієї війни здійснювала атаки, які стандартна військова доктрина не передбачає.

Попри те, що Україна вже понад рік переживає повномасштабну війну з Росією, мобілізація жінок у 2025 році залишається відсутньою в планах держави. Усі жінки, які сьогодні проходять службу в Збройних силах України, роблять це на добровільних засадах. Це означає, що з початку вторгнення та протягом 2025 року Україна не планує проводити мобілізацію серед жінок. Замість цього вони можуть вступити до армії лише на власне бажання, що відповідає чинним нормам законодавства.

За інформацією, наданою Міністерством оборони України, у жовтні 2025 року не відбулося жодних змін у порядку призову та служби жінок у армії. Законодавство, що регулює цей процес, не передбачає примусового залучення жінок до військової служби в умовах війни. Тому всі українки, які нині служать в армії, є добровольцями, а їхнє рішення прийняти участь у боротьбі за Батьківщину є результатом власного вибору, а не вимоги держави.

Певна категорія жінок має обов’язок стати на військовий облік. Йдеться переважно про фахівчинь у медичній сфері. Це не означає обов’язкову мобілізацію, однак за порушення правил обліку можуть бути застосовані адміністративні штрафи. До військовозобов’язаних жінок наразі належать: лікарі різних спеціалізацій; медсестри; стоматологи; фармацевти; жінки, які пройшли військову кафедру. Для медичних працівниць обов’язковим етапом є проходження військово-лікарської комісії. Також вони повинні інформувати територіальний центр комплектування про зміни у життєвих обставинах, які можуть вплинути на облік.

Щодо добровільної служби, то українки можуть підписувати контракт із ЗСУ. За даними Центру рекрутингу, жінки віком 18–24 років укладають спеціальний контракт, а старші — загальний.

Після підписання контракту жінка має ті ж права і обов’язки, що й інші військовослужбовці. Вона не може залишити службу до завершення війни або оголошення демобілізації. Також її право виїзду за кордон буде обмежено. Українки можуть служити в армії на посадах: бухгалтера; бойового медика; діловодаюриста; психолога; оператора дронів; аеророзвідника; стрільця та інших.

Щоб потрапити до війська, жінка має пройти співбесіду з рекрутером, пройти військово-лікарську комісію та підготувати необхідний пакет документів. Додатковими перевагами вважається наявність водійських прав або сертифікатів з домедичної допомоги. Після завершення етапів відбору кандидатка проходить базову підготовку. Лише після цього вона може бути направлена до підрозділу.

Нагадаємо, в умовах воєнного стану кожен громадянин має свій обов’язок у системі національної безпеки. Жінки, як і чоловіки, можуть долучатися до ЗСУ добровільно, а обов’язкова мобілізація залишається питанням лише законодавчих змін.