Після розлучення з Добриніним Даша Квіткова закрутила роман із 23-річним футболістом

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За прогнозом синоптиків, 23 листопада хмарно. У західних областях невеликий, вночі в Карпатах помірний сніг; температура вночі 3-8° морозу, вдень близько 0°.

У північних (крім Сумської), Вінницькій, Черкаській областях вночі значний мокрий сніг, подекуди налипання мокрого снігу, вдень місцями невеликий мокрий сніг; температура вночі та вдень від 3° морозу до 2° тепла.

На решті території помірні, місцями значні опади переважно у вигляді дощу; температура протягом доби 3-8° тепла (вдень на сході та південному сході країни 8-13°); в Криму вночі 8-13° тепла, вдень 11-16°.

У західних, більшості північних, Вінницькій та Черкаській областях на дорогах ожеледиця.

Вітер переважно північно-західний, 7-12 м/с, у південних, східних, більшості центральних та Сумській областях пориви 17-22 м/с, вночі на півдні країни місцями 25 м/с.

Хмарно. Вночі значний мокрий сніг та налипання мокрого снігу, вдень місцями невеликий сніг. На дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі та вдень від 3° морозу до 2° тепла. По Києву температура вночі та вдень близько 0°.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Однак, уточнив співрозмовник агентства, цей план ще не схвалено вищим керівництвом.

За словами анонімного джерела, «Газпром» очікує, що експорт газу в «далеке зарубіжжя» 2025 року скоротиться до 39 млрд куб. м через припинення транзиту через Україну.

Під терміном «далеке зарубіжжя», як пише агентство, в «Газпромі» зазвичай мають на увазі європейські країни і Туреччину. Однак поставки газу до Туреччини навряд чи скоротяться, пише Reuters.

Чоловіків, які скоїли напад на патрульних у Вінницькій області, при цьому в результаті загинув один поліцейський, а інший був поранений, затримали в Одеській області. Про це інформував голова Національної поліції України Іван Вигівський. Нападники, виявлені як батько та син, військовослужбовці 52 та 26 років відповідно, уродженці Вінницької області, переховувалися на території Одеської області, де їх і затримали співробітники спецпідрозділу КОРД. Поліцейський, який загинув, захищаючи свого напарника, встиг вистрілити та поранити зловмисників. Оманливі мотиви нападу та обставини інциденту встановлюються поліцією. Речниця Нацполіції Олена Бережна розповіла, що нападники переховувалися у закинутій будівлі та намагалися втекти за кордон, маючи при собі бойові гранати. Слідчі розпочали кримінальне провадження за статтею – вбивство або замах на вбивство правоохоронця під час виконання службових обов’язків, за якою передбачено довічне позбавлення волі.

У соцмережах з'явилося відео з камер спостереження на автозаправній станції, яке реєструє момент, коли нападники, одягнені в зелено-оливковий одяг, що схожий на той, що носять українські військові, здійснюють напад. Автомобіль, на якому вони пересувалися, також мав оливковий колір. Згідно з джерелом в поліції, записи, які були опубліковані в мережі, відображають події відповідно до реальності, і на них видно підозрюваних осіб, які, здається, були одягнені у військову форму. Однак підтвердженням того, що вони є військовослужбовцями Збройних Сил України, наразі ще не надійшло, але ця інформація перевіряється.

Автомобіль підозрюваних був зупинений серед ночі для звичайної перевірки поліцією. Проте, під час цієї перевірки вони відкрили вогонь на поліцейських. Міністр внутрішніх справ, Ігор Клименко, наголосив, що немає виправдання для такого злочину, незалежно від статусу чи мотивів нападників. Інцидент підкреслив важливість безпеки для поліцейських.

У мережі також з'явилося відео з натільної камери одного з поліцейських, що показує спокійну розмову між поліцейськими та особами, які потім напали на них. За даними ЗМІ, серед можливих нападників є батько та син, уродженці Вінниччини Валерій і Віталій Васілаке. Офіс генерального прокурора заявив, що перевіряються інформація щодо їх зв'язку зі злочином, включаючи двох військовослужбовців. На відеозапису один з нападників заявляє, що він та його батько служили в 28-й окремій механізованій бригаді ЗСУ, але військове командування стверджує, що вони вже понад рік не є членами цієї бригади.

Після розгортання подій командування Сухопутних військ підтвердило, що підозрювані дійсно є військовослужбовцями однієї з військових частин цього роду військ. У своєму заявленні командування обіцяє активно сприяти розслідуванню цієї трагедії. "Винні у цьому злочині повинні бути покарані найсуворіше", – наголошено у пресслужбі.

Поліція повідомила, що загиблий під час нічного нападу поліцейський — це 20-річний Максим Зарецький. Він був рядовим поліцейським і служив інспектором сектору реагування патрульної поліції відділу поліції №1 (Бершадь) Гайсинського райуправління. "Максиму було всього 20 років. Він навчався у Національній академії внутрішніх справ з 2021 року і протягом півтора року віддано виконував свої службові обов'язки у секторі реагування патрульної поліції", – зазначили в поліції.

Загибель молодого поліцейського Максима Зарецького у результаті нападу на патрульну машину у Гайсинському районі Вінницької області стала тяжкою втратою для суспільства. За словами поліції, Максим був відданий своїй службі та проходив навчання у Національній академії внутрішніх справ, що підкреслює його високий професіоналізм та зобов'язаність.

Відомості про трагічну подію, яка призвела до загибелі поліцейського, розголошуються й деталізуються в соціальних мережах та засобах масової інформації. Підтвердженням статусу військовослужбовців підозрюваних у цьому нападі є інформація від командування Сухопутних військ. Заявлення про готовність допомогти у розслідуванні цієї події вказує на серйозне ставлення до встановлення правди та притягнення винних до відповідальності.

Ця трагедія нагадує про важливість безпеки та захисту правоохоронців у виконанні їхніх обов'язків. Напад на поліцейських підкреслює необхідність посилення заходів безпеки та розкриття подібних злочинів для забезпечення правопорядку та безпеки громадян.

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.