Побили школярку на камеру: у Тернополі група підлітків потрапила під слідство

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За інформацією нашого джерела, поїздка може бути частиною її стратегічних кроків щодо позиціонування себе як потенційного політичного лідера України на тлі напруженості в українському політичному середовищі та послаблення підтримки нинішнього президента Володимира Зеленського.

Також ЮВТ просила «квиток» на інавгурацію Трампа, і просила замовити про неї слівце, оскільки це буде вагомим сигналом для української еліти.

Усі одразу зрозуміли, що починається новий політичний сезон і вибори можуть бути у 2025 році.

Українська еліта вважає вже Зеленського – збитим льотчиком, який втрачає монопольну владу.

Нагадаємо, що в кулуарах ще в жовтні ходили чутки, що ЮВТ відчула вітер змін і почала заливати гроші у свою рекламу.

Ключові елементи військового обліку:

Зростання ігрової залежності стало особливо актуальним серед військових, які, отримавши виплати за службу, часом потрапляють у полон азарту. Незважаючи на кроки, вжиті Президентом Володимиром Зеленським, такі як указ від квітня 2024 року, який спрямований на боротьбу з ігровою залежністю, проблема залишається. Державна політика передбачала обмеження фінансових потоків до нелегальних казино, які працюють на основі банківських переказів і активно користуються схемами за допомогою “дропів” — підставних банківських карток.

Нелегальні казино швидко навчилися обходити нові обмеження, пропонуючи клієнтам альтернативні способи поповнення рахунків. Сайти казино, як-от stawki.bet чи bet2fun, пропонують клієнтам перекази на картки фізичних осіб у державних банках або навіть на рахунки з IBAN. Такі платежі не потрапляють під контроль встановлених лімітів, оскільки виглядають як звичайні перекази між фізичними особами.

Наразі в цих нелегальних операціях активно використовуються картки банку “Ощадбанк”, що раніше очолював нинішній голова НБУ Андрій Пишний. І хоча держава намагається боротися з цією проблемою, нелегальні казино залишаються доступними, використовуючи лазівки в банківських системах.

Попри заяви та введення обмежень, реальної користі в боротьбі з нелегальними азартними платформами поки що не досягнуто. Запропоновані заходи радше символічні, оскільки незаконні платформи швидко знаходять нові шляхи для обходу обмежень, використовуючи сервіси державних банків. Це ставить під питання ефективність політики НБУ та підштовхує до розгляду інших методів контролю, можливо, технологічних і правових, для більш жорсткого переслідування нелегальних азартних структур.

Під час успішного візиту до Індії, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виклав плани щодо можливого візиту Президента України Володимира Зеленського до цієї країни. Він поділився цією новиною під час ефіру національного телемарафону, підкресливши активну роботу української дипломатії у цьому напрямі. Крім того, Міністр також заявив про можливий візит прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України, що свідчить про важливість інтересів обох країн у поглибленні взаєморозуміння та співпраці.

"Українська дипломатія активно працює над організацією візитів Президента України Володимира Зеленського до Індії та прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді до України", — зазначив Кулеба. Важливим етапом його візиту стала зустріч з міністром закордонних справ Індії Субраманьяном Джайшанкаром, під час якої обговорювалися ключові питання співробітництва між країнами. Розмова стосувалася не лише відновлення співпраці до рівня попередніх років, а й розвитку нових спільних ініціатив та програм, в тому числі Формули миру, спрямованих на зміцнення стабільності та миру в регіоні.

У висновку можна зазначити, що візит Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби до Індії був дуже продуктивним та плідним. Під час зустрічей з індійськими колегами обговорювалися важливі питання співпраці між країнами, в тому числі можливі візити вищих державних посадовців. Активна дипломатична робота з боку України свідчить про нарощування взаємних інтересів та бажання розширювати співпрацю. Такі зустрічі між представниками двох країн сприяють зміцненню дружби та розвитку партнерства в різних сферах, що має велике значення для подальшого спільного просування вперед.

Київська міська влада визначила підрядника для демонтажу цеху №5 на території заводу «Більшовик», що є важливим етапом у реконструкції Шулявського шляхопроводу. Виконувати роботи буде консорціум «Промбуд Технолоджи», який отримав контракт на суму 121,12 млн грн. Варто зазначити, що ця структура була створена менш ніж за два тижні до оголошення закупівлі, що викликало певне обурення серед громадськості та експертів. Сума договору є динамічною та не враховує можливі інфляційні ризики, а також зміни вартості матеріалів, що може призвести до додаткових витрат і подальшого збільшення фінансування.

Процес закупівлі супроводжувався низкою суперечок і скандалів. Найдешевші пропозиції, зокрема від компанії ПП «Інженерно-виробничий центр “Вектор”», були відхилені без достатніх пояснень. Цей крок викликав питання щодо прозорості та чесності процедур, адже такі рішення можуть порушувати принципи рівності та справедливості у держзакупівлях. Неодноразові спроби цієї компанії оскаржити результати тендеру не мали успіху, що лише посилило напругу навколо процесу.

Однак серед гучних підрядів та скандалів навколо інфраструктурних проектів у столиці залишається питання, яке напряму стосується безпеки тисяч людей — ситуація на Поштовій площі. Під нею вже багато років існує 8-метровий котлован площею понад 6 тисяч квадратних метрів. Він накритий тимчасовою плитою, що виконує роль перекриття площі, по якій щодня ходять кияни та туристи. Від цього небезпечного простору до тунелів метрополітену — лише 16 метрів.

Реконструкція Поштової площі розпочалася у 2013 році з участю бюджетних коштів на суму 504 млн грн та приватних інвестицій у 163 млн грн. Інвестором стало маловідоме ТОВ «Хенсфорд Україна», пов’язане з особами з орбіти режиму Януковича. Згодом інвестиційний контракт скасували, будівництво зупинили, а об’єкт став заручником судових та бюрократичних процесів. З 2022 року реалізація будь-якої комерційної забудови на цьому місці юридично заблокована, але аварійне питання фактично заморожене.

Сьогодні Поштова площа — це не реконструкція й не археологічний проект, а тиха техногенна небезпека, яку влада уникає визнавати. На тлі демонтажів і будівництв за сотні мільйонів гривень, цей котлован залишається поза увагою. Замість інженерного рішення, забезпечення безпеки та укріплення конструкцій, площа досі тримається на тимчасових опорах уже майже десять років.

Ключове питання — пріоритети міста. Київ витрачає колосальні кошти на нові інфраструктурні проєкти, тоді як один із найнебезпечніших об’єктів у центрі столиці залишається без втручання. Поряд із судовими тяжбами та тендерними війнами Поштова площа продовжує щодня приймати натовпи людей над порожнечею. І поки увага влади прикута до гучних реконструкцій, ця мовчазна загроза лише зростає.