Події 22 липня: День мозку, гамака і пам’яті визволення Сіверськодонецька

Проблеми укриттів у Києві та ситуація в інших містах України: як ситуація розвивається

Попри численні ракетні обстріли, у Київській міській державній адміністрації відмовляються масштабувати проєкт, пояснюючи це відсутністю законодавчих підстав для введення таких об’єктів в експлуатацію.

Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко публічно звинуватив мерію в ігноруванні безпеки киян. Він наголосив, що у той час, як інші міста знаходять рішення, столиця витрачає мільйони на скляні зупинки, замість того, щоб встановлювати захисні споруди.

Журналісти дослідили нормативну базу. За їхніми висновками, мобільні укриття не є об’єктами будівництва, а тимчасові споруди можна встановлювати за рішенням місцевої влади – подібно до МАФів. Саме цим шляхом пішли Херсон, Дніпро, Миколаїв, Одеса та інші міста.

У Херсоні, наприклад, модульні укриття вже рятували життя людей під час обстрілів. Місцева влада встановлює їх навіть у селищах, де найбільше скупчення населення. У Дніпрі укриття виробляють на місцевому заводі, а в Миколаєві їх облаштовують навіть інтернетом і кнопками виклику допомоги.

У Києві ж ключовим каменем спотикання стало небажання КМДА брати на себе відповідальність. Аргумент чиновників – відсутність нормативів. Водночас Подільсько-Воскресенський міст відкрили без введення в експлуатацію, що свідчить про подвійні стандарти у підходах.

Бюджет столиці на 2025 рік перевищує 90 млрд грн, однак на оборону міста виділено менше 10%. Попри це, кошти на модульні укриття у Києві так і не знаходять.

Експерти наголошують: модульні укриття не замінюють повноцінних сховищ, але здатні врятувати життя від уламків та вибухових хвиль. І приклади інших міст доводять, що їх встановлення – питання політичної волі, а не законодавчих перешкод.

У сучасному світі, де темп життя постійно зростає, а конкуренція посилюється в усіх сферах діяльності, особливої ваги набувають такі цінності, як відповідальність і якість. Саме вони формують довіру між людьми, компаніями та суспільством загалом. Без відповідального підходу до справи неможливо досягти стабільного розвитку, а без прагнення до високих стандартів якості неможливо втримати довготривалий успіх.

Відповідальність починається з особистого ставлення до своїх обов’язків. Це готовність виконувати роботу сумлінно, дотримуватися домовленостей і визнавати власні помилки. У професійному середовищі відповідальність означає не лише виконання завдань у встановлені терміни, але й розуміння впливу своєї роботи на інших. Кожне рішення, навіть найменше, може мати наслідки для колег, партнерів або клієнтів.

У квітні 2023 року Северін придбав Mazda 6 2015 року випуску за 400 тисяч гривень. Його дружина володіла Mazda 3 2015 року, купленою у 2019 році за 120 тисяч гривень. Доходи Вікторії Северіної у декларації не відображалися.

У 2024 році правоохоронець переїхав до Рівненської області, де очолив відділ управління карного розшуку. Його річна зарплата склала 564 тисячі гривень, готівкові заощадження — 15 тисяч доларів. Дружина продала автомобіль за 500 тисяч гривень, однак її власні доходи знову не були вказані. Сім’я орендувала квартиру у Рівному площею 78 м², але вартість оренди в декларації не зазначалася.

У березні 2025 року Максим Северін звільнився з посади. За перші два з половиною місяці року він отримав понад 203 тисячі гривень зарплати. У декларації за цей період зазначена лише частка квартири у Харкові, набуту ще у 2003 році. Інших об’єктів нерухомості або транспортних засобів не вказано.

Водночас журналісти стверджують, що родина могла приховати від НАЗК та ДБР інформацію про інше майно. За даними джерел, у екс-поліцейського нібито є квартира в елітному житловому комплексі «Авантаж» у Харкові, а також автомобіль Toyota Land Cruiser 200, яким він користується, але не задекларував.

У соціальних мережах Вікторія Северіна регулярно публікує фото та відео з квартири в Одесі в одному з житлових комплексів компанії Kadorr. Витрати на це житло також не фігурують у деклараціях чоловіка.

Окрему увагу привертає новий автомобіль Mazda, який з’явився у користуванні жінки у 2025 році після звільнення чоловіка. Також у соцмережах вона демонструє брендові речі та продає частину з них через Instagram. При цьому Северіна займається продажем онлайн-курсів з тренувань, однак інформація про такі доходи не відображалася в деклараціях екс-поліцейського.

Після звільнення Максим Северін втратив бронювання від мобілізації, однак, як зазначається, до лав ЗСУ його не призвали.

Журналісти вважають, що в діях подружжя можуть бути ознаки порушення вимог фінансового контролю та декларування доходів членів сім’ї посадовця. Остаточну оцінку цим обставинам мають надати компетентні органи.

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

Український актор і комедійний артист Юрій Ткач привернув увагу публіки розповіддю про зміни, які сталися зі здоров’ям та зовнішнім виглядом його дружини Вікторії. Повернувшись із відпочинку, вона зіткнулася з неприємними наслідками кишкової інфекції, що вимагало тимчасових обмежень у харчуванні та переходу на більш щадний раціон. Це був вимушений крок, спрямований насамперед на відновлення самопочуття.

Через дотримання лікувальної дієти Вікторія схудла приблизно на вісім кілограмів. Поліпшення стану організму та легкість, яку вона відчула після одужання, стали стимулом для того, щоб поступово перейти на збалансоване харчування. Підхід, який вона зараз підтримує, ґрунтується на увазі до якості продуктів, регулярності прийомів їжі та турботі про власне здоров’я, а не на строгих обмеженнях.

Юрій Ткач також взявся за своє харчування: він відмовився від алкогольних напоїв, солодкого та борошняного, дотримується правильного харчування. Завдяки цьому актор втратив близько 10 кілограмів.

«Було недавно мінус 9, потім 10. Найголовніше — це правильне харчування. Мені до спорту дуже далеко, але найголовніше: я пив пиво, я його не п’ю, я пив важкі алкогольні напої, я їх не п’ю, не їм солодкого, мучного», — поділився Юрій Ткач у проєкті «Ближче до зірок».

Шоумен відзначає, що і він, і його дружина задоволені результатами та планують і надалі дотримуватися здорового способу життя.