Понеділок, 31 Серпня, 2026

Південноукраїнська АЕС закуповувала чайники за 3 мільйони

Важливі новини

Мобілізація за Кордоном: Нові Зобов’язання для Українців у Світі

Зміни в законопроєкті щодо загальної мобілізації в Україні передбачають впровадження нового механізму для уточнення військово-облікових даних громадян. Якщо законопроєкт буде прийнятий, це може зачепити навіть тих українців, які перебувають за кордоном. Згідно з новим законопроєктом, військовозобов'язані громадяни повинні будуть уточнити свої військово-облікові дані в Територіальних центрах кадрового забезпечення (ТЦК) протягом 60 днів з моменту опублікування закону. Уточнення можна буде здійснити через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного або резервіста без особистого візиту до ТЦК та СП.

Важливою зміною є рівність сили електронної повістки та звичайної паперової, що може мати юридичні наслідки за її ігнорування. Додатково, для українців за кордоном пропонується зміна порядку надання консульських послуг, вимагаючи наявності військово-облікових документів для отримання консульської допомоги, особливо для чоловіків віком від 18 до 60 років.

Зазначені положення законопроєкту викликали обговорення в суспільстві, зокрема щодо вилучення автотранспорту на потреби Збройних Сил України за військово-транспортним обов'язком.

Стаття висвітлює важливі зміни в законопроєкті щодо загальної мобілізації в Україні. Зокрема, підкреслюється впровадження нового механізму уточнення військово-облікових даних громадян, що може зачепити навіть тих, хто перебуває за кордоном. Громадяни повинні будуть уточнити дані протягом 60 днів через електронний кабінет, причому електронна повістка матиме рівну силу з паперовою.

Зазначено, що обговорення в суспільстві викликали питання, пов'язані з можливим вилученням автотранспорту для потреб Збройних Сил та новим порядком консульської допомоги для українців за кордоном. Варто відзначити, що ці зміни свідчать про постійний розвиток законодавства з метою забезпечення ефективної обороноздатності та безпеки країни.

Прогноз погоди в Україні: мокрий сніг і нічні морози очікуються на сході

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За даними Укргідрометцентру, опади у вигляді снігу очікуються 5-6 листопада, у цю годину температура в різних регіонах суттєво варіюється: нічні показники досягають -5°С, а вдень підвищуються до +13°С.

За прогнозом синоптиків, у наступні три доби без опадів, лише у східних областях 5-6 листопада (6 листопада місцями й у північних та центральних) невеликий мокрий сніг.

5 листопада вночі та вранці у західних областях подекуди туман.

Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с, найближчої ночі на сході та південному сході місцями пориви 15-18 м/с.

Температура вночі від 2° тепла до 5° морозу; вдень 3-10° тепла, на сході 0-5° тепла, 6-7 листопада на півдні та південному заході країни 8-13°.

Львівський прикордонник допомагав вивозити валюту – покаранням став штраф

Залізничний районний суд Львова виніс вирок у справі хабарництва, фігурантом якої став прикордонник Дмитро Стеценко. За отримання 2000 євро хабаря в обмін на сприяння в безперешкодному вивезенні великої суми незадекларованої валюти чоловік відбувся лише штрафом — 93,5 тис. грн. Окрім того, він запропонував скерувати сплачену під час розслідування заставу в розмірі 242 тис. грн на […]

Чи загрожує Україні ядерна катастрофа

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Доктор фізико-математичних наук Людвіг Литвинський вважає, що ризик серйозної катастрофи, подібної до Чорнобиля чи Фукусіми, є мінімальним, якщо ракета не влучить безпосередньо в енергоблок.

“Ракетні обстріли можуть спричинити пошкодження мереж, перебої в енергопостачанні або навіть блекаут. Однак ядерної чи радіаційної загрози не буде, доки не відбудеться прямого удару по енергоблоку”, — зазначив Литвинський в ефірі телеканалу “Еспресо”.

Експерт також наголосив, що ракети, навіть без ядерних боєголовок, можна класифікувати як неконвенційну зброю через їхню руйнівну силу.

Це твердження підтримують інші фахівці, які наголошують на небезпеці використання Росією сучасних високоточних ракет, здатних спричинити масштабні руйнування навіть без ядерного заряду.

Дискусії щодо готовності Кремля застосувати ядерну зброю тривають. Президент Сербії Александар Вучич висловив переконання, що Володимир Путін не вагається застосувати ядерний арсенал, якщо опиниться у безвихідному становищі.

З іншого боку, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун наголосив, що стан російської ядерної зброї викликає сумніви. “Ніхто не має точних даних про стан цих боєголовок. Це залишається таємницею навіть для військових експертів,” — підкреслив Ягун.

Україна залишається без F-16: чому триває затримка поставок?

За повідомленням нашого джерела в Офісі Президента, очікувані поставки літаків F-16 в Україну, заплановані на липень, не відбудуться. Інформація про це була поширена для підтримки бойового духу. Спочатку обіцяли надіслати перші літаки до кінця 2023 року, а потім весною 2024 року цілу ескадрилью, але всі поставки відкладаються, переважно з боку наших партнерів. Проте Офіс Президента вже шукає десять пілотів-найманців у країнах НАТО, яким пропонується 100 тисяч доларів на місяць, хоча літаки ще не надійшли. За даними американського видання The New York Times, у Румунії на авіабазі Фетешті був створений навчальний центр спеціально для навчання українських льотчиків роботі з F-16. Однак за повідомленнями журналістів, українські льотчики досі не розпочали там навчання, що значно уповільнює передачу західної авіації Україні. У той же час, частина пілотів продовжує проходити підготовку у США, Британії та Данії. За даними ЗМІ, Україна може отримати перші 6 із 45 обіцяних літаків F-16 вже у липні цього року. Проте залишається невизначеність стосовно того, коли і як багато літаків буде передано від кожного з партнерів України.

Згідно з отриманою інформацією, поставки літаків F-16 в Україну, заплановані на липень, будуть затримані. Ці новини могли бути поширені для підтримки бойового настрою, але факт відкладення поставок підтверджується. Офіс Президента вже шукає пілотів-найманців, але поки що літаки не надійшли. Навчальний центр у Румунії, призначений для підготовки українських льотчиків, також не почав функціонувати. Незважаючи на це, частина пілотів продовжує отримувати підготовку в інших країнах. Очікується, що перші 6 літаків можуть бути передані Україні у липні, але залишається невизначеність щодо подальших поставок.

Південноукраїнська атомна електростанція — стратегічний об’єкт енергетичної безпеки держави. І, схоже, одночасно — банкомат для обраних постачальників. Щонайменше з 2016 року станція укладала багатомільйонні договори з компанією «ТСМ груп» без будь-яких тендерів, уникаючи системи Prozorro.

Сума на контрактах — десятки мільйонів гривень. Продукція — не лише технічна. У 2020-му компанія поставила на АЕС чайники, мікрохвильовки та холодильники — майже на 3 мільйони гривень.

У розпорядженні журналістів опинився договір від 2020 року на 36,6 млн грн, укладений між Південноукраїнською АЕС і київською «ТСМ груп». Контракт не публікувався в системі відкритих закупівель і, за словами джерел у поліції, взагалі укладався в обхід Prozorro.

Згідно з документами, компанія поставила побутову техніку на понад 2,7 млн грн, з яких майже пів мільйона — переплата, за оцінками слідчих. Чи не єдиний наслідок — відкриття провадження у поліції Миколаївської області в 2022 році. Що з ним зараз — невідомо.

Компанію заснували Олена Домашнєва та Олена Кривошиєнко у 2010 році. Від 2014-го «ТСМ груп» почала регулярно з’являтися серед постачальників для державних установ — і не тільки АЕС.

Контракти підписувались із СБУ, МВС, Адміністрацією Президента, а от у відкритому доступі їх немає. Співпраця тіньова, розрахунки — непрозорі, і жодного тендеру. Експерти припускають наявність високого прикриття — адже серед родичів Домашнєвої фігурує ексдипломат Павло Домашнєв.

Навіть поверхневий аудит контрактів компанії за 2016–2018 роки дає шокуючі цифри: угоди на понад 45 млн грн і щонайменше 12 млн грн переплат лише на відеореєстраторах. У 2016-му — ще 12,5 млн грн, з яких 3,9 млн — підозра на розтрату.

А далі — тиша. Частину справ, за словами джерел, просто «спустили на гальмах», інші зависли на досудовому етапі.

Бо мова — про енергетичну безпеку. Бо гроші — з кишені платників податків. Бо подібні закупівлі — прямий шлях до катастроф і залежності стратегічних об’єктів від непрозорих гравців.

І поки керівництво Південноукраїнської АЕС мовчить, а поліція не дає відповідей, залишається тільки питати вголос: де відповідальність, пані та панове?

Останні новини