Погіршення погодних умов в Україні: дощі та мокрий сніг вже 19 жовтня

22 грудня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення на користь ТОВ «Новус Україна» та зобов'язав ПрАТ ХК «Київміськбуд» сплатити компенсацію у розмірі 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Суддя Марина Литвинова винесла рішення за позовом компанії «Новус Україна» щодо порушення умов угоди, укладеної між двома сторонами на початку 2019 року.

Згідно з рішенням суду, 1 лютого 2019 року між компаніями був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з умовами цієї угоди, «Київміськбуд» зобов'язувався виконати низку зобов'язань щодо передачі майнових прав, однак, як стверджує «Новус Україна», будівельний гігант не виконав своїх зобов'язань у повному обсязі.

Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

Схуднення — це не миттєвий процес, а результат поступових змін, які відбуваються на фоні збалансованого підходу. Щоб отримати реальні й стійкі результати без шкоди для здоров’я, важливо поєднувати кілька простих, але ефективних правил. Перш за все, треба звернути увагу на енергетичний баланс. Зменшення щоденного споживання калорій на 300–500 одиниць дозволяє створити дефіцит, необхідний для зниження ваги. Це важливо, адже такий підхід гарантує безпечний процес схуднення, що не впливає на загальний стан організму.

Основний принцип — це не тільки зменшити кількість калорій, але й забезпечити правильний розподіл поживних речовин. Адже недолік певних вітамінів або мінералів може негативно позначитись на вашому самопочутті та загальному здоров'ї. Використовувати харчовий щоденник або спеціальні додатки для підрахунку калорій — зручний і дієвий спосіб контролювати споживану енергію. Вони допомагають помічати ті «приховані» калорії, яких можна уникнути, змінюючи звички.

Якість їжі важить не менше за кількість. Збільште частку білка — курка, риба, бобові — він підтримує м’язову масу і довше дає відчуття ситості. Обмежте швидкі вуглеводи та трансжири, додавайте більше овочів і джерел корисних жирів — авокадо, горіхи, оливкова олія. Такий баланс макронутрієнтів робить здорове харчування приємнішим і менш голодним.

Рух — другий ключовий компонент. Поєднання кардіо та силових тренувань стимулює метаболізм і сприяє тривалій витраті енергії. Навіть регулярні 30-хвилинні інтенсивні прогулянки або тренування 4–5 разів на тиждень дадуть видимий результат. Силові вправи особливо корисні: вони допомагають зберегти або збільшити м’язову масу, що підвищує базовий метаболізм.

Не ігноруйте прості речі: вода і сон. Достатнє пиття (1,5–2 л на день і більше при навантаженнях) підтримує обмін речовин і допомагає контролювати апетит. А якісний сон 7–9 годин стабілізує гормони, що регулюють відчуття голоду й насичення. Хронічне недосипання і високий стрес часто підривають всі дієтичні старання.

Нарешті, контроль стресу — часто недооцінений фактор. Медитація, дихальні практики, прогулянки на свіжому повітрі або легкі розтяжки допомагають уникнути «стресового переїдання» і підтримують мотивацію. Пам’ятайте: швидке схуднення можливе лише при поєднанні харчування, тренувань, сну і роботи зі стресом. Комплексний, поступовий підхід — найнадійніший шлях до стійкого результату.

Наразі в Україні актуальна проблема поширення недостовірної інформації щодо дій Генштабу щодо стратегії утримання лінії фронту. Певні джерела поширюють чутки про те, що велика кількість мобілізованих осіб використовується на фронті лише короткий час перед їх відправленням на лінію безпеки. Ця тактика, за словами деяких джерел, спричиняє збільшення кількості поранених і загиблих серед українських військових, але про це при цьому не розповсюджується офіційна інформація.

Важливо зазначити, що такі висловлення можуть бути необґрунтованими і спричиняти паніку серед громадськості. Військові дії та використання мобілізованих осіб є стратегічною відповіддю на поточну ситуацію, проте звіти та інформація про загиблих і поранених військових піддаються контролю та розгляду відповідних військових влад.

Цифри високі. Навіть у 2022 році цифра добових втрат була меншою, ніж зараз.

Абсолютного “протипоказання” від мобілізації для українців, яким немає 25 років, не існує. Якщо громадянин має статус військовозобов’язаного, то його можуть мобілізувати і до цього віку.

Про це розповів в ефірі одного з телеканалів народний депутат України Роман Костенко.

Є різниця між призовниками та військовозобов’язаними, розповів депутат. Призовники – це люди, в яких ще немає досвіду військової служби. І в такому разі вони не підлягають мобілізації до визначеного законом віку, тобто до 25 років. Українці, які пройшли військову підготовку до 25-ти, можуть бути мобілізовані.

Військовозобов’язаними вважаються всі громадяни, які пройшли військовий вишкіл і склали присягу на вірність Україні. Таким чином, якщо людина пройшла строкову службу в армії або здобула освіту у виші на військовій кафедрі, то вона вже вважається військовозобов’язаною. І в такому разі не важливо, є їй уже 25, чи ще немає – її можуть мобілізувати.

“Наприклад, якщо ти відслужив строкову службу і тобі був 21 рік на момент 2022 року, а через три дні розпочалася мобілізація, то ти вже військовозобов’язаний, незважаючи на те, що тобі 21 рік. Ти вже проходив строкову службу. Тому, ще раз повторю, що призовників не беруть до 25 років, це протизаконно, а ті, хто набув статусу військовозобов’язаного, то їх цілком законно призивають, закон це дозволяє”, – розтлумачив нардеп.

Костенко також навів приклад із курсантами військових училищ, які закінчують навчання, як правило, у 21 або 22 роки. Однак ніхто не чекає, коли їм виповниться 25, щоб мобілізувати їх. Вони підлягають призову та відправленню в зону бойових дій одразу після закінчення військового навчального закладу.

Ще одна категорія – це військовозобов’язані громадяни, які до 25 років отримали військовий квиток із відміткою, що вони не придатні до військової служби у мирний час. Однак у воєнний час усе змінилося. І багато хто з обмежено придатних тепер став придатними. Тому їх також цілком можуть мобілізувати ще до 25 років.