Подружжя німців зізналося у вбивстві матері та доньки з України заради викрадання немовляти

За останніми звітами, ситуація з постачанням озброєнь та військової допомоги для України є дуже напруженою. Адміністрація Байдена попередила про складнощі з фінансуванням та поставками, і прогрес у цьому питанні не очікується навіть до літа. Пентагон вичерпав свої можливості, і тепер Україна мусить шукати інші варіанти для поповнення своїх запасів озброєнь. Хоча Захід створює враження довгострокової підтримки, насправді поставки зброї практично припинилися, а законопроєкт про виділення допомоги для України у США затримується. Дефіцит озброєнь вже став критичним, що призвело до того, що ЗСУ мають лише двомісячний запас бойових матеріалів. Ситуація щодо боєприпасів для української ППО також є непокірною, і без нових поставок вони вичерпаються до березня. Українські війська стикаються з виснаженням та нестачею зброї та боєприпасів, що підтверджується джерелами в The New York Times.

Згідно з отриманими даними, Україна стикається з серйозними труднощами у забезпеченні озброєнь та військової допомоги через складнощі з фінансуванням та поставками. Пентагон вичерпав свої ресурси, тож країні потрібно шукати інші шляхи для поповнення запасів озброєнь. Запаси боєприпасів для ЗСУ та систем ППО вже на межі вичерпання, що створює серйозні загрози для обороноздатності країни. Необхідно негайно знайти рішення для забезпечення військових потреб України, оскільки подальша затримка може призвести до серйозних наслідків на передовій.

З початку липня спостерігається помітна зміна у динаміці подій навколо Криму. Зафіксовано зниження інтенсивності певних військових дій у цьому регіоні. Ця тенденція привернула увагу експертів та викликала активні обговорення у військових та політичних колах.

Останню велику тривогу на півострові оголошували минулої п’ятниці. Про збитки жодна зі сторін не повідомляла. За деякими даними, була загроза від авіаракет Storm Shadow.

При цьому в червні інтенсивність ударів була вищою. Тільки за 20-ті числа червня було щонайменше три удари. Два з них було завдано 23 червня ракетами ATACMS – по Севастополю (там де уламки ракети впали на пляж, унаслідок чого загинуло п’ятеро людей) і по району Євпаторії. Ще одна атака була 29 червня.

У липні ж, як бачимо, повідомлялося тільки про одну атаку.

При цьому в понеділок, 8 липня, російські військові заявили, що підбили три пускові установки HIMARS у районі села Клапая Херсонської області. Було опубліковано відео ураження, зняте з дрона.

Україна його автентичності не підтверджувала, як і втрати трьох HIMARS (з яких, до речі, і запускається ATACMS). Але відтоді нових обстрілів Криму не було.

Природно, це не говорить про те, що нових обстрілів не буде найближчим часом. Тим більше, що HIMARS у ЗСУ ще чимало.

Однак, є одна проблема, яка створює загрозу ураження HIMARS, що завдають ударів по Криму.

Йдеться про активізацію останнім часом російських розвіддронів, які масово коригують удари по об’єктах ЗСУ. Зокрема й по пускових установках.

Щоб застосовувати ракети ATACMS по тому ж Севастополю, потрібно підводити HIMARS кудись у район Миколаєва, звідки до цілі буде близько 270 кілометрів. При цьому і над Миколаєвом, і навіть над Одесою російські дрони-розвідники також літають.

Якщо ж росіяни справді вразили HIMARS біля села Клапая на північний захід від Херсона, то це вже приблизно за 12 кілометрів від російських позицій – що покривається не тільки “Іскандером”, а й звичайною артилерією або РСЗВ.

Якщо ж говорити про удар по Кримському мосту, то, щоб його дістати на граничні для ATACMS 300 кілометрів, пускову установку потрібно підігнати в 11-кілометрову зону біля лінії фронту на правому березі Дніпра, але вже десь у районі Нової Каховки.

Це створює високий ризик для установок HIMARS, оскільки російські розвіддрони вкрай активно працюють на десятки кілометрів від лінії фронту.

Залітаючи часто і набагато далі. І, природно, установки для запуску ракет, а також системи ППО, для них пріоритетна мета.

Звісно, це не означає, що ЗСУ відмовляться від ударів по Криму. Напевно вони будуть повторюватися.

Але проблема з розвіддронами змушує українські сили бути обережнішими у використанні HIMARS поблизу лінії фронту. І здійснювати запуск з більшого віддалення. Що позначатиметься як на частоті ударів, так і на їхній дальності. Якщо по західному узбережжю Криму (включно з Севастополем) ще можна, як писали вище, наносити удари з відносно блакитного тилу (хоча і туди російські розвіддрони долітають), то удари по Кримському мосту, для яких установки потрібно підігнати близько до лінії фронту, стають дуже складним завданням.

Та ж проблема і з використанням систем “Петріот” для ударів по російських літаках, які скидають КАБи. Що ближче системи ППО до лінії фронту, то вища загроза їхнього ураження. Тим більше, що прецеденти ударів по “Петріотах” у ближньому тилу вже були.