Пішла з життя колишня дружина Жадана і директорка харківського театру

У сучасний момент в Україні є відсутність снарядів для ведення контрнаступу, проте є достатні запаси для оборони. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму виступі в телемарафоні у суботу, 6 квітня. "У нас відсутні снаряди для проведення контрнаступних операцій. Але у нас є достатньо засобів для оборони, які дозволяють нам атакувати літаки, склади та бази противника", — підкреслив президент. За його словами, Україні також не вистачає снарядів для відбиття контрнаступних дій з боку Російської Федерації. "Щодо відповіді на їхні дії в будь-якому напрямку, у нас є достатній запас снарядів далекого діапазону дії та зброї. Проте цього нам не вистачає. Ми уклали домовленості, але не отримуємо необхідного обсягу снарядів", — зазначив Зеленський. Президент також висловив занепокоєння через затримку голосування за допомогу Україні у Конгресі США, наголосивши, що це стало внутрішньополітичним питанням. Він впевнений, що американська допомога критично важлива для безпеки України та всього світу і сподівається на позитивне голосування.

З вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Україні не вистачає снарядів для проведення контрнаступів, але вона має достатні запаси для оборони.

• Президент Володимир Зеленський підкреслив важливість отримання допомоги від партнерів, зокрема від США, для забезпечення безпеки країни.

• Затримка голосування за допомогу Україні у Конгресі США викликала занепокоєння у президента, оскільки це може мати негативні наслідки для безпеки України та всього світу.

• Необхідно вирішувати внутрішньополітичні питання, які можуть заважати наданню допомоги Україні в умовах загрози безпеці.

Вирішальне рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) щодо експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, що став підозрюваним у справі про масштабні фінансові маніпуляції під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму, що перевищує майже півтора мільярда гривень, викликало серйозну хвилювання громадськості. Адвокат Лієва, Назар Кульчицький, у коментарі для "Суспільного" зазначив, що суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Відповідно до вироку, Лієва відпустили під особисте зобов'язання та направили ухвалу до СІЗО.

Адвокат також вказав на те, що під час судового засідання прокурор за невідомих обставин був відсутній. Це породило питання щодо об'єктивності проведення справедливого судового процесу. У зв'язку з недостатньою кількістю доказів, що надали Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), суддя Ярослав Шкодін висловив сумніви стосовно обґрунтованості обвинувачення. "Якщо САП не вбачає складу злочину, то як його може бачити суд", — підкреслив суддя.

Щодо самого Лієва, його взяли під варту заставою у розмірі 50 мільйонів гривень ще 12 лютого, проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов'язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але, через те, що термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу. Адвокат підкреслив, що це є причиною його відсутності в СІЗО. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення клопотання залишили без розгляду.

Висновки щодо вищезгаданої ситуації вказують на серйозні недоліки та суперечності в роботі судово-правової системи України. Рішення Вищого антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для експосадовця Міноборони, Олександра Лієва, підозрюваного у масштабних фінансових маніпуляціях, викликало загальне занепокоєння. Відсутність прокурора під час судового засідання, а також сумніви суддів щодо обґрунтованості обвинувачення створюють певні сумніви у відповідності проведення справедливого судового процесу.

Додатково, звільнення Лієва під особисте зобов'язання та його наступне невиконання умов запобіжного заходу вказують на потребу удосконалення контролю за дотриманням закону та впровадження більш ефективних механізмів боротьби з корупцією. Важливою є також необхідність забезпечення прозорості та об'єктивності в роботі правоохоронних органів, щоб забезпечити дотримання закону та захист прав громадян.

Масштабна ракетна атака на Україну, зокрема, на місто Київ, стала найбільшою за часів конфлікту, поклавши безпосередньо на плечі нашої держави та її громадян величезне брем'я спустошення та загрози. Основна мета цього нападу – не лише приведення в дію систем протиповітряної оборони столиці, а й ураження таких критично важливих об’єктів, як стратегічні військові цілі, адміністративні будівлі силових структур, цехи з виробництва техніки та компонентів для озброєння, склади зброї та інфраструктурні об’єкти.

Напад призвів до нищення значної кількості об’єктів, а уламки ракет випали на житлові квартали, спричиняючи серйозні руйнування та людські жертви. Загадкові обставини цих нападів лише підсилюють страх та безпокій серед населення.

У Харківській області сталися вибухи на складі боєприпасів, нагадуючи масштабний салют, що лише підкреслює нашу вразливість перед зловмисними діями ворожих сил. Львів також постраждав: пошкоджено цех, що був важливим зв'язком у виробництві та зберіганні військової техніки. У Миколаєві атаковані промислові та інфраструктурні об'єкти.

За нашими джерелами, російські збройні сили можуть зламати протиповітряну оборону Києва, що може призвести до необхідності закупівлі боєприпасів за гроші, а не за допомогою міжнародної допомоги. Такий розвиток подій може обмежити нашу можливість купівлі інших військових технологій та зміцнення національної оборони.

Україна стикається з масштабною ракетною атакою, спрямованою на ключові міста та об'єкти. Ця атака виходить за межі звичайних військових дій і призводить до серйозних руйнувань, людських жертв та загрози національній безпеці. Необхідно негайно прийняти заходи для зміцнення обороноздатності та забезпечення безпеки громадян.