Подоляк вважає, що “Північні потоки” підірвала Росія

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Останнім часом адміністратори та редактори “Вікіпедії” відзначають нав’язливі спроби створити та просунути позитивні матеріали про людину на ім’я Максим Кріппа, відомого як бізнес-партнера у сфері онлайн-розваг, зокрема дейтингу та казино, разом із підприємцем Максом Поляковим. Паралельно з цим у мережі на різних сумнівних інформаційних ресурсах з’явилися десятки статей явно рекламного характеру, що носять ознаки замовного контенту.

Спільною рисою цих публікацій стало багаторазове повторення прізвища фігуранта та використання ключових слів, які мали створити штучну асоціацію з певними брендами та політичними контекстами. Зокрема, у текстах нав’язливо зустрічалися слова “вулкан”, “гра” та “самопоміч”, що виглядало як спроба поєднати ім’я бізнесмена з популярними запитами пошукових систем або ж із конкретними політичними чи комерційними асоціаціями.

За словами медіа експертів, таким чином з пошукових систем витісняється інформація про реального Максима Кріппу, який дійсно має відношення до бренду “Вулкан” і української партії “Самопоміч”. А також — до президента ПАТ “Ростелеком” Михайла Осеєвського та інвестиційного фонду Finstar, основним співвласником якого є російський підприємець Олег Бойко.

Про те, що насправді хоче приховати Максим Кріппа

У Росії, як і в Україні, онлайн-гемблінг офіційно заборонений. Але деякі провайдери ставляться до цієї заборони вибірково. Один з них – “Ростелеком”. Провайдер надає доступ до гемблінгових сайтів Вулкан, CasinoX і Joycasino, заборонених Роскомнадзором. Правда, не до всіх. Під цим брендом раніше працювали онлайн-казино в Німеччині, Італії, Хорватії та Румунії, але “Вулкани”, відкриті з IP провайдера “Ростелеком”, належать одній людині – українському бізнесмену і колишньому кандидату в Київраду від партії “Самопоміч” Максиму Кріппі.

Але яким чином український підприємець зміг вплинути на російського інтернет-гіганта і обійти заборону Роскомнадзора?

ФОТО: Приклад обходу блокування для v24club.org (один з ігрових “Вулканів”).

ФОТО: v24club.org знаходиться в забороненому списку “Роскомнадзора”

Два Макси

Максим Кріппа довгий час займався гемблінговим бізнесом в Україні, з ним асоціюються IT-компанії EvoPlay і Clone Fish. Партнером Кріппи по гральному бізнесу став американський бізнесмен з українськими коренями Макс Поляков, який заробив статки на дейтингу та еротичних веб-чатах у Дніпрі та Запоріжжі.

На початку 2010-х Поляков і Кріппа вирішили розширити свої гемблінгові активи і відкрили спільний бізнес у сфері онлайн-казино. Офіс спільної компанії розташувався в столиці України – Києві.

Найвдалішим придбанням групи Кріппа-Поляков стали торгові марки ігрових автоматів Вулкан і Vulkan. EvoPlay отримала ексклюзивні права на використання продукту під цими назвами у компанії Ritzio Entertainment Group, створеної Олегом Бойко на базі придбаної частки в московській мережі ігрових салонів “Вулкан”. Всі онлайн-казино, які раніше працювали під лейблом Вулкан, EvoPlay успішно закрила.

Коли EvoPlay розібрався з останніми конкурентами, які працювали під брендом “Вулкан”, Кріппа і Поляков почали власноруч розвивати гемблінгові ресурси під цією назвою.

Нові “Вулкани” почали з’являтися пачками. Щодня запускається десяток аналогічних гемблінгових ресурсів з ідентичним дизайном і набором ігор. У більшості з них є програмні продукти компанії EvoPlay.

Власники бренду власноруч штампують сайти величезними обсягами без вказівки власників і даних про реєстрацію. Тим самим бізнесмени отримали можливість заробляти гроші на ринках, де онлайн-гемблінг заборонений. Ні Кріппа, ні Поляков при цьому нічим не ризикують. Ні скарги, ні суди не можуть дотягнутися до справжніх власників і довести їх причетність до анонімних сайтів. Система працює, як голови гідри. При блокуванні одного сайту з’являється 10 клонів зі схожими адресами і однаковими шаблонами.

[«Антикор», «Комівояжер від Бога Максим Кріппа: зв’язки з ФСБ, злив Самопомочі та брудний бізнес в інтернеті»:

Ігрові програми «від Кріппи» використовував інший бізнесмен Максим Поляков – колишній громадянин України, який проживав у Запоріжжі, а нині громадянин Великої Британії і, можливо, США. Тепер його звуть інакше – Max Polyakov, але його внутрішній суті написання імені та прізвища англійською мовою ніяк не змінило.

Будучи громадянином України, Max Polyakov заробив статки також не на християнській діяльності. Він був власником десятків сайтів знайомств, причому вельми сумнівних, якими оперувала його компанія Together Networks Limited.

До успішного дейтингу в 2009 році він додав гемблінг, але на перших порах цілком законний. Заснована ним компанія Murka випустила на світ з десяток ігрових сайтів, які мали відповідні ліцензії і тому перебували в правовому полі, але жага прибутку змусила Max Polyakov зробити крок далі.

Він заснував мережу онлайн-казино під загальною назвою «Вулкан» – вже абсолютно незаконних. У них не було ліцензій, вони використовували піратські копії ігрових програм Novomatic, Net Ent, Playtech.

Програмісти Кріппи вміло вбудували в них алгоритми роботи, спрямовані на обов’язкове повне розорення клієнта. Сайти були невловимими. Вони регулярно змінювали адреси, а їхні підставні власники ховалися в далеких офшорах, убезпечивши себе і справжніх господарів від пошуків і судових переслідувань. За короткий час Макс Поляков і Кріппа наплодили півтори сотні клонів, об’єднаних одним спільним коренем у назві «vulkan» — вріз «Руспрес».]

Відчувши успіх з Вулканами, Кріппа і Поляков розширили діяльність, запустивши ще кілька масштабних проектів, серед яких CasinoX і JoyCasino. Ці проекти розвивалися за рахунок агресивного маркетингу, який Поляков вже використовував при розкручуванні дейтингових ресурсів. В результаті всі ми знаємо, що “Бетмен розповідав Джокеру, як вирішити проблеми з доступом до JoyCasino в момент фінальної битви”. Втім, не тільки Бетмен. Агресивна реклама спричинила появу безлічі мемів в інтернеті, що ще більше сприяло розвитку гемблінгових ресурсів Кріппи і Полякова.

Фейковий список “Самопомочі”

З легальних проектів Максим Кріппа постарався, щоб ліцензію отримала інтернет-лотерея Champion-lottery.com. Тут йому довелося вступити в переговори з політиками і знайти у них підтримку ініціативи. Ось тоді у нього в голові промайнула перша думка про власну політичну кар’єру. Перший і поки що єдиний млинець вийшов комом.

Максим Кріппа і президент Кучма

Броварський бізнесмен Максим Кріппа балотувався до Київради від партії “Самопоміч”. Вибори він програв, але встиг непогано заробити, створивши альтернативний список партії та розпочавши “продаж” місць в цьому списку.

На “розвод” повелись десятки українських бізнесменів. Коли афера розкрилася і запахло смаженим, Кріппа виїхав до Росії і на деякий час затаївся. Ось що говорили про це представники партії “Самопоміч, яка опинилася втягнута у великий скандал:

“Ми з подивом дізналися про те, що Максим Кріппа продавав місця на наступних виборах від імені об’єднання “Самопоміч”. Найдивовижніше в цій історії – це повна відсутність адекватності у людей, які примудрилися заплатити “внески” за потрапляння до списку на наступні парламентські вибори, який ще ніхто навіть не складав. Після того, як з партією зв’язалися представники правоохоронних органів, ми безуспішно намагаємося зв’язатися з колишнім членом нашої політичної сили М. Кріппою”.

Як скандал і справу про шахрайство вдалося зам’яти, залишається загадкою. Але незабаром після цього Кріппа знову повернувся в Україну і продовжує безперешкодно займатися гемблінгом та скуповувати цінні активи. Хоча Максим Кріппа неодноразово був фігурантом кримінальних справ, пов’язаних з гральним бізнесом, але раз за разом виходив сухим з води.

Не виключено, що Максим Криппа і Макс Поляков працювали і з іншими політичними проектами. Причому, не тільки в Україні. Про це свідчить безкарність IT-бізнесменів і величезні можливості, які, незважаючи на законодавчі заборони, стали доступними для тандему в сфері онлайн-гемблінгу в Україні, Росії та інших країнах.

CEO Малофєєва

Ні Кріппа, ні Поляков не створювали самостійних політичних проектів. Однак політика, особливо в Україні, цікавить одного з ключових багаторічних партнерів Кріппи – російського олігарха Костянтина Малофєєва.

Довгий час Максим Криппа працював у Малофєєва менеджером і просував його проекти в Україні. Саме Малофєєв допоміг своєму CEO частково обійти гемблінгові заборони в Російській Федерації. Онлайн-казино Максима Кріппи і його тезки Полякова блокуються Роскомнадзором, але знаходяться у вільному доступі “Ростелекома”. Вплинути на Роскомнадзор складно навіть Малофєєву. А ось з найбільшим інтернет-провайдером країни справи йдуть інакше.

З 2010-го по 2013-й рік Костянтин Малофєєв був найбільшим міноритарним акціонером компанії – йому належало 7,22% акцій Ростелекома. Олігарху вдалося поставити на чолі компанії свого менеджера Олександра Провоторова. Через нього Малофєєв міг вносити будь-які зміни до списку сайтів, що блокуються провайдером. Саме тоді Вулкани, CasinoX і JoyCasino Максима Кріппи і Макса Полякова почали зникати зі списку блокованих сайтів. Ціною за допомогу олігарха стала частина компанії EvoPlay і певні послуги в політичній площині.

У березні 2017 року ПАТ «Ростелеком» очолив екс-заступник голови Мінекономрозвитку і екс-віце-губернатор Петербурга Михайло Осеєвський. Але той факт, що “Вулкани” та інші гемблінгові сайти Кріппи-Полякова, як і раніше, доступні в мережі провайдера Ростелеком, свідчить про те, що співпраця з російським олігархом успішно триває.

Про те, як російський православний олігарх Костянтин Малофєєв намагався отримати дозвіл на створення власної політичної партії в РФ через зв’язки Максима Кріппи в Україні, читайте у журналістському розслідуванні: Подарунок Путіну на річницю “СВО”: російський олігарх Малофєєв викуповує Forbes Україна