Початок останнього спочинку: огляд функціонування Національного військового кладовища перед кінцем року

Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення, яке може суттєво вплинути на фармацевтичний ринок країни. Найбільші національні дистриб’ютори лікарських засобів — компанії «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» — отримали штраф на загальну суму 4,8 мільярда гривень за довготривалу картельну змову. Як йдеться у рішенні АМКУ, підприємства системно координували цінову політику на низку препаратів, що створювало умови для штучного зростання вартості ліків для кінцевих споживачів.

Попри гучність справи, кошти від штрафу досі не надійшли до державного бюджету. Юристи наголошують, що процес стягнення таких сум може тривати роками, адже компанії, зацікавлені у збереженні своїх позицій на ринку, активно користуються правом на апеляцію та інші юридичні інструменти захисту. Самі ж дистриб’ютори у публічних заявах апелюють до складної економічної ситуації під час війни та наголошують на загрозі збоїв у забезпеченні аптек і лікарень необхідними препаратами.

Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

З початку 18 травня в Україні розпочне свою роботу інноваційний електронний кабінет для військовозобов’язаних громадян. Це нове цифрове середовище надасть можливість швидко та зручно оновити особисті дані протягом 60 днів, зекономивши на це всього 10-15 хвилин прямо у своєму смартфоні. Про це повідомив старший лейтенант Дмитро Лазуткін, прес-секретар Міністерства оборони України. Він підкреслив, що новий застосунок, Резерв+, розроблений з урахуванням потреб користувачів, особливо для тих, хто активно користується смартфонами. Запуск електронного кабінету відкриває широкі можливості для швидкого оновлення даних та сприяє майбутньому рекрутингу. Початковий етап використання застосунку передбачає внесення базової інформації, такої як електронна пошта, номер телефону та адреса проживання. Однак з часом застосунок буде розвиватися, доповнюючись новими опціями, а іноді й надаючи можливості щодо рекрутингу.

Дмитро Лазуткін також наголосив на збільшенні інтересу громадян до військової служби, що проявляється у чергах перед територіальними військкоматами. Зазначивши це, він зауважив, що новий електронний кабінет дозволить військовозобов’язаним оновити дані не лише у військкоматах, але і онлайн, а також у центрах надання адміністративних послуг.

Нещодавно ухвалений закон про мобілізацію, який набирає чинності з 18 травня, передбачає обов’язкове оновлення облікових даних військовозобов’язаними протягом 60 днів. Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів та іншим особам, які підпадають під військовий облік, рекомендується вчасно виконати цю процедуру, оскільки порушення правил може призвести до зростання штрафів.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаних громадян в Україні є важливим кроком у сучасній цифровій трансформації оборонного сектору. Новий застосунок Резерв+ дозволяє громадянам швидко та зручно оновлювати свої дані, що сприятиме покращенню адміністративних процесів та підвищенню ефективності військового рекрутингу. За допомогою цифрових технологій військовий облік стає більш доступним та зручним для громадян, а також допомагає забезпечити вчасне та точне оновлення даних, що важливо для підтримки оборонної готовності країни. Важливою перевагою електронного кабінету є його можливість спростити процес взаємодії військовозобов’язаних з військовими органами, зменшити бюрократичні бар’єри та сприяти підвищенню довіри до системи обліку.

Після численних обговорень та дебатів, уряд України прийняв офіційне рішення щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища. Згідно з цим рішенням, меморіальний комплекс буде споруджено біля села Гатне Фастівського району, що знаходиться в непосредній близькості від Києва. Планується, що на цій території буде відведено простір для військового кладовища, а також зведено необхідні ритуальні споруди, включаючи колумбарії та крематорій. Крім того, у майбутньому тут буде створений музей та парк, де будуть висаджені "дерева пам'яті". Перші поховання загиблих на меморіальному кладовищі заплановані до кінця 2024 року, і будівництво планується завершити протягом наступних років.

Раніше були протести та незгоди щодо розміщення меморіального комплексу у столиці, особливо з боку екологів та місцевих мешканців. У зв'язку з цим, ВВС України провели додаткові дослідження, щоб визначити, чи не виникне подібна ситуація у Фастівському районі.

Ідея створення національного військового меморіального кладовища виникла ще у 2011 році, коли парламент прийняв відповідний закон. Тодішні мотиви були обумовлені відсутністю місць для поховань ветеранів та учасників війн у столиці та інших містах. З початком російської агресії у 2014 році влада знову звернулася до цієї ідеї і розробила "План заходів з увічнення пам'яті захисників України". Проте лише у 2022 році почали активно шукати місце для меморіального комплексу. Уряд Києва, виконуючи доручення уряду країни, виділив земельну ділянку урочища "Лиса Гора" у Голосіївському районі Києва для будівництва. Проте таке рішення спровокувало протести громадських організацій, переважно екологічних, які підкреслювали, що урочище є національним природним комплексом зі складним рельєфом і не може бути місцем поховань загиблих. Після відмови від "Лисої гори", Верховна Рада у травні минулого року проголосувала за створення меморіального кладовища біля селища Биківня, що розташоване неподалік від Києва. Однак у заповіднику "Биківнянські могили" було зазначено, що це неможливо через можливість наявності недосліджених поховань жертв сталінських репресій.

Після численних обговорень і дебатів громадські організації запропонували декілька альтернативних варіантів для розміщення Національного військового меморіального кладовища. Серед них були Співоче поле у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі (колишня ВДНГ) та пустир біля Берківецького кладовища. Проте уряд вирішив розглядати варіанти за межами Києва, оскільки в столиці не вдалося знайти ділянку, що задовольняла б вимоги для будівництва великого меморіалу.

Заступник директора державної установи "Національне військове меморіальне кладовище" Ярослав Старущенко повідомив, що рішення про виділення землі було ухвалено Київською обласною військовою адміністрацією, оскільки ділянка належить до державної власності. Попередньо відбулися зустрічі з представниками громадськості та старостами сусідніх сіл, які були повністю проінформовані про плани щодо меморіалу. Таким чином, конфлікт з Гатненською територіальною громадою у зв’язку із будівництвом кладовища вважається малоймовірним.

Ділянка для меморіалу знаходиться за межами населеного пункту і складається з частини лісу вздовж траси на Київ. Крім того, крематорій буде зведений відповідно до європейських стандартів і буде розташований на достатній відстані від сіл, щоб уникнути негативного впливу на екологію.

Меморіальний комплекс займатиме площу 267 гектарів землі. Будівництво всіх об’єктів триватиме кілька років, але вже у цьому році планується розпочати поховання загиблих. Усі поховані матимуть військові почести, а їхні могили будуть стандартизовані, дотримуючись принципів, засвідчених у всесвітньо відомих військових кладовищах, як, наприклад, Арлінгтонському кладовищу.

Утримання меморіального комплексу та догляд за могилами буде здійснюватися виключно за рахунок держави. Родини загиблих матимуть змогу відчувати спокій, знаючи, що могили їхніх близьких будуть доглянуті.

Багато родичів загиблих можуть не згодитися на перенесення могил на меморіальне кладовище, проте всі вони будуть вшановані у меморіалі.

У рамках Національного кладовища планується створення музейного комплексу, який стане своєрідною ареною пам'яті, де кожне ім'я героя матиме своє значення. Тут будуть встановлені меморіальні таблички з іменами всіх без винятку героїв – тих, хто спочиває на цій священній землі, а також тих, чий прах розвіяний над Дніпром. У цьому музейному комплексі кожна історія, кожна подія, кожна жертва буде відтворена з уважністю та повагою. На стінах музею буде відображено життєві шляхи героїв, їхні вчинки та подвиги, щоб кожен відвідувач міг відчути дух національної гордості та пам'яті. Цей музей стане символом вічного вшанування і пам'яті усіх тих, хто віддав своє життя за майбутнє нашої країни.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Розміщення Національного військового меморіального кладовища виявилося складним та багатогранним процесом, що включав у себе численні обговорення та альтернативні пропозиції щодо його місця розташування.

• Уряд взяв на себе відповідальність за знаходження місця для меморіального кладовища за межами столиці, оскільки в Києві не вдалося знайти відповідну ділянку.

• Плани на майбутнє включають створення музейного комплексу на території кладовища, що стане місцем вшанування та пам'яті всіх героїв без винятку, які віддали своє життя за Україну.

• Процес будівництва меморіального комплексу та музейного комплексу відбуватиметься з урахуванням найвищих стандартів, а утримання кладовища та догляд за могилами буде забезпечено за рахунок держави.

• Проведення цього проекту свідчить про важливість вшанування пам'яті загиблих та створення адекватного середовища для вічної пам'яті про подвиги українських героїв.