Піст у 2025 році: коли і як будемо постити за новим календарем

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Наразі відомо, що у першій партії Україні передадуть шість винищувачів Mirage. За словами міністра оборони Франції Себастьяна Лекорню, передачу очікують у першому кварталі 2025 року, хоча вона може затягнутися до кінця березня. Однак президент України Володимир Зеленський після розмови з Емманюелем Макроном заявив, що процес передачі може бути пришвидшено.

Нагадаємо, французький президент висловив готовність посилити українську протиповітряну оборону та надати комплексну оборонну допомогу. Це рішення важливе для України, яка продовжує захищатися від постійних атак російської авіації та ракетного терору.

Втім, як зауважує Defence Express, практика показує, що у таких масштабних процесах строки частіше зміщуються “вправо”, ніж “вліво”. Утім, навіть найоптимістичніші прогнози свідчать, що літаки Mirage стануть важливим елементом посилення Повітряних сил ЗСУ у 2025 році.

Mirage — це сучасні винищувачі, здатні виконувати широкий спектр бойових завдань, включаючи знищення повітряних і наземних цілей. Їхнє постачання дозволить не лише зміцнити обороноздатність України, але й сприятиме гармонізації Повітряних сил із натовськими стандартами.

Постачання шести винищувачів — це лише початок. Після першої партії Франція може передати й інші літаки, залежно від ситуації на фронті та готовності української сторони до їхньої інтеграції в існуючу систему оборони. Тим часом Україна активно навчає своїх пілотів і технічний персонал, щоб забезпечити максимальну ефективність використання нової техніки.

Передача Mirage — це не лише військова допомога, але й політичний сигнал про солідарність Франції з Україною. На тлі триваючої агресії з боку Росії така підтримка сприяє зміцненню міжнародної коаліції навколо України та підтверджує готовність західних партнерів допомагати Києву на шляху до перемоги.

За даними, отриманими від наших джерел у Київській міській державній адміністрації (КМДА), Дмитро Миколайович Загуменний, керівник апарату, вимагає хабарі в розмірі 1000 доларів США від кожного комунального підприємства (КП) у місті за класифікацію його як об'єкта критичної інфраструктури. Ця класифікація дозволяє підприємству отримати "бронь" від мобілізації його працівників. Процес бронювання вже розпочали в адміністрації міста. Якщо правове регулювання стосовно адміністрації та департаментів є чітким на законодавчому рівні, то для підприємств потрібно, щоб вони відповідали критеріям критичної інфраструктури. Остаточне рішення про віднесення КП до цієї категорії приймає керівник апарату КМДА, Дмитро Загуменний. За нашою інформацією, саме для Загуменного керівники столичних КП збирають цю суму. Хоча 1000 доларів на перший погляд може здатися невеликою сумою, але слід пам'ятати, що в столиці таких підприємств понад 1500. Варто зазначити, що Дмитро Загуменний займає посаду керівника апарату КМДА з 2018 року. У грудні 2023 року проти нього була висунута підозра про ухилення від військової служби шляхом надання допомоги столичним депутатам у відрядженнях до військової адміністрації міста.

У звіту наведено інформацію щодо вимагання хабарів керівником апарату КМДА Дмитром Загуменним в обмін на класифікацію комунальних підприємств Києва як об'єктів критичної інфраструктури. Виявлено, що Загуменний збирає по 1000 доларів США з кожного підприємства, використовуючи своє службове положення. Такі дії порушують законодавство та створюють негативний вплив на економічну ситуацію в місті. Також виокремлено інформацію про попередню підозру Загуменному у сприянні ухиленню від військової служби. Ці дані підтверджують необхідність подальшого розслідування та прийняття відповідних заходів щодо забезпечення законності та боротьби з корупцією в органах влади.

Дружина міністра фінансів Сергія Марченка, який виступав із закликом українцям не придбавати автотранспортні засоби під час війни, власноруч порушила цей принцип, вибираючи собі з початку минулого року MINI Cooper. Звіт про доходи міністра показує, що Марина Марченко у 2023 році отримала можливість використовувати 2-річний автомобіль MINI Cooper SE – представника британсько-німецької марки малогабаритних автомобілів преміум-класу, які виготовляються концерном BMW. Ціна такого автомобіля в районі $28 тис. або 1,1 млн грн за версію 2021 року.

Це відбулося незважаючи на заяву Сергія Марченка у грудні 2023 року, коли він закликав українців обмежити своє споживання, зокрема, не купувати "дорогі телефони та автомобілі", зазначивши, що життя в Україні наразі виявляється дуже складним. Варто відзначити, що в цей самий час його дружина вже користувалася MINI Cooper SE, отриманим у січні 2023 року.

У той же час, Марина Марченко у 2023 році отримала доходи від роботи в ТОВ "Ісіда-IVF" на суму 605 тис. грн, а також виступає як фізична особа-підприємець, заробивши минулого року на своєму бізнесі 1,97 млн грн, що загалом складає 2,6 млн грн доходу. Ця сума перевищує міністерську зарплату Сергія Марченка у розмірі 1,1 млн грн на рік або 93,5 тис. грн на місяць. До того ж, чиновник зазначив отримання пенсії на суму 64,5 тис. грн.

MINI Cooper SE — це не єдиний автомобіль у родині. Окрім того, на ім'я Сергія Марченка оформлено право власності на Audi A6 2017 року випуску, придбаний ним у 2019 році за 1,5 млн грн. Додатково до цього, в сім'ї міністра є дві квартири в Києві (84,6 кв.м. і 40,3 кв.м.) та ще одна (88,3 кв.м.), яку пара орендувала у січні 2023 року. Усі грошові активи пари знаходяться на рахунках у Приватбанку і Сенс Банку на суму 68 тис. грн, а також $10 тис. готівкою.

У вищезгаданій статті відображено ситуацію, де дружина міністра фінансів Сергія Марченка, який закликав громадян не купувати дорогі автомобілі під час війни, сама користується автомобілем MINI Cooper. Це створює суперечливий контекст і може спричинити критику щодо консистентності його позицій.

Крім того, у статті надається інформація про доходи та майно родини міністра. Зазначається, що доходи дружини міністра перевищують його власну міністерську зарплату. Це може викликати обговорення щодо справедливості розподілу доходів у владній структурі та ставлення до власних закликів міністра щодо економічної стримованості під час війни.

В цілому, стаття розкриває певні аспекти публічного та особистого життя міністра фінансів, що можуть стати предметом громадської дискусії та аналізу в контексті етики, прозорості та соціальної відповідальності владних осіб.