Після після 5 років разом ALEKSEEV розказав про розставання з екс-учасницею ‘ВІА Гра

Новини про Destinus: Захист чи Змова?

Останнім часом стали відомі плани швейцарської компанії Destinus щодо співпраці з Україною у сфері розробок безпілотників. Заснована росіянином Михайлом Кокоричем, який недавно відмовився від російського громадянства, компанія планує не лише поставки, але й будівництво заводів. Варто зазначити, що в конторі працює екс-глава РНБО Олександр Данилюк, що сприяє отриманню українських замовлень.

Згідно з нашими даними, Кокорич володіє вражаючими навичками створення образу стартапів, проте йому важко досягти успіху в реалізації проектів. Його минулий досвід у Росії залишає питання щодо його ділової чесності. Суд у США розглядає обвинувачення в шахрайстві, американська фірма Кокорича теж виявилася "бульбашкою" та частиною схеми.

Наприкінці кінців, спроби Данилюка запустити українські закупівлі в рамках Міноборони піддаються критиці, існує припущення про те, що це лише ще одна спроба "заправити" умовних "соросят". У світлі цих фактів виникає питання: чи є цей "бізнес" насправді спрямований на загальний користь, чи ж це лише гра в інтересах окремих осіб?

Стаття розкриває складний контекст навколо компанії Destinus та її співпраці з Україною у галузі розробок безпілотників. Хоча існують певні позитивні аспекти, такі як можливість оновлення даних онлайн та спрощення процесів, проте важливо врахувати сумнівність стосовно фігур, які входять до цього бізнесу.

Михайло Кокорич, засновник Destinus, залишає за собою тінь сумніву через своє минуле в Росії та обвинувачення в шахрайстві у США. Українська присутність екс-глави РНБО Олександра Данилюка в компанії, здається, породжує питання щодо можливих конфліктів інтересів та лобізму в українських замовленнях.

Загалом, стаття ставить під сумнів чесність ініціаторів бізнесу та його спрямованість на загальний користь України, акцентуючи на необхідності ретельного аналізу та контролю з боку відповідних українських органів та громадськості.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

В інтерв’ю для Intelligencer Кофман зазначив, що, попри тиск, який Росія чинить на Україну, її сили зазнають значного виснаження та стикаються з серйозними обмеженнями. “Ймовірно, перевага Росії на полі бою почне зменшуватися, коли ми наближаємося до зими, і далі, до 2025 року”, — заявив Кофман, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, що спеціалізується на питаннях Росії.

Попри це, Кофман підкреслив, що Росія найближчим часом не залишиться без ресурсів, проте темпи її наступальних операцій суттєво сповільняться. Це може дати Україні надію, адже російське просування на сході залишається повільним і супроводжується великими втратами живої сили та техніки.

Однією з причин цього є те, що Росія дедалі більше покладається на застарілу радянську техніку, запаси якої обмежені. “Росія використовує залишки своєї радянської спадщини, але темпи виробництва нової техніки не відповідають втратам на полі бою”, — сказав Кофман. Це змушує російські війська змінювати тактику, щоб мінімізувати втрати, але водночас ускладнює досягнення значущих проривів.

Крім того, Росія стикається з проблемами у вербуванні нових солдатів. Високі бонуси, які Кремль пропонує новобранцям, свідчать про напруженість у цьому питанні. Наприклад, у липні Росія рекламувала виплати, співмірні з американськими військовими зарплатами, що є аномальним на тлі середньої зарплати в країні.

Британська розвідка також повідомила про високий рівень російських втрат, підраховуючи, що взимку Росія втрачатиме до 1000 солдатів на день. Попри активність на сході, ситуація залишається складною для російських військ.

Бойові дії мають серйозні наслідки не лише для ситуації на фронті, але й для російської економіки. Бюджет країни значною мірою спрямований на військові витрати, що становлять близько 40% від загальних видатків. Хоча економіка Росії показала зростання у 2023 році, довготривалі перспективи залишаються непевними. Деякі аналітики вважають, що у разі сповільнення виробництва оборонний сектор більше не зможе підтримувати економіку, що може призвести до рецесії.

Тим часом Україна розвиває власне оборонне виробництво, створюючи ракети, артилерію та безпілотники, що допомагає протистояти російському тиску на фронті.