Плюсова температура по всій Україні 13 лютого: чого очікувати від погоди

З початку липня спостерігається помітна зміна у динаміці подій навколо Криму. Зафіксовано зниження інтенсивності певних військових дій у цьому регіоні. Ця тенденція привернула увагу експертів та викликала активні обговорення у військових та політичних колах.

Останню велику тривогу на півострові оголошували минулої п’ятниці. Про збитки жодна зі сторін не повідомляла. За деякими даними, була загроза від авіаракет Storm Shadow.

При цьому в червні інтенсивність ударів була вищою. Тільки за 20-ті числа червня було щонайменше три удари. Два з них було завдано 23 червня ракетами ATACMS – по Севастополю (там де уламки ракети впали на пляж, унаслідок чого загинуло п’ятеро людей) і по району Євпаторії. Ще одна атака була 29 червня.

У липні ж, як бачимо, повідомлялося тільки про одну атаку.

При цьому в понеділок, 8 липня, російські військові заявили, що підбили три пускові установки HIMARS у районі села Клапая Херсонської області. Було опубліковано відео ураження, зняте з дрона.

Україна його автентичності не підтверджувала, як і втрати трьох HIMARS (з яких, до речі, і запускається ATACMS). Але відтоді нових обстрілів Криму не було.

Природно, це не говорить про те, що нових обстрілів не буде найближчим часом. Тим більше, що HIMARS у ЗСУ ще чимало.

Однак, є одна проблема, яка створює загрозу ураження HIMARS, що завдають ударів по Криму.

Йдеться про активізацію останнім часом російських розвіддронів, які масово коригують удари по об’єктах ЗСУ. Зокрема й по пускових установках.

Щоб застосовувати ракети ATACMS по тому ж Севастополю, потрібно підводити HIMARS кудись у район Миколаєва, звідки до цілі буде близько 270 кілометрів. При цьому і над Миколаєвом, і навіть над Одесою російські дрони-розвідники також літають.

Якщо ж росіяни справді вразили HIMARS біля села Клапая на північний захід від Херсона, то це вже приблизно за 12 кілометрів від російських позицій – що покривається не тільки “Іскандером”, а й звичайною артилерією або РСЗВ.

Якщо ж говорити про удар по Кримському мосту, то, щоб його дістати на граничні для ATACMS 300 кілометрів, пускову установку потрібно підігнати в 11-кілометрову зону біля лінії фронту на правому березі Дніпра, але вже десь у районі Нової Каховки.

Це створює високий ризик для установок HIMARS, оскільки російські розвіддрони вкрай активно працюють на десятки кілометрів від лінії фронту.

Залітаючи часто і набагато далі. І, природно, установки для запуску ракет, а також системи ППО, для них пріоритетна мета.

Звісно, це не означає, що ЗСУ відмовляться від ударів по Криму. Напевно вони будуть повторюватися.

Але проблема з розвіддронами змушує українські сили бути обережнішими у використанні HIMARS поблизу лінії фронту. І здійснювати запуск з більшого віддалення. Що позначатиметься як на частоті ударів, так і на їхній дальності. Якщо по західному узбережжю Криму (включно з Севастополем) ще можна, як писали вище, наносити удари з відносно блакитного тилу (хоча і туди російські розвіддрони долітають), то удари по Кримському мосту, для яких установки потрібно підігнати близько до лінії фронту, стають дуже складним завданням.

Та ж проблема і з використанням систем “Петріот” для ударів по російських літаках, які скидають КАБи. Що ближче системи ППО до лінії фронту, то вища загроза їхнього ураження. Тим більше, що прецеденти ударів по “Петріотах” у ближньому тилу вже були.

2 жовтня Вища рада правосуддя ухвалила важливе рішення, звільнивши голову суду Південноукраїнська Олександра Савіна. Це рішення стало результатом розгляду подання Третьої дисциплінарної палати ВРП, яка визнала наявність серйозного дисциплінарного проступку та систематичного нехтування обов'язками суддею. Протягом тривалого часу Савін перебував під увагою правоохоронних органів, а також в центрі суспільного резонансу через низку інцидентів, пов'язаних з його поведінкою за межами суду.

Однією з основних причин, яка призвела до звільнення, стали численні випадки порушення ним правил дорожнього руху. Зокрема, суддя неодноразово затримувався за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що супроводжувалося накладенням адміністративних штрафів та позбавленням права керування транспортними засобами. Відомо, що одним із таких випадків став інцидент, що стався 14 березня 2025 року. Після цього ситуація з суддею Савіним загострилася, і дисциплінарні органи не змогли залишити його подальшу діяльність без належної реакції.

Третя дисциплінарна палата та ВРП оцінювали не лише окремі інциденти, а й систематичне нехтування суддівськими обов’язками, що стало підставою для остаточного звільнення. Суддя неодноразово оскаржував дисциплінарні рішення у встановленому порядку, однак його скарги були відхилені.

Рішення ВРП набирає сили в порядку, передбаченому законодавством; подальші коментарі у відомстві або від самого Олександра Савіна очікуються за потреби.

Багато людей, які прагнуть стрункої фігури, часто шукають дорогі продукти чи суворі дієти, забуваючи про прості й доступні способи підтримки здоров’я. Одним із таких методів є випивання склянки теплої води за певний час до їжі. Цей підхід не вимагає фінансових витрат і ґрунтується на природних фізіологічних процесах організму.

Фахівці пояснюють, що після вживання води шлунок частково наповнюється, а спеціальні рецептори розтягнення передають сигнал у мозок, зменшуючи відчуття різкого голоду. У результаті людина підходить до трапези більш спокійною і схильною до помірних порцій, а не до переїдання. Така проста звичка допомагає контролювати апетит, уникати зайвих калорій та поступово нормалізувати обсяг споживаної їжі.

Важливу роль відіграє й температура рідини. Тепла вода, близька до температури тіла, м’яко впливає на шлунково-кишковий тракт. Вона сприяє розслабленню гладкої мускулатури, готуючи травну систему до прийому їжі та стимулюючи вироблення ферментів. На відміну від холодних напоїв, які можуть спричиняти спазми й уповільнювати процеси травлення, тепла рідина діє більш делікатно.

Щоб така звичка справді приносила користь, важливо дотримуватися помірності й усвідомленості. Воду зазвичай рекомендують пити за 15–20 хвилин до їди, щоб організм встиг відреагувати. Температура має бути комфортною, а не гарячою, аби не подразнювати слизову оболонку. Йдеться саме про чисту воду без підсолоджувачів чи сиропів, оскільки додаткові калорії зводять нанівець очікуваний ефект. За бажанням смак можна злегка змінити, додавши, наприклад, шматочок лимона або листок м’яти.

Водночас лікарі наголошують, що навіть прості оздоровчі звички підходять не всім однаково. Людям із хронічними захворюваннями нирок, проблемами зі шлунком, гастритом або підвищеною кислотністю варто бути обережними зі зміною режиму пиття. У таких випадках доцільно попередньо порадитися з лікарем, щоб уникнути небажаних наслідків.

Склянка теплої води перед їжею — це не чарівний засіб і не заміна збалансованого харчування чи рухової активності. Проте для багатьох вона стає простим щоденним ритуалом, який допомагає краще відчувати сигнали власного тіла, відрізняти фізичний голод від емоційного та ставитися до харчування більш усвідомлено. Саме з таких невеликих кроків часто й починаються довготривалі позитивні зміни.