П’ятниця, 17 Липня, 2026

Податкова нагадала, як українцям за кордоном сплачувати податки з доходів

Важливі новини

Новий скандал з деклараціями чиновників у Волинській області: подарунок від сина для Лілії Бас

На Волині розгорівся новий скандал, пов’язаний із деклараціями державних службовців. Посадовиця Пенсійного фонду України Лілія Бас оприлюднила інформацію про подарунок від свого сина — інспектора митного поста Володимира Баса. У декларації Лілії Бас зазначено, що її син подарував їй автомобіль MERCEDES-BENZ GLA 250 2018 року випуску, вартість якого, за оцінками, складає близько 750 тисяч гривень.

Особливістю цього подарунка є той факт, що Володимир Бас отримав цей автомобіль вже після початку повномасштабної війни, що викликає додаткові питання щодо його фінансових можливостей та джерел походження таких дорогих активів. Однак це не єдиний випадок дорогого транспорту в деклараціях родини. У серпні 2024 року Володимир Бас також задекларував автомобіль VOLKSWAGEN E-Golf 2017 року випуску, вартість якого оцінюється в 400 тисяч гривень.

До появи «мерседеса» Лілія Бас користувалася AUDI A6 2015 року, оформленою на Нелю Бас. Однак тепер родина поповнила свій автопарк одразу кількома дорогими машинами.

Важливо, що і Лілія, і Володимир належать до впливової прокурорської родини: вони є дружиною та сином прокурора Волині Вадима Баса. Саме це, на думку експертів, ставить питання про джерела фінансування таких придбань.

Декларація Володимира Баса виглядає майже порожньою, що викликає додаткові сумніви. До того ж він раніше не подавав декларацій, хоча обіймає посаду в митниці та має військову підготовку. Однак попри війну та мобілізацію до лав ЗСУ він не пішов.

Поява у родини прокурора одразу двох дорогих автомобілів у час війни й економічної кризи викликала хвилю обурення серед громадськості. Суспільство очікує, що цю історію перевірять відповідні органи, адже вона напряму стосується доброчесності чиновників та їхніх родин.

Конфлікт між ТЦК і підлітками у Луцьку: деталі та резонанс

29 травня у Луцьку стався інцидент, в якому брали...

Розгортаються мобільні пункти тимчасового контролю на дорогах України: новий захід безпеки та контролю

Сьогодні стало відомо, що співробітники Тимчасових Центрів Комплектування (ТЦК) проводять активну перевірку військовозобов'язаних чоловіків, у тому числі і водіїв вантажівок, та видають їм повістки на військовий облік. Ця інформація надійшла з Європейської бізнес-асоціації (ЄВА), яка заявляє про розгортання мобільних постів правоохоронними органами та регіональними центрами комплектування та соціальної підтримки перед пунктами пропуску через державний кордон України.

Працівники цих установ проводять детальні перевірки документів у водіїв вантажних автомобілів, що перетинають кордон, та видавати їм повістки на з'явлення до ТЦК та Служби Призову для уточнення облікових даних. Додатково, прикордонники розширили зону до 5 км від кордону, де проводять додаткові перевірки статусу мобілізованих осіб.

Спільна діяльність силових структур призводить до утворення додаткових черг на кордоні, що викликає паніку серед працівників компаній, які здійснюють міжнародні перевезення. Це ускладнює логістику та може вплинути на довіру міжнародних замовників та надходження до бюджету країни.

ЄВА закликає до неурядових дій щодо законопроекту №10449 про мобілізацію, а також до ретельного розгляду можливостей бронювання працівників та уваги до ситуації на кордоні України.

У висновках можна відзначити, що введення мобільних пунктів тимчасового контролю (ТЦК) на дорогах України спричиняє значні перешкоди для водіїв вантажівок та інших осіб, що перетинають державний кордон. Ця діяльність також призводить до формування черг на кордоні, що може негативно позначитися на логістиці та економіці країни, а також викликати недовіру міжнародних партнерів.

Поряд з цим, пропонується ретельно розглянути можливості оптимізації процесу перевірок та бронювання працівників, які не мають критичного значення для функціонування економіки країни. Також важливо враховувати рекомендації неурядових організацій та бізнес-асоціацій з приводу розгляду законопроекту про мобілізацію та управління ситуацією на кордоні України.

Позов про конфіскацію активів: як НАЗК та САП реагують на невідповідність статків народного депутата

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов, у якому вимагає визнати активи чинного народного депутата необґрунтованими та стягнути їх у дохід держави. Підставою для цього стали результати глибокого моніторингу способу життя політика, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції. Виявлені дані вказують на істотні розбіжності між офіційно задекларованими доходами та фактичним майном, яким користувався народний обранець.

У НАЗК зазначають, що їхній аналіз включав перевірку витрат, стилю життя та доступу посадовця до ресурсів, що виходять за рамки задекларованих можливостей. Серед підтверджених доказів — інформація про користування об’єктами нерухомості та транспортом, фінансова вартість яких суттєво перевищує рівень задекларованих доходів депутата. Такі дані створили підстави для підготовки позову, спрямованого на повернення сумнівних активів державі.

Йдеться про такі транспортні засоби:

— Toyota Land Cruiser 200 (2020 р.в.),— BMW 730LD (2020 р.в.),— BMW X5 (2020 р.в.).

Загальна вартість цих активів становить понад 8,6 млн гривень.

За даними НАЗК, посадовець мав навіть офіційний допуск для заїзду на територію Верховної Ради на одному з цих авто. Аналіз доходів депутата, членів його сім’ї та пов’язаних осіб показав, що законні прибутки не дозволяють придбати такі транспортні засоби.

У зв’язку з цим НАЗК дійшло висновку, що автомобілі є необґрунтованими активами в розумінні законодавства та підлягають цивільній конфіскації.

Відповідно до ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України, такі активи можуть бути стягнуті на користь держави за рішенням ВАКС. САП просить суд застосувати цей механізм.

Суддю Верховного суду підозрюють у держзраді

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Владислав Шипович, попри офіційний запит, досі не надав пояснень щодо:

Під підозрою також опинились інші судді ВС: Олена Білоконь, Євген Синельников та Наталія Сакара. До них є питання щодо:

Цей випадок став черговим викликом для довіри до судової системи України. Підозри в державній зраді судді Верховного Суду, навіть до завершення розслідування, можуть завдати шкоди репутації ВС.

Правозахисники наголошують, що незалежність суддів має бути збережена, але критика з боку преси є необхідною в демократичному суспільстві. У цьому контексті журналістські розслідування виконують роль “сторожового пса демократії”.

Очікується, що найближчими днями слідство надасть додаткові деталі. Тим часом громадськість уважно стежить за розвитком ситуації, яка може мати далекосяжні наслідки для судової системи України.

Державна податкова служба у Полтавській області надала роз’яснення щодо правил оподаткування доходів українців за межами країни. В умовах масової трудової міграції та тимчасового перебування мільйонів українців за кордоном ця інформація є критично важливою для розуміння своїх зобов’язань перед українською податковою системою.

Які податки сплачуються в Україні з іноземного доходу

Будь-який дохід, отриманий українцем за кордоном, підлягає оподаткуванню в Україні за такими ставками:

  • 18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

  • 1,5% — військовий збір (до 1 січня 2025 року).

У разі отримання доходу в іноземній валюті, його сума перераховується в гривню за офіційним курсом НБУ на день нарахування.

Як уникнути подвійного оподаткування

Якщо українець сплатив податки за кордоном, повторна сплата в Україні не обов’язкова — за умови, що країна, де отримано дохід, має з Україною угоду про уникнення подвійного оподаткування.

Щоб скористатися цим правом, потрібно:

  • Отримати офіційну довідку з іноземної податкової про сплату податків;

  • Легалізувати документ в органах країни, де сплачувався податок (наприклад, у консульстві).

Важливо: в Україні зараховується лише та частина податку, яка не перевищує суму, що підлягає сплаті за українським законодавством. Тобто:

  • якщо за кордоном сплачено більше, ніж потрібно в Україні — нічого доплачувати не потрібно;

  • якщо менше — доведеться доплатити різницю.

Що робити, якщо немає документів про сплату податків

У цьому випадку необхідно звернутись до української податкової за місцем реєстрації із заявою про перенесення строку подання декларації — її можна подати до 31 грудня відповідного року.

Податки та благодійна допомога

Українці, які перебувають за кордоном через війну, не зобов’язані декларувати та сплачувати податки, якщо отримують:

  • грошову чи гуманітарну допомогу від іноземних урядів або благодійних організацій.

Але якщо є інші доходи (зарплата, прибуток від фрілансу, оренда тощо), декларацію подати потрібно — навіть за умови одночасного отримання допомоги.

Як подати декларацію з-за кордону

Є два варіанти:

  • поштою — з описом вкладення, надіслати не пізніше ніж за 5 днів до граничного терміну подання;

  • електронно — через систему електронного документообігу України.

Останні новини