Платна реєстрація собак у Києві порушує Конституцію — журналіст

Політичні та військові аналітики неухильно фіксують загострення ситуації в регіоні, де російські війська, згідно з повідомленнями як українських, так і російських джерел, просунулися до Часів Яру. Висновки Deep State, військового пабліка, щодо вже фактичного зайняття російськими військами околиць міста підштовхують до висновку про можливість вуличних боїв навіть на центральних вулицях Часів Яру.

Інформація, надана Американським "Інститутом вивчення війни", підкреслює напруженість ситуації, описуючи механізований штурм і просування російських військ до східної околиці міста. Втрати, зазначені у звіті, надзвичайно високі, що свідчить про серйозність конфлікту на даному напрямку.

З іншого боку, суперечливі повідомлення від російських джерел створюють певну неоднозначність. Одні стверджують про вже відбуте входження армії РФ у місто, інші намагаються заспокоїти громадськість, зазначаючи, що російські війська поки що лише перебувають неподалік від міста, контролюючи околиці.

Незалежно від цього, присутність десантників у лісі поблизу будинків мікрорайону Канал, недалеко від ключових об'єктів, свідчить про серйозні підготовки до можливих дій. Канал, що перетинає цей район, надає важливий фактор стратегічної переваги, роблячи можливий штурм міста менш прихованим та більш складним завданням для українських сил оборони.

Напружена ситуація на бахмутському напрямку, як засвідчують різні джерела і аналітики, стає свідченням про нагострення конфлікту в регіоні, потенційної загрози для мирного населення та потреби у міжнародній реакції на події.

Українська влада та міжнародні спостерігачі мають серйозні підстави для тривожності щодо ситуації на бахмутському напрямку, згідно з повідомленнями українських та російських джерел. За останніми даними, російські війська наближаються до міста Часів Яру, проводячи активні військові операції та входячи на околиці міста. Інформація про потужний штурм та стратегічні переміщення військ підштовхує до висновку про можливу загрозу безпеці цивільного населення та подальшого загострення конфлікту.

Нестабільна ситуація, викликана активною воєнною діяльністю, потребує негайних заходів для міжнародного співробітництва та дипломатичних зусиль для мирного врегулювання конфлікту. Українська влада повинна зосередити увагу на забезпеченні безпеки мирного населення та мобілізації ресурсів для відстоювання територіальної цілісності країни.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Найбільші банки України, належать до категорії системних, можуть до кінця року почати жорсткіше відслідковувати і перевіряти одноразові операції людей обсягом від 50 тисяч гривень і вище, якщо вони проводяться з внесенням готівки на рахунок фізособи.

Про це повідомили джерела у фінансових колах із посиланням на відповідні обговорення на закритих нарадах у НБУ, які регулятор проводить регулярно щоп’ятниці із залученням голів правлінь 15-ти банків.

Там ішлося про добровільне зниження банками планки з фінансового моніторингу з їхніх поточних значень до 50 тис. грн після внесення готівки на цю суму. За поточним офіційним курсом НБУ (41,24 грн/$), 50 тис. грн це $1,2 тис.

Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством обов’язковий фінансовий моніторинг в Україні починається з 400 тис. грн. Інформацію про них автоматично надають до Держфінмоніторингу, а банки посилено перевіряють такі проводки, з’ясовуючи їхнє призначення та джерела походження коштів клієнтів. Одночасно банки, згідно з постановою НБУ №65, зобов’язані перевіряти й інші підозрілі/сумнівні операції клієнтів за великою кількістю різноманітних ознак. Їхній повний перелік тримається в таємниці, але за публічними скаргами клієнтів зрозуміло, що зараз банки пильно вдивляються в операції з ознаками купівлі криптовалюти або незаконної підприємницької діяльності (наприклад, коли платять за товари і послуги на картку фізособи, а не ФОПа), а також перевіряють ще раз ініціаторів транзакцій на предмет діяльності дропів – коли рахунком користується не його власник, а третя особа.

Банки звертають увагу на особливо активних клієнтів, які проводять велику кількість дрібних транзакцій з переказу коштів або їх зарахування (по 10-15 за день). А також за своїм власним грошовим порогом фінмоніторингу для кожного банку. Цей поріг у законодавстві не закріплений, а фінустановам дозволено його встановлювати на власний розсуд. В одних банків це зараз 150-200 тис. грн, а в інших – 80-100 тис. грн. З цих сум банк не дозволяє клієнтам вільно без пояснень відправляти/отримувати кошти на рахунок, починає ставити клієнтам додаткові запитання про походження коштів і природу операцій.

Тепер же банки збираються опустити планку за таким фінмоніторингом до єдиного рівня в 50 тисяч гривень, якщо перед грошовими перерахуваннями на цю суму, кошти вносилися готівкою. Неважливо як саме – через касу банку або через платіжний термінал.

Фінансисти розповіли, що пропозиція/рекомендація щодо 50 тис. грн надійшла від Нацбанку й обговорювалася на внутрішніх нарадах у НБУ. Поки її сприймають як негласну пораду від регулятора, і ще не впровадили. Але не виключено, що 15-ка найбільших банків у підсумку навіть підпише меморандум про співпрацю, в якому пропише 50-тисячну планку для посиленого фінмоніторингу. Тобто вимога подаватиметься як ініціатива знизу, а не наказ НБУ, хоча остаточного рішення щодо цього ще немає.

Якщо ж воно буде прийнято, то банки почнуть повсюдне впровадження нового критерію. Для чого будуть перебудовуватися їхні внутрішні системи, які автоматично блокують підозрілі операції фізосіб.

Єдина порада, яку можна дати українцям у такій ситуації – це не передавати картки третім особам. Якщо часто вносите готівку на картки і робите грошові перекази, то варто мати рахунки в кількох банках, щоб кожен із них не фіксував проводок понад 25-30 тис. грн. Тоді не будете звертати увагу на себе з боку відділу фінансового моніторингу, який є в кожному банку.

На поточний момент до списку системних банків входять:

1. Приватбанк; 2. Ощадбанк; 3. Сенс Банк; 4. Укргазбанк; 5. Укрексімбанк; 6. Універсал Банк (monobank); 7. ПУМБ; 8. Абанк; 9. Райффайзен Банк; 10. Креді Агріколь Банк; 11. Укрсиббанк; 12. Кредобанк; 13. ОТП Банк; 14. Банк Південний; 15. ТАСкомбанк.