Податкова України масово надсилає листи громадянам з проханням пояснити доходи

У світлі закликів до української влади щодо більшої прозорості у веденні інформаційної політики щодо подій на передовій, стає очевидним, що наша країна потребує більш відкритого підходу до військових подій. Справді, як зазначив керівник Центру глобальної взаємодії США при Державному департаменті Джеймс Рубін, прозорість є ключовим елементом будь-якої демократичної системи, особливо у сфері інформування громадськості про ситуацію на полі бою.

Важливо зазначити, що демократичні цінності, якими Україна керується, диктують необхідність чесного та відкритого повідомлення про події, які відбуваються у зоні конфлікту. Це дасть можливість якнайбільш повно і об'єктивно оцінити ситуацію, а також забезпечить кращий розуміння з боку наших союзників.

У світлі цього, слід підкреслити, що маючи вільний доступ до інформації, яка відображає реальний стан речей на передовій, Україна має шанс зміцнити свої партнерські відносини з іншими державами та отримати більшу підтримку у вирішенні важливих питань на міжнародному рівні.

Отже, відкритість та прозорість у наданні інформації про події на полі бою – це не просто необхідність, але й важлива складова успішного ведення війни та досягнення перемоги.

Отже, висновки з цієї статті наголошують на важливості відкритості та прозорості в інформуванні про події на передовій. Зазначається, що Україна повинна бути більш відвертою у наданні інформації про перебіг війни, щоб забезпечити краще розуміння ситуації і отримати більшу підтримку від союзників. Такий підхід сприятиме підвищенню довіри до України на міжнародному рівні та сприятиме зміцненню її партнерських відносин з іншими країнами. У світлі цього важливо зрозуміти, що прозорість та відкритість у наданні інформації є не лише елементом стратегії управління війною, але й проявом демократичних цінностей, які Україна відстоює на міжнародній арені.

Президент України Володимир Зеленський відзначив, що демобілізація в умовах війни не передбачена законодавством країни. Цю позицію він висловив під час інтерв’ю французьким ЗМІ BFM TV та Le Monde, що було оприлюднене Офісом президента. У своїх коментарях він наголосив на тому, що парламентарі проводять дебати стосовно умов відпусток та звільнень бійців, проте у звичайному законодавстві демобілізація в умовах війни не передбачена. Зазначивши, що становиться джерелом дезінформації те, що мобілізація була зупинена, президент підкреслив, що згідно з українським законодавством мобілізація ніколи не була припинена. Зеленський пояснив, що війна примушує країну вносити практичні зміни до законодавства, і такі зміни щодо процедур мобілізації перебувають на розгляді в парламенті. Наразі вони проходять перше читання, але дискусії продовжуються. Зокрема, обговорюється питання про те, коли можна звільняти бійців і які наслідки це може мати для різних верств населення. Зеленський висловив сподівання, що після завершення дебатів у парламенті буде проведено голосування щодо законопроєкту про мобілізацію.

• Український президент Володимир Зеленський наголосив на тому, що демобілізація в умовах війни не є передбаченою законодавством України.

• Він підкреслив, що внаслідок воєнних дій у країні виникає необхідність внесення практичних змін до законодавства щодо мобілізації.

• Дискусії у парламенті стосуються різних аспектів мобілізації, включаючи умови звільнень та відпусток для бійців.

• Проект закону про мобілізацію перебуває на розгляді у парламенті, і після завершення дебатів очікується проведення голосування.

• Зеленський висловив сподівання, що ухвалення законодавчих змін дозволить узгодити практичні аспекти мобілізації з реальними потребами українського суспільства під час воєнних дій.

Український суд повернув Успенський собор державі: що це означає? Український суд виніс рішення щодо повернення Успенського собору, який належить Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ (МП)), у державну власність. Суд визнав передачу собору церкві незаконною через його статус пам’ятки культурної спадщини. Прокурори надали докази незаконності цього рішення та суд визнав його недійсним, а також скасував реєстрацію права власності на цю пам’ятку. Вартість собору становить понад 8,5 мільйонів гривень, і тепер він повертається у державну власність. Це рішення має велике значення для Української Православної Церкви та місцевої громади, адже собор є важливим культурним об'єктом і місцем богослужінь.

Український суд виніс рішення про повернення Успенського собору у Каневі у державну власність після того, як визнав передачу цієї пам'ятки Українській Православній Церкві Московського патріархату незаконною. Прокурори надали докази порушення законодавства, а суд скасував реєстрацію права власності на собор, визнавши рішення виконкому міської ради недійсним. Це рішення має важливе значення для збереження культурної спадщини та прав законних власників цієї пам'ятки, і воно підтверджує важливість дотримання закону в сфері охорони історичних об'єктів.

У сфері відновлюваної енергетики України настав переломний момент. Міністр енергетики Герман Галущенко офіційно повідомив про необхідність перегляду термінів реалізації масштабного проєкту з розвитку альтернативної енергетики, відомого як "Гігават". Ця ініціатива, спрямована на значне розширення потужностей вітрової та сонячної енергетики, зіткнулася з низкою об'єктивних перешкод.

Міністр в інтерв’ю виданню Forbes заявив, що до кінця року мають завезти тільки обладнання більш ніж на 1 ГВт.

«У деяких містах генераційні установки вже стоять, але підключити їх зможуть не раніше січня 2025 року», – сказав він.

Нагадаємо, на конференції Ukraine Recovery Conference 2024, яка проходила 11 липня в Берліні, президент заявив, що Україна хоче побудувати за допомогою партнерів до 1 гігавата газової маневреної генерації до кінця поточного року. Цю обіцянку назвали «Гігаватт Зеленського».

У вересні колишній глава «Укренерго» Володимир Кудрицький заявив, що з «Гігавата Зеленського» в Україні побудовано всього близько 60 МВт.