Пільгова пенсійна система для обраних: як в Україні з’являються “пенсіонери” у 30–40 років

Європейська комісія готується впровадити новий механізм, який дозволить використовувати заморожені російські кошти для фінансування нового кредиту в розмірі 140 мільярдів євро на підтримку України. Про це повідомляє видання Politico. Цей крок стане важливою частиною стратегії ЄС щодо допомоги Україні у часи війни, дозволяючи обійти одну з ключових юридичних проблем, що виникла після початку агресії Росії.

Згідно з новим механізмом, Європейський Союз зможе конфіскувати не самі російські кошти, а відсотки, які генеруються цими замороженими активами. Такий підхід дозволить створити фінансові ресурси для видачі кредиту Україні без порушення міжнародного права, яке забороняє безпосередню конфіскацію державних активів іншої країни. Це дасть можливість Європейському Союзу забезпечити стабільність економіки України та підтримати її в захисті від агресії, а також у відновленні після руйнувань, завданих війною.

Комісія поширила відповідну ноту перед зустріччю послів ЄС, яка стане підготовкою до зустрічі європейських лідерів, запланованої на 1 жовтня у Копенгагені. За інформацією Politico, у країнах Євросоюзу зростає розчарування через брак конкретних деталей щодо так званого «репараційного кредиту», про який уперше згадала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 10 вересня у своїй доповіді про стан справ в ЄС. Основна частина російських активів перебуває під управлінням брюссельської фінансової компанії Euroclear і інвестована в західні державні облігації. Ідея полягає в тому, щоб ЄС переадресував ці гроші Україні, уклавши з Euroclear індивідуальний борговий контракт під 0% річних. Euroclear тримає близько 185 мільярдів євро, пов’язаних із російськими активами. Частина цих коштів буде використана на погашення раніше наданого Україні кредиту групою G7. Решта 140 мільярдів євро виплачуватиметься траншами на потреби оборони та на підтримку звичайного бюджету Києва.

Раніше цього тижня Politico повідомляло, що Німеччина стала головним прихильником «репараційного кредиту». Канцлер Фрідріх Мерц висловив підтримку цій ідеї у статті для Financial Times, підкресливши, що кредит має фінансувати виключно військову допомогу. Окрім того, Великобританія запропонувала власний «репараційний кредит», використовуючи близько 25 мільярдів доларів заморожених російських коштів, які зберігаються в країні. Міністри фінансів країн «Великої сімки» планують провести онлайн-зустріч для координації цих ініціатив. У своїй записці Єврокомісія підкреслила, що запропонована операція не зачіпатиме суверенні активи Росії і що Україна поверне кредит лише після завершення війни і виплати Росією репарацій. ЄС у свою чергу поверне Euroclear кошти, щоб компанія змогла виконати свої зобов’язання перед Росією.

Найбільшим ризиком лишається можливе блокування продовження санкцій з боку однієї з країн ЄС, наприклад Угорщини, що вимагає одностайності і відбувається кожні шість місяців. У разі такого сценарію російські кошти можуть повернутися Москві, а кредити Україні опиняться під загрозою. Щоб уникнути цього, Комісія запропонувала змінити правила продовження санкцій із одностайного рішення на кваліфіковану більшість. Для цього потрібна політична згода більшості глав держав і урядів ЄС.

Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – це серйозне захворювання, яке стає однією з основних причин порушення зору після досягнення п’ятдесятирічного віку. Це захворювання, що стосується макули – центральної частини сітківки, відповідальної за центральний зір. Не випадково це захворювання вважається одним із найпоширеніших у людей старшого віку.

Вчені припускають, що до 2040 року кількість хворих зросте майже на 100 млн. Але сучасні лікарі мають усе необхідне для того, щоб діагностувати та успішно лікувати захворювання на початкових етапах розвитку. За відсутності лікування вона може призвести до повної втрати центрального зору, який ми використовуємо для того, щоб водити автівку, читати, готувати їжу, розпізнавати обличчя людей. Від об’ємної, кольорової, чіткої картинки навколишньої дійсності залишаються лише загальні, розмиті обриси.

У зовнішній частині сітківки накопичуються позаклітинні відкладення, що призводить до дегенерації (руйнування) фоторецепторів. У макулі зосереджена найбільша кількість колбочок – клітин-фоторецепторів, завдяки яким усі предмети та об’єкти мають відповідні кольори. Згідно з висновками офтальмологів та науковців, є п’ять основних факторів, які впливають на розвиток ВМД у пізньому віці:

Генетична схильність.Куріння.Поганий харчовий раціон, що містить недостатньо антиоксидантів та вітамінів.Зайва вага та низький рівень фізичної активності.Підвищений кров'яний тиск або захворювання серця.Загалом, профілактика ВМД включає в себе збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок, регулярні офтальмологічні обстеження після досягнення п’ятдесятирічного віку, особливо у разі наявності ризикових факторів. Рання діагностика та лікування можуть значно зменшити наслідки цього захворювання та зберегти якість життя.

У висновках можна зазначити наступне:

• Вікова макулярна дегенерація (ВМД) є серйозним захворюванням, яке часто виникає після п'ятдесяти років і може призвести до значного порушення зору.

• Ризики розвитку ВМД пов'язані з генетикою, стильом життя і деякими медичними станами, такими як високий кров'яний тиск.

• Профілактичні заходи, такі як збалансоване харчування, відмова від куріння, фізична активність і регулярні офтальмологічні обстеження, можуть допомогти у запобіганні або затримці розвитку цього захворювання.

• Рання діагностика та лікування ВМД є важливими для збереження якості зору та збереження функціональності пацієнтів у повсякденному житті.

• Дослідження та розвиток нових методів лікування є важливими напрямками у боротьбі з цим захворюванням для забезпечення кращого догляду за пацієнтами у майбутньому.