Підозри для патрульних: деталі розслідування смертельної стрілянини в Києві

Четвертий рік війни з російським агресором став ще складнішим для України. Там, де здавалося, що перемога на фронті наближається, з’являються нові виклики в самому тилу. На жаль, в такий самий час, коли військові здобутки виглядають обнадійливо, з’являється тінь на роботу власного суспільства. Структура, пов’язана з колишньою очільницею МОЗ Раїсою Богатирьовою, стає причиною для побоювань. Департамент Охорони Здоров’я (ДОЗ), що раніше був невідомим, тепер виявляється підконтрольним особам, які можуть використовувати його для своїх корисливих цілей.

Структура головним завданням якої стає легалізація наркобізнесу під маскою медичної допомоги пораненим.

Навіть у страшному сні ніхто не міг уявити, що таке можливо! Під маскою налагодженні співпраці створити в самому серці армії паразита – структуру яка за ідеєю мала б допомогти, а насправді займається цілеспрямованою диверсією проти ЗСУ!

Фактичною диверсією, яка створить умови для продажу для армії з шаленою накруткою наркотичних речовин. При чому офіційно з усіма дозволами.

Життя і здоров’я людини, а також її безпека в Україні визнані найвищою соціальною цінністю, і конституційний обов’язок держави – захищати життя людини (ст. ст. 3, 27 Конституції України), а право на охорону здоров’я та медичну допомогу є конституційним правом людини, і держава зобов’язана створити умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування (ст. 49 Конституції України).

Виконання зазначеного конституційного обов’язку держави та створення умов для захисту права людини на безпечні життя й здоров’я нерозривно пов’язані з регулюванням суспільних відносин з обігу лікарських засобів, в тому числі препаратів, що які містять у своєму складі наркотичні речовини.

Звичайно складно відмовити важко пораненому у препараті який може припинити його страждання, принаймні на деякий час. Але вибачте, які можуть бути наслідки такого милосердя?

З огляду на шкідливі властивості наркотичних лікарських засобів, їх неконтрольований обіг становить вкрай серйозну загрозу для здоров’я поранених, і це ще не кажучи про наслідки використання таких препаратів.

Через це, одним із перших міжнародних договорів, який набув чинності невдовзі після проголошення незалежності України, – є Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, згідно з яким Україна зобов’язалася визначити порушення у сфері обігу наркотичних лікарських засобів як тяжкі, що виразилось у змісті розділу ХІІІ Кримінального кодексу України та специфічному правовому регулюванні відносин з обігу наркотичних лікарських засобів.

Тому сьогодні будь-яка господарська діяльність, пов’язана з обігом наркотичних лікарських засобів в Україні підлягає ліцензуванню.

Зокрема законом № 60/95-ВР (ст. 6) впроваджено дієву систему заходів контролю за здійсненням такої діяльності.

Але закон № 60/95-ВР не визначає специфіки обігу наркотичних лікарських засобів військових частинах Збройних Сил України, інших військових формування чи закладах охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України.

Саме цим вирішили скористатись представники російської наркомафії, які запропонували впровадження в національному законодавстві спрощення заходів контролю за обігом наркотичних лікарських засобів, та виключення певних вимог до окремих ліцензіатів – військових частин ЗСУ, та інших військових формувань чи закладів охорони здоров’я в системі МО України.

Це стосується препаратів:

Метоклопрамід

Моксифлоксацин

Налоксон

Ондансетрон

Парацетамол

Транексамова кислота

Фентаніл

Атропін

Натрію хлорид 0,9%

Збалансовані кристалоїди

Гіпертонічний розчин натрію хлорид

Епінефрин

Дексаметазон

Діазепам / Мідазолам

Дифенгідрамін / Хлоропірамін

Ертапенем / Цефазолін

Кальцію хлорид / глюконат

Кетамін

Лідокаїн

Мелоксикам

Користуючись тим, що через майже цілковите обмежання контролю за обігом наркотичних лікарських засобів на передовій, а також той факт, що в умовах бойових дій значно ускладнене, або фактично неможливе дотримання основних заходів контролю за обігом наркотичних лікарських засобів, фармкомпанії планують значно збільшити поставки таких препаратів армії. Рекомендуючи, практикуючим на фронті медпрацівникам, використовувати найбільш шкідливі (та найбільш коштовні) наркотичні засоби, навіть якщо існують альтернативні лікарські засоби, які за стандартами медичної допомоги можуть, можуть бути “замінниками” наркотичних лікарських засобів.

Зокрема ДОЗ Сухороквої, яка фактично є посіпакою Богатирьової, планує дозволити використовувати наркотики (підконтрольні речовини) людям які не мають медичної освіти.

Бойовим та старшим бойовим медикам – які проходять курс 31 день по розширеному такмеду, дозволять фактично безконтрольно використовувати препарати кетаміну так і фентанілу. Буквально на прохання наркозалежних солдат ЗСУ, а не через необхідність.

І вони це будуть робити. Бо медпрацівників будуть заохочувати преміями за популяризацію препаратів, обіг яких повинен бути під пильним контролем, через величезну шкідливість наркотичних препаратів. І це вже не кажучи побічні шкідливі ефекти, коли пацієнт після лікування стає наркозалежним.

При тому всьому, зберігання, транспортування та використання таких препаратів пропонують дозволити навіть особам які не мають належної фахової освіти та навичок.

Зрозуміло, що завдяки цим заходам фармацевти значно підвищать свої статки, але чи це співпадає з метою Медичної служби МО? Чи повинна вона забезпечувати прибутки комерційним компаніям, перетворюючи армію на наркозалежних?

Але й це все не все.

Вишенькою на торті є вартість такої програми популяризації для українських громадян, бо саме вони заплатять за антидержавну диверсію ДОЗ.

Так ось. На всі лікарські засоби гранична (максимальна)націнка становить 10%, але постанова КМУ №955 “Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби” від 17 жовтня 2008 року знімає обмеження по націнці на наркотичні лікарські засоби.

Відповідно постачальники даних лікарських засобів користуються цим, відповідно націнка складає понад 400-700%.

А виходячи з того що фактичним монополістом в даній сфері є ЗТ “Здоров’я”, м. Харків, компанія Раїси Богатирьової, весь менеджмент якої зараз знаходиться на Росії, завданням Сухорукової стає знищення всіх конкурентів і визначення переможцем по всім тендерам ЗТ “Здоров’я”.

Чи є альтернатива рішенню ДОЗ?

Так – звичайно!

Ненаркотичні анальгетики (неопіоїдні анальгетики, анальгетики-антипіретики, нестероїдні протизапальні засоби) — лікарські засоби, що здійснюють болезаспокійливу дію поряд із протизапальною та жарознижувальною та пригнічують агрегацію тромбоцитів.

Вони не спричиняють фізичної й психічної залежності, ейфорії, не пригнічують дихання.

Фармакологічні ефекти ненаркотичних анальгетиків переважно пов’язані зі зворотним блокуванням ферменту ЦОГ та блокуванням синтезу медіаторів болю, запалення й лихоманки — простагландинів.

Окрім наркотичних і ненаркотичних анальгетиків, для лікування больового синдрому використовують лікарські засоби інших груп, що здатні впливати на нейрогенний біль — ад’ювантні анальгетики.

Як ви розумієте, всі ці рішення не цікавлять очільницю ДОЗ, бо не через це створювали її департамент паразит на тлі Медичної Служби МО.

Але й це ще не все!

Зрозуміло, що вся ця оборудка з ДОЗ, як органом який лобіює інтереси офіційної наркомафії не тільки збагатить українських ескобарів, а й спричинить суттєвий важкий удар по ЗСУ. Через цю свідомо сплановану та скоординовану диверсію ми можемо втратити країну, через розлад в армії.

Якщо ж цього якимось чудрм не відбудеться, то при всій цинічності цієї оборудки, в неї є ще і післявоєнна історія.

Богатирьова, Сухорукова та інші “ескобари”, і після війни будуть і надалі шалено збагачуватись за рахунок створення цілої програми по контролю та підтримки наркозалежних ветеранів.

Так само як і з метадоном сьогодні, планується створення по Україні мережі державних “притонів” – кабінетів довіри, де за гроші платників податків, з шаленими накрутками “підсаджені” завдяки інструкціям ДОЗ на важкі наркотики, наркозалежні ветерани будуть безкоштовно отримувати фентаніл та мефедрон.

Уявляете скільки таким чином зароблять наші “ескобари”?

Офіційно, з усіма дозволами та ліцензіяма, Богатирьова і компанія стануть державним наркокартелем з шаленими оборотами. І платити за цей злочин, за винищення українського народу будемо ми.

Враховуючи викладене, просимо керівника Міністерства Оборони зупинити цю свідому диверсію проти армії. Спрощення заходів контролю за обігом наркотичних лікарських засобів апріорі матиме більший негативний ефект, ніж нестиме користі як окремо для Збройних Сил України, так і в цілому для українського суспільства.

Необхідно відмовитись від ідеї дозволити використання наркотичних препаратів безвідповідальним особам, зберегти до розповсюдження та зберігання наркотичних препаратів такі самі умови як і для цивільних.

Провести аудит препаратів які пропонуються для використання, замінивши особливо шкідливі, чи такі, використання яких мають дуже погані наслідки, альтернативними.

Медична служба МО повинна охороняти здоров’я наших солдат та надавати належну, необхідну медичну допомогу, і ніщо інше.

В пріоритеті МС МО повинно бути здоров’я наших захисників, а не збагачення російських корупціонерів, готових йти на наймерзенніші злочини аби набити собі кишені.

У публічному просторі протягом останніх місяців з’являється дедалі більше заяв і звернень, у яких фігурує ім’я першого заступника Генерального прокурора України Марії Вдовиченко. Автори цих повідомлень наполягають на необхідності ретельної перевірки викладених фактів з боку антикорупційних та правоохоронних органів, оскільки йдеться про твердження, що виходять за межі звичайних внутрішніх робочих непорозумінь.

Окрему увагу громадськість звертає на те, що подібні сигнали надходять з різних джерел і мають схожий характер, що, на думку заявників, підсилює аргументацію щодо необхідності незалежного та неупередженого розгляду. У цьому контексті часто підкреслюється роль спеціалізованих антикорупційних інституцій, які покликані забезпечувати прозорість і довіру до державних органів.

За їхніми словами, кар’єра Вдовиченко в органах прокуратури розвивалася нетипово швидко — за близько 11 років роботи вона обійняла одну з ключових посад у системі. Частина джерел пов’язує це не з професійними здобутками, а з неформальними зв’язками у політичних та силових колах. У заявах згадується ім’я Олега Кіпера, з яким, за твердженнями співрозмовників, вона нібито перебувала в особистих стосунках. Водночас ці дані мають характер повідомлень і не підтверджені жодними офіційними рішеннями.

Окремо порушується питання подій 2009 року. Джерела стверджують, що тоді Вдовиченко могла фігурувати в матеріалах кримінального провадження за статтею, пов’язаною з незаконним обігом наркотичних речовин. Водночас у відкритому доступі підтвердження або спростування цієї інформації немає, а згадки про справу, за словами заявників, згодом зникли з реєстрів. Відсутність публічних роз’яснень з цього приводу лише посилює запит на офіційну перевірку.

Найбільш резонансними є твердження щодо періоду роботи Вдовиченко в прокуратурі Києва. За словами заявників, через неї нібито погоджувалися рішення про продовження строків досудового розслідування у справах за тяжкими статтями, зокрема щодо державної зради та незаконного переправлення осіб через кордон. У заявах фігурують суми від кількох тисяч доларів за процесуальний підпис. Проте ці дані поки що залишаються на рівні свідчень і не мають процесуального підтвердження.

Також повідомляється про можливу активізацію посередників та адвокатів, які нібито пропонували «вирішення питань» у кримінальних провадженнях і сприяння у винесенні виправдувальних вироків. У зверненнях згадуються значні суми — до 100 тисяч доларів за окремі епізоди. Усі ці твердження потребують ретельної перевірки компетентними органами.

Ще один блок заяв стосується ймовірної підготовки до виїзду за кордон. За словами джерел, Вдовиченко нібито може планувати залишити Україну та має активи за межами держави, зокрема нерухомість, оформлену на родичів. Водночас офіційних підтверджень цієї інформації немає.

У матеріалах також фігурують припущення про можливе покровительство з боку впливових посадовців, що, на думку заявників, могло б пояснювати відсутність публічної реакції антикорупційних інституцій. Однак ці твердження не мають доведеного характеру.

Важливо зазначити, що всі наведені обставини є саме заявами та повідомленнями джерел і не свідчать про встановлену вину посадовиці. Водночас з огляду на її статус у системі прокуратури суспільство має право на прозору і неупереджену перевірку викладених фактів. У подібних ситуаціях відкритість та офіційна позиція правоохоронних органів є ключовими для збереження довіри до інституцій правосуддя.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як зазначає видання, чоловік приїхав для працевлаштування в одну з фірм у селі Кшивізна в Польщі. За словами правоохоронців, власник фірми викликав поліцію через агресивну поведінку українця.

Видання пише, що, коли поліцейські приїхали на місце, українець агресивно поводився, відмовився називати своє ім’я, хоча й розмовляв польською мовою.

Після цього чоловіка намагалися доставити до відділку, щоб встановити його особу, але він почав чинити опір. Правоохоронці намагалися одягнути на чоловіка кайданки, але той знепритомнів. Швидка допомога, яка прибула на місце, не встигла його врятувати.

Польська прокуратура почала розслідування за фактом ненавмисного вбивства.