Погіршення погодних умов в Україні: дощі та мокрий сніг вже 19 жовтня

Українське законодавство стосовно мобілізації переживає значні трансформації з моменту прийняття закону Верховною Радою 11 квітня 2024 року. Цей закон, спрямований на удосконалення системи призову до військової служби, вносить ключові зміни, зокрема зменшення призовного віку та впровадження електронних кабінетів для військовозобов’язаних. Однак однією з найбільш значущих інновацій є нові умови, пов'язані з мобілізацією жінок.

Згідно з цим законом, жінки можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте, жінки з медичною або фармацевтичною освітою повинні бути включені до військового обліку, незалежно від їхнього рішення про мобілізацію. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте включення до військового обліку не означає автоматичну мобілізацію жінок.

Жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

Щодо базової військової служби для жінок, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. Обидва гендери мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

Щодо осіб, які не підлягають обов’язковому призову на військову службу, жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.

У результаті прийняття закону про мобілізацію в Україні у 2024 році відбулися значні зміни щодо умов призову жінок до військової служби. Закон враховує гендерну рівність та надає жінкам рівні права та можливості у військовій сфері, забезпечуючи їм право на добровільний вибір щодо служби та мобілізації. Жінки з медичною або фармацевтичною освітою підлягають включенню до військового обліку, але сам факт обліку не передбачає автоматичної мобілізації. У мирний час вони можуть обирати між контрактною службою та службою у резерві, а базова військова підготовка для них також є добровільною. Жінки мають право звільнитися від служби у разі вагітності або догляду за дитиною, а деякі категорії осіб, такі як студенти та докторанти, звільнені від обов’язкового призову на військову службу. Таким чином, закон про мобілізацію враховує різноманітні аспекти та інтереси жінок у військовій сфері, забезпечуючи їм правовий захист та визнання їхнього внеску у національну оборону.

Згідно з недавнім дослідженням Світового банку, у 2023 році майже дев'ять мільйонів громадян України опинилися поза межею бідності через війну, спровоковану Російською Федерацією. Ця криза не лише позбавила людей основних матеріальних засобів існування, але й викликала серйозні соціальні та економічні перетворення в усіх сферах життя країни. Життя мільйонів українців перетворилося на боротьбу за виживання, відкладання дітей у навчанні та обмеження базових потреб. Необхідність відновлення міцних фундаментальних структур українського суспільства стала на перший план, вимагаючи від уряду та міжнародних партнерів негайних і ефективних заходів для полегшення страждань та відновлення стабільності.

Загальна чисельність населення України нині оцінюється приблизно в 32 мільйони осіб.

У документі зазначається, що з 2020 року кількість українців, які перебувають за межею бідності, зросла на 1,8 мільйона. Наразі це складає приблизно 29% населення країни.

Скорочення робочих місць стало ключовим фактором зростання рівня бідності: понад п’ята частина українців, які працювали до війни, втратили роботу.

У звіті наголошується, що майже чверть опитаних українців у червні 2023 року не мали достатньо коштів для купівлі продуктів харчування.

Попри російські атаки, близько 92% лікарень в Україні продовжували працювати в 2023 році.

“Щонайменше 89% дітей віком від 6 до 18 років відвідували школу, але в районах, де ведуться активні бойові дії, 72% цих учнів займалися онлайн,” – йдеться в звіті.

4 жовтня має кілька важливих аспектів для українців, поєднуючи церковні традиції, державні пам’ятні дати та народні вірування. Цей день — це час для згадок про святих, для роздумів про історію та для дотримання стародавніх звичаїв.

В церковному календарі 4 жовтня — день, коли православні християни, що слідують новоюліанським календарем, вшановують святого Ієрофея Афінського, князя Володимира Ярославича, а також пустельників Елладія і Онисима Києво-Печерських. Водночас за старим (юліанським) календарем у цей день припадає пам’ять святителя Димитрія Чернігівського та апостола від 70-ти, що також надає цій даті глибокого духовного змісту для вірян.

Яке сьогодні свято в УкраїніОдразу два обласні центри відзначають День міста — Запоріжжя та Чернівці. Це привід привітати мешканців із святом і побажати розвитку та процвітання їхнім громадам. Окрім того, 4 жовтня в Україні відзначають професійне свято — День ветеринарної служби, яке вшановує фахівців, що контролюють умови утримання сільськогосподарських тварин та працюють над профілактикою хвороб, зокрема сказу.

Яке сьогодні свято у світі4 жовтня — Всесвітній день тварин: власники домашніх улюбленців і зоозахисні організації діляться історіями, роблять акції на захист прав тварин і часто приймають рішення про прилаштування тварин. У цей же день у світі є кілька тематичних свят для хобі та активностей — День фетру, День цифрового скрапбукінгу, День виготовлення листівок, День піших прогулянок та День листоноші.

Яке сьогодні свято в народі і що не можна робитиНародні прикмети, прив’язані до цієї дати, пов’язані насамперед із погодою: дощ 4 жовтня традиційно тлумачать як ознаку мокрого жовтня, ранкове сонце без тепла — як передвісник заморозків, відсутність метеликів і бджіл — як сигнал завершення потепління, а нахохлені птахи віщують швидкий мороз. В давнину з настанням цієї дати починали топити піч і діставали зимовий одяг, а в домівках вішали мішечки з часником чи цибулею як захист від нечистої сили.

Наші предки вважали 4 жовтня дещо неблагополучною датою: побоювалися хвороб, загубитися чи стати жертвою шахрайства. Через це радили не довіряти незнайомцям і не давати грошей стороннім людям, уникати скарг і негативних промов про свою долю, а також не виконувати важкої фізичної праці. Якщо ж ви віддаєте перевагу церковним рекомендаціям, у святковий день варто утримуватися від лихослів’я, не ображати й не судити інших, берегти слова та вчинки.

Поради на деньПлануючи вихід на вулицю та заходи, враховуйте регіональний погодний прогноз: сьогодні можливі дощі та похмура погода в більшості областей. Якщо відвідуєте святкування Дня міста — не забувайте про правила безпеки в натовпі. Для тих, хто працює з тваринами або планує взяти під опіку улюбленця, сьогодні слушний день для акцій підтримки та інформування про відповідальне утримання тварин.