Податківець з Київської області купив житло за мільйон, співмешканка отримала мільйонні доходи

У Київській області правоохоронці затримали 35-річну працівницю банку, яка протягом двох років незаконно переказувала гроші з рахунків померлих клієнтів на свої власні картки. Зловмисниця діяла з 2020 по 2021 рік, підбираючи облікові записи користувачів, що вже померли. Використовуючи своє службове становище, вона змінювала прив’язані до рахунків контактні дані і фінансові номери на свої, після чого здійснювала переведення коштів на власні картки.

За даними правоохоронних органів Київщини та Київської міської прокуратури, слідство вже встановило щонайменше шістьох потерпілих, а загальна сума викрадених коштів становить близько 500 тисяч гривень. Для того, щоб уникнути підозр, жінка переводила кошти в розмірі 10–20 гривень, що дозволяло їй довгий час залишатися непоміченою. Однак обережність не допомогла уникнути покарання: розслідування встановило, що зловмисниця використовувала систему банківських операцій для здійснення транзакцій у режимі прихованих операцій.

Під час обшуку вдома у фігурантки вилучили речові докази. Їй повідомили про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 190 — шахрайство; ч. 1 ст. 200 — незаконні дії з платіжними документами; ч. 1 ст. 362 — несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних систем. Санкції статей передбачають покарання до п’яти років позбавлення волі.

Зараз триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи та можливих інших потерпілих.

Ці будинки, розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу в Конча-Заспі, належать прокурору Офісу Генерального прокурора Андрію Андрєєву та його родині. Згаданий процес нерухомості викликає сумніви, оскільки він відбувався не відповідно до містобудівної документації. Цікаво, як саме сім'я прокурора здійснила такий придбання та хто з його колег допоміг у цьому процесі і продовжує допомагати далі.

Наразі київська поліція веде кримінальне провадження щодо обставин захоплення та забудови території дитячого оздоровчого комплексу. За кваліфікацією це визнано шахрайством в особливо великих розмірах, що є серйозним злочином. Деталі свідчать про порушення справи про банкрутство щодо першочергового власника комплексу, який в результаті швидко втратив контроль над майном. Управителем було призначено особу, яка незаконно відчужувала землю та недобудовані об'єкти на території, перетворюючи їх на елітне котеджне містечко.

Усі ці дії були приховані за допомогою високопосадовців, зокрема заступника начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією та представників Офісу Генерального прокурора. Це призвело до того, що прокурору Андрієву було винагороджено два будинки за значно заниженою ціною, але формально виглядає, ніби він їх придбав. Поліція намагалася розслідувати ці справи, але чиновники прокуратури не зацікавлені в вирішенні цього питання, навіть не допомагаючи у передачі майна до Армі.

Тим не менш, Андрієв з дружиною активно займаються ремонтом заарештованих будинків і висловлюють подяку своїм друзям-прокурорам за підтримку. Однак ці дії не залишаться непоміченими, оскільки Національне агентство з питань запобігання корупції вже розпочало перевірку можливого незаконного збагачення з боку прокурора. Крім того, Державне бюро розслідувань розпочало провадження за фактом недостовірного декларування та незаконного збагачення. Тож, замість запрошення на новосілля, може настати час ставити питання про підозру.

• Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрій Андрєєв та його родина володіють двома елітними будинками у Конча-Заспі, що викликає підозру в незаконному способі їхнього придбання.

• Дії прокурора та його колег з прокуратури, спрямовані на захист і приховування фактів незаконного збагачення, свідчать про можливий корупційний скандал у владних структурах.

• Наявність кримінальних проваджень та розслідувань з боку поліції, Національного агентства з питань запобігання корупції та Державного бюро розслідувань свідчить про серйозний обсяг порушень в діяльності прокурора та можливі наслідки для нього і його колег.

• Ця ситуація вимагає докладного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку правоохоронних органів та владних структур для забезпечення правосуддя та боротьби з корупцією.

Українська сторона категорично відкидає будь-які пропозиції щодо гарантій безпеки, які не передбачають реальних механізмів захисту від можливої повторної агресії з боку Росії. Посол України в НАТО Альона Гетманчук наголосила, що після низки невдалих домовленостей українське суспільство ставиться до формальних або декларативних ініціатив надзвичайно обережно. Вона підкреслила, що нинішній підхід відрізняється від ситуації 2015 року, коли були підписані Мінські угоди: тоді сподівання на дотримання домовленостей були високими, проте фактичне виконання умов залишилося сумнівним.

Гетманчук зазначила, що ключовим завданням України є не просто отримати формальні гарантії, а забезпечити надійний механізм, який би дозволяв реагувати на будь-які прояви агресії й захищати національний суверенітет. Попередній досвід показав, що декларативні домовленості без конкретних інструментів контролю та реагування не забезпечують безпеки і можуть створювати хибне відчуття стабільності.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.