Вівторок, 1 Вересня, 2026

Після атак на Нафтогаз Україна змушена імпортувати мільярд кубів газу

Важливі новини

Посадовцю КМДА повідомлено про підозру через аварію на синій гілці метро

Директору Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслану Кандибору повідомлено про підозру у службовій недбалості, яка, за даними слідства, призвела до масштабного руйнування тунелю на синій гілці столичного метро. Йдеться про аварію, що сталася у грудні 2023 року між станціями «Деміївська» та «Либідська», через яку було повністю зупинено рух поїздів на ділянці «Теремки» – «Либідська». За даними […]

Псевдо-бізнесмен Максим Кріппа робить спроби пояснити походження капіталів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Проблема в тому, що як таким бізнесом Максим Кріппа ніколи не займався, а всі його “величезні капітали” насправді легалізовані в Україні гроші російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, який уже не перший рік поспіль оббиває пороги Кремля з проханням запустити власний політичний проект консервативно-патріотичного спрямування.

Практично всю діяльність Костянтина Малофєєва, а отже і Максима Кріппи, курує Друга служба ФСБ РФ. Щодо діяльності в РФ, то там основними задачами Малофєєва є поширення “православних цінностей” та робота російським патріотичним середовищем, жителями ТОТ ДНР/ЛНР, та так званими “добробатами”. Як результат, Малофєєву дали можливість завести своїх людей в Думу та безперешкодно вести бізнес.

Стосовно діяльності російського православного олігарха в Україні, то безумовно, самим цінним напрацюванням Малофєєва є “українець за паспортом” Максим Кріппа, адже українське походження відкриває двері для безперешкодної скупки нерухомості та медіа активів, а також для легалізації розвідувальної діяльності під прикриттям фінансування української кіберспортивної команди.

Наразі основною проблемою для Максима Кріппи є відмежування від російських олігархів та спецслужб, а також пояснення українському суспільству походження мільйонних статків для купівлі об’єктів, на кшталт готелю Україна. Для цього піарники Максима Кріппи, крім зачистки в мережі Інтернет любих згадок прізвища Кріппи разом з Малофєєвим, запустили “однотипну історію про досягнення успіху бізнесмена з Броварів”.

Водночас, щоб хоч якось обґрунтувати походження статків, Максим Кріппа, імовірно за рекомендацією Другої служби ФСБ, здійснює інвестиції в IT-сферу – від розробки ігор до кіберспорту.

Нагадаємо, що свою кар’єру Максим Кріппа розпочинав “Ростелекомі” Костянтина Малофєєва, з просування онлайн казино під брендом “Вулкан”. Але проблема полягала в тому, що в Росії ця діяльність заборонена законом. І просто так там працювати в цій сфері не можливо. Але за Криппою стояв Малофєєв, а за Малофєєвим Друга служба ФСБ.

Ба більше – починав Максим Криппа свою роботу з просування «вулканів» у мережах «Ростелекома» дистанційно, з Києва, де був розташований його офіс. Працював він разом зі ще одним вельми цікавим персонажем української IT-сфери, Максом Поляковим, у якого виникли проблеми з Держдепом США саме через зв’язки з росіянами.

За інформацією наших джерел, Костянтин Малофєєв під кураторством Другої служби ФСБ намагався “зліпити” з Максима Полякова другого “Кріппу”, та за російські кошти інтегрувати його в IT-сферу США, але реалізації плану завадила злагоджена робота місцевих спецслужб.

На початку 2010-х Максим Кріппа отримував дві третини свого прибутку з Росії, а напередодні Майдану виїхав до Москви. Чи було збігом те, що 2014 року колишній консультант Малофєєва з піару Олександр Бородай став першим главою ДНР – невідомо. Як і те, що екс-начальник служби безпеки Малофєєва Ігор Гіркін (Стрєлков) обійняв посаду міністра оборони цієї “республіки”.

Саме ці зв’язки та походження капіталів ретельно приховує Максим Кріппа.

Фінський суд визнав одеського професора винним у незаконному стягненні коштів із заробітчан

Судова інстанція у Фінляндії винесла вирок професору Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку в Одесі Олександру Ганчеву, визнавши його винним у систематичному незаконному стягненні грошей з українців, які працювали на фермах країни. Як повідомив фінський суспільний мовник Yle, слідство встановило, що викладач, який має науковий ступінь доктора історичних наук, протягом багатьох років займався посередницькою діяльністю з організації сезонної праці українських громадян у Фінляндії.

За даними прокуратури, починаючи з 2000-х років, Ганчев налагодив схему, за якою заробітчани сплачували йому певну суму за послуги з працевлаштування, хоча офіційно така діяльність не мала законного підтвердження. Його клієнтами ставали сотні українців, що прагнули знайти роботу у сільськогосподарському секторі Фінляндії. Гроші, які збиралися під виглядом організаційних внесків, використовувалися не лише для покриття витрат на поїздку, а й приносили посереднику значний прибуток.

У 2024 році з’ясувалося, що він вимагав з кожного працівника по 60 євро щомісяця, нібито «за консультаційні послуги». За відмову платити професор погрожував людям втратою статусу біженця.

Фінський суд постановив, що такі дії є порушенням законодавства, оскільки витрати на посередництво мають покривати роботодавці, а не самі працівники. Таким чином, отримані Ганчевим кошти визнано незаконними.

Під час судового розгляду професор заперечував звинувачення, заявивши, що збирав гроші лише за консультації, а не за працевлаштування. Водночас він визнав, що «межа між консультаціями і працевлаштуванням справді є розмитою».

Попри рішення суду, Олександр Ганчев не визнав своєї провини і продовжує рекламувати свої послуги в соціальних мережах. На сайті його компанії A.Ganchev HR Consulting and Recruitment зазначено близько двадцяти фінських сільськогосподарських підприємств, зокрема полуничних ферм, з якими він нібито співпрацює.

На офіційному сайті Державного університету інтелектуальних технологій і зв’язку вказано, що Ганчев працює у сфері вищої освіти з 2006 року. Він викладає дисципліни «Історія України та Історія української культури», а також «Історія України та державотворення».

Спецслужби України провели вражаючу операцію на металургійний комбінат у Липецьку – виробника сировини для ядерної зброї та балістичних ракет

У результаті проведеної спеціальної операції співробітників Служби безпеки України та української військової розвідки нічого не залишилося від важливого металургійного комплексу в Новолипецьку. Цей комбінат, що є ключовим гравцем у військово-промисловому комплексі Російської Федерації, отримав руйнівні удари, що стали причиною масштабної пожежі та евакуації персоналу. Нанесені пошкодження унеможливлять виробництво на тривалий період, адже цей комбінат виробляв сировину, яка використовується для виготовлення ракет, артилерії та безпілотників. Варто відзначити, що власником цього підприємства є олігарх Володимир Лісін, який має близькі стосунки з Володимиром Путіним і входить до числа найбагатших людей РФ. Ця операція є важливим кроком в розгортанні стратегічних дій України для забезпечення національної безпеки та підірвання військових можливостей Російської Федерації.

У підсумку, можна зазначити наступне:

• Співробітники Служби безпеки України та української військової розвідки успішно здійснили спеціальну операцію на Новолипецькому металургійному комбінаті в Росії.

• Цей комбінат, який має велике значення для військово-промислового комплексу РФ, отримав серйозні удари, що призвели до масштабної пожежі та евакуації персоналу.

• Пошкодження установок, що виробляють сировину для військових потреб, спричинять припинення виробництва на тривалий період, що негатив

Військовий розповів як ЗСУ готували Курську операцію

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Перші дні операції За словами “Рудольфа”, вже за день після виходу українські сили просунулися на 15 км углиб Курської області без втрат і опору. Російські війська не очікували такого нападу, і завдяки висококласній роботі української розвідки вдалося оминути ворожі позиції з мінімальними ризиками.Успіх операції значною мірою забезпечила професійна робота розвідки, що знайшла слабкі місця в обороні противника. За словами Турлая, російські позиції були заповнені строковиками, які щойно прибули на службу і не мали достатнього досвіду для протидії такому маневру. Незважаючи на початковий успіх, військовий розумів, що надмірний оптимізм може бути передвісником складніших подій.

За словами Івана Тимочка, голови Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ, Курська операція стала демонстрацією обмежених можливостей російських військ і їхньої незахищеності навіть на власній території. Він вважає, що Росія, незважаючи на заяви про свою міць, має значні вразливості у своїй обороні, що показала ця операція.

Погляд експертів Військовий експерт Михайло Жирохов звернув увагу на використання російською стороною застарілих тактик, що лише підвищує втрати. Фахівець зазначає, що російські сили поводяться так, ніби досвід минулих років нічого не навчив їх у нових реаліях війни.

Попри постійні обстріли і суттєві втрати інфраструктури, група «Нафтогаз» уже відновила 50% обсягів видобутку газу, втрачених через удари ворога у лютому цього року. Про це повідомили у пресслужбі компанії.

За інформацією «Нафтогазу», нинішній опалювальний сезон став найважчим за весь час повномасштабної війни. Усього лише за перші три місяці 2025 року ворог здійснив понад вісім масованих атак із використанням дронів і ракет. Сукупно було зафіксовано більше 100 прямих влучань по об’єктах компанії.

Однією з найпотужніших атак стала та, що відбулася 28 березня. Російські війська тоді вчергове вдарили по енергетичній інфраструктурі, завдавши шкоди газовидобувним потужностям.

Цей удар став вже вісімнадцятим по об’єктах «Нафтогазу» з початку повномасштабної війни і восьмим – у 2025 році. Кожна з атак має наслідки не лише для компанії, а й для загальної енергетичної стійкості України.

Попри зусилля з відновлення, у компанії визнають: без імпорту газу не обійтися. Для стабільного проходження наступного опалювального сезону Україна має закупити щонайменше 1 мільярд кубометрів блакитного палива за кордоном.

Уряд та «Нафтогаз» вже працюють над пошуком джерел фінансування та формуванням стратегічних запасів. Пріоритет — максимально компенсувати втрати, уникнути дефіциту та забезпечити тепло в оселях українців.

Останні новини