Податкова готує нову хвилю штрафів: знижений режим для РРО скасовано

Петиція до президента, що стосується мобілізації правоохоронців, державних службовців та інших працівників бюджетної сфери, набрала вражаючі 25 тисяч голосів протягом лише трьох днів. Це свідчить про великий рівень зацікавленості громадян у розгляді цього питання. Зокрема, ініціатор петиції пропонує надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися з Збройних Сил України після початку повномасштабної війни. Це важлива ініціатива, яка знаходить підтримку серед населення.

Цікаво порівняти цю петицію з аналогічними ініціативами. Наприклад, подібна петиція народного депутата Дубінського, що стосується мобілізації депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, і то завдяки підтримці великих телеграм-каналів. Цікаво, що петиція залишається на розгляді президента вже протягом 4,5 місяців.

Порівнявши часові рамки набору голосів обох петицій, можна зробити висновок про зростаючий інтерес громадян до питань мобілізації чиновників та інших службовців. Навіть з урахуванням необхідності авторизації, сучасні петиції можуть набирати необхідну кількість голосів за декілька днів, що свідчить про активізацію громадянського суспільства в Україні.

• Висновок статті: За останні роки в Україні спостерігається зростаючий інтерес громадян до питань мобілізації чиновників та інших службовців у державні, комунальні структури та правоохоронні органи. Це виявляється у швидкому наборі голосів за петиції, а також у широкому обговоренні таких ініціатив у суспільстві.

• Аналіз порівняння: Порівнюючи часові рамки набору голосів двох різних петицій — одна стосується мобілізації службовців, інша — депутатів і чиновників, можна зрозуміти, що ці питання набувають все більшого значення в очах українського суспільства. Водночас, видно, що обговорення та розгляд петицій в політичних колах може займати значний час.

• Підсумок: Важливо підтримувати ініціативи, які спрямовані на покращення роботи державних інститутів та залучення демобілізованих військових до цивільного життя. Громадська активність в цих питаннях свідчить про зростаючу готовність громадян брати участь у формуванні державної політики та реформуванні системи управління.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Та яка службова недбалість? Ну серйозно. Я в українських реаліях не вірю в такі факти, як службова недбалість. Службова недбалість – це відмазка для того, щоб не було кримінального провадження. Типу звільняйте мене адміністративно, бо типу це службова недбалість. Ну дурний я, не зміг і не вийшло, каюся – звільняйте. Адже максимально можливе покарання за службову недбалість – це звільнення за некомпетентність

За його словами, правоохоронці мають дослідити, чому яхту медведчука за два роки так і не вдалося продати.

“Я не суд, щоб виносити вердикт, але для мене очевидно і однозначно, що дії АРМА були вмотивовані. Кому вигідно (що яхту не продали – ред.) – медведчуку, чи його куму путіну, можемо дискутувати. Це хай вивчають правоохоронці. Я ж можу припустити, що це люди здійснюють такі дії, бо вони замотивовані грошима… Півроку вона давала пропозиції, ви вдумайтеся! Півровку! Ага, просто недбалість”, – вказує політолог.

АРМА нещодавно опинилося в центрі уваги через втрату яхти Royal Romance, що належала підозрюваному у держзраді екснардепу віктору медведчуку. Адже, попри арешт яхти хорватським судом і передання її Україні для реалізації, АРМА за два роки так і не змогла продати актив.

Дослідивши тему, вдалося з’ясувати, що основна затримка з продажем яхти екснардепа-зрадника виникла через те, що очільниця АРМА Олена Дума майже пів року готувала зміни до законодавства для реалізації закордонних активів. Водночас станом на момент її призначення в АРМА Офіс генпрокурора спільно з МЗС вже підготували проєкт змін, однак Дума його категорично відкинула.

У зв’язку з цим, АРМА лише 20 березня 2024 року розпочало конкурс з відбору реалізатора, який мав здійснювати продаж яхти, а через місяць таки обрала переможця. Варто зауважити, що обрання переможця відбулося за місяць до завершення максимального строку арешту цього активу, що зробило його продаж фактично неможливим.

Екснардеп Ігор Мосійчук вважає, що голова АРМА Олена Дума діяла в інтересах медведчука, затягуючи продаж його яхти. Він закликає розслідувати, чи було це умисно, чи через некомпетентність.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це пише CNN з посиланням на експерта Рима Монтаза з Фонду Карнегі .

Він вважає, що існує «зростаючий, тихий консенсус щодо того, що переговори, які спричинять прийняття хоча б тимчасової втрати суверенітету над територіями, є єдиним способом покласти край цій війні».

«Київ перебуває в одній із найслабших позицій із лютого 2022 року», вважає експерт. Але вказує, що перспектива переговорів, підсумком яких буде фактична втрата територій, «є політичним мінним полем» для Зеленського.

Видання припускає, що за будь-якої конфігурації лінії фронту Москва зажадає гарантій нейтралітету України «або, принаймні, призупинення на невизначений термін її прагнення вступити в НАТО».

Зеленський же «не зможе цього проковтнути без гарантій майбутньої безпеки України», описує CNN одне з основних протиріч гіпотетичних переговорів.