Субота, 18 Липня, 2026

Податкова нагадала, як українцям за кордоном сплачувати податки з доходів

Важливі новини

Шлях до Європи: Затвердження часових рамок для вступу України до ЄС

На конференції, присвяченій боротьбі з корупцією та удосконаленню процесу інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголосила на важливості подальших реформ для повноцінної інтеграції України в європейську спільноту. Вона підтвердила, що Україна має виконати "домашню роботу" протягом наступних двох років, але зазначила, що це лише початок довгого процесу реформ. Інтеграція в ЄС — це не лише технічне виконання вимог, але й глибока трансформація країни, що охоплює всі сфери життя. Стефанішина підкреслила необхідність гнучкості та відповідальності в цьому процесі. Вона також підкреслила важливість підтримки та співпраці з країнами-членами ЄС на шляху до реформ.

У висновку, виступ віцепрем'єр-міністра Ольги Стефанішини на конференції з питань боротьби з корупцією та європейської інтеграції України підкреслив важливість не лише виконання необхідних реформ для наближення до Європейського Союзу, але й постійної готовності до змін та підтримки європейських партнерів на цьому шляху. Інтеграція в ЄС вимагає комплексного підходу та глибоких трансформацій у всіх сферах суспільного життя. Тому Україна має продовжувати свої зусилля в реалізації реформ та поглибленні співпраці з європейськими партнерами для досягнення своїх європейських перспектив.

У 2024 році кількість екстрадицій злочинців до України зросла вчетверо

Протягом 2024 року іноземні держави видали Україні 73 особи для притягнення до кримінальної відповідальності та виконання вироків судів. Це більш ніж у чотири рази перевищує показник 2022 року, коли на тлі російського вторгнення видача злочинців майже припинилася. Про це повідомив заступник міністра юстиції Євген Пікалов. За його словами, після початку повномасштабної війни екстрадиція ускладнилася через […]

Обмеження на будівництво на сільгоспземлях: що дозволено, а що під забороною

В Україні правила використання земель сільськогосподарського призначення варіюються. Суперечливі...

Зеленський розповідає про український страх перед Росією та політизацію жертв: перспективи та виклики

Президент України Володимир Зеленський висловив свої важливі та вагомі спостереження стосовно страху, який відчувають країни Заходу перед Росією, та процесу політизації українських жертв у відносинах з Москвою. Його заява має велике значення, оскільки відображає не лише складність політичної ситуації у регіоні, а й відносини сил між Україною та Росією, які є ключовими для стабільності та миру у Європі.

Зазначені слова Зеленського стають відображенням глибокого розуміння складнощів, з якими стикаються країни Заходу у контексті відсутності належної реакції на агресивну політику Росії та її втручання у внутрішні справи України. Президент підкреслив, що існує нерівність у підходах до різних конфліктів, що відображається у діях та реакціях світових лідерів.

Зеленський особливо акцентував увагу на недоліках у підходах країн Заходу до українського конфлікту, порівнюючи їхню реакцію на ситуацію з подіями навколо Ізраїлю та Ірану. Він наголосив на тому, що незалежно від різниці в обставинах, усі країни мають однаковий моральний зобов'язання допомагати тим, хто потребує захисту та підтримки.

Позиція Зеленського щодо цього питання є значущою та важливою, оскільки вона спонукає до обговорення не лише конкретної ситуації в Україні, а й загальних принципів міжнародних відносин та солідарності між державами. Його слова стимулюють до подальшого пошуку шляхів вирішення конфлікту та підтримки українського суверенітету та територіальної цілісності.

• Заява Президента України Володимира Зеленського стосовно страху країн Заходу перед Росією та політизації українських жертв відображає важливі аспекти міжнародних відносин та виклики, з якими стикається Україна.

• Слова Зеленського підкреслюють нерівність у підходах світових лідерів до різних конфліктів та наділення політичного характеру українських жертв.

• Президент України акцентує на потребі спільної міжнародної дії та підтримки української держави в умовах її територіальної цілісності та суверенітету.

• Висловлені Зеленським занепокоєння та виклики спонукають до подальшого обговорення та пошуку конструктивних рішень для зміцнення міжнародної безпеки та стабільності у регіоні.

Голова НБУ дав прогноз стосовно банківської системи України

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Пишний зазначив, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків створює нові можливості для залучення приватних інвесторів. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк та Укргазбанк визначені як пріоритетні для початку процесу приватизації. “Сподіваюся, 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.

Оцінка стійкості, проведена НБУ, показала, що всі банки відповідають нормативним вимогам. Пишний підкреслив, що банківська система має операційний прибуток та зростаючий апетит до кредитування, що відображає позитивні зміни в структурі доходів.

Проте існують серйозні перешкоди на шляху до інвестицій, зокрема затяжна війна та нестабільна податкова політика. “Підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним заходом, але його повторення ускладнює комунікацію з інвесторами”, — пояснив Пишний.

Голова НБУ також прокоментував зменшення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за останні два роки. Відхід банків пов’язаний з різними факторами, такими як неплатоспроможність та системні порушення вимог фінансового моніторингу. Пишний зазначив, що деякі банки самостійно вирішили відмовитися від ліцензії після оцінки свого стану.

Державна податкова служба у Полтавській області надала роз’яснення щодо правил оподаткування доходів українців за межами країни. В умовах масової трудової міграції та тимчасового перебування мільйонів українців за кордоном ця інформація є критично важливою для розуміння своїх зобов’язань перед українською податковою системою.

Які податки сплачуються в Україні з іноземного доходу

Будь-який дохід, отриманий українцем за кордоном, підлягає оподаткуванню в Україні за такими ставками:

  • 18% — податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);

  • 1,5% — військовий збір (до 1 січня 2025 року).

У разі отримання доходу в іноземній валюті, його сума перераховується в гривню за офіційним курсом НБУ на день нарахування.

Як уникнути подвійного оподаткування

Якщо українець сплатив податки за кордоном, повторна сплата в Україні не обов’язкова — за умови, що країна, де отримано дохід, має з Україною угоду про уникнення подвійного оподаткування.

Щоб скористатися цим правом, потрібно:

  • Отримати офіційну довідку з іноземної податкової про сплату податків;

  • Легалізувати документ в органах країни, де сплачувався податок (наприклад, у консульстві).

Важливо: в Україні зараховується лише та частина податку, яка не перевищує суму, що підлягає сплаті за українським законодавством. Тобто:

  • якщо за кордоном сплачено більше, ніж потрібно в Україні — нічого доплачувати не потрібно;

  • якщо менше — доведеться доплатити різницю.

Що робити, якщо немає документів про сплату податків

У цьому випадку необхідно звернутись до української податкової за місцем реєстрації із заявою про перенесення строку подання декларації — її можна подати до 31 грудня відповідного року.

Податки та благодійна допомога

Українці, які перебувають за кордоном через війну, не зобов’язані декларувати та сплачувати податки, якщо отримують:

  • грошову чи гуманітарну допомогу від іноземних урядів або благодійних організацій.

Але якщо є інші доходи (зарплата, прибуток від фрілансу, оренда тощо), декларацію подати потрібно — навіть за умови одночасного отримання допомоги.

Як подати декларацію з-за кордону

Є два варіанти:

  • поштою — з описом вкладення, надіслати не пізніше ніж за 5 днів до граничного терміну подання;

  • електронно — через систему електронного документообігу України.

Останні новини