У селі Любашівської громади Одеської області поліція розслідує наругу над могилами — невідомі знімали металеві таблички та елементи огорож із поховань. Загалом правоохоронці зафіксували 19 фактів крадіжок на місцевому кладовищі. Після оперативно-розшукових дій поліцейським вдалося встановити особу, ймовірно причетну до злочину. Ним виявився 20-річний безробітний житель сусіднього села, який пояснив, що шукав металеві вироби, аби […]У Києві знову запровадили обов’язкову платну реєстрацію собак — цього разу в ЦНАПах, по 210 гривень за кожну тварину. Влада подає це як крок до порядку, однак журналіст Владислав Бовсуновський бачить у нововведенні щось інше — юридичне свавілля та схему, яка не має жодного законного підґрунтя. У своїй колонці він пояснює, чому цей платіж порушує Конституцію, закони України та здоровий глузд, а також закликає власників тварин не мовчати, а вимагати відповідей.
В умовах Єдиного марафону чи як там воно називається, всі без виключення ЗМІ легітимізували корупційну схему, видуману ще за часів Льоні-Космоса, про реєстрацію домашніх тварин. Журналісти, пафосно роздуваючи новину, забули про маленьку деталь — реєстрація є платною, фактично незаконно введеним побором.
Як собачник з величезним стажем, я посилав всі ці КП ще з початку 2000-х, коли лише ввели цю “реєстрацію” — тоді тітки з голосами алкоголічок телефонували поквартирно та вимагали 34 грн. Наразі апетити зросли — всі мають скинутись… по 210 грн.
Що є законним, а що ні?
Почнемо з основ.
Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження” визначає принципи гуманного ставлення до тварин і встановлює обов’язки власників, зокрема — щодо ідентифікації тварини.
Але саме в законі немає жодної прямої вимоги реєструвати собаку в конкретному місці, через конкретну структуру, тим паче — платно. Закон гарантує захист тварини, а не створює бар’єри для виконання обов’язків перед нею.
В Україні діє принцип верховенства права. Це означає, що жоден підзаконний акт (правила, інструкції, рішення міської ради) не може виходити за межі закону чи суперечити йому. Це закріплено в Конституції (ст. 19 та 92).
А тепер подивимось на відповідальність:
У Кодексі про адміністративні правопорушення (ст. 154) ідеться про штраф за “порушення правил утримання тварин”, у тому числі утримання незареєстрованих собак.
Але:
- не сказано, що реєстрація має бути саме в ЦНАП;
- не сказано, що вона має бути платною;
- і точно не сказано, що без оплати в КП собака автоматично вважається “нереєстрованою”.
Отже, маємо ситуацію:
Місцева влада встановлює обов’язкову платну реєстрацію собак через конкретне КП, фактично створюючи монополію.
Власників штрафують не за те, що вони порушили закон, а за те, що не виконали положення локального рішення, яке не має сили закону.
Це — перевищення повноважень і порушення права громадян на вільний доступ до адміністративної послуги (ст. 11 ЗУ “Про адміністративні послуги”).
Я — за порядок та облік тварин. Однак проти правового свавілля.
Вимагайте пояснень:
- на підставі якого саме закону має відбуватись платна реєстрація?
- чому без оплати моя тварина автоматично визнається “поза законом”?
- і головне — хто має право це вирішувати?
Закон — це закон. І лише закон. Все інше — лише додаток, який не може підмінити основне.
Довідково. В Україні є сервіси безкоштовної онлайн-реєстрації тварин на підставі наявності чипа, ветеринарного паспорта та вакцинації.
