Погода в Україні на 26 жовтня: мінлива хмарність та дощі на сході

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Росіяни атакують одразу за кількома напрямками.

Так, армія РФ на Донеччині суттєво просунулася під Великою Новосілкою, свідчить карта українського пабліка Deep State. Росіяни заглибилися приблизно на три кілометри на двох ділянках – біля Рівнополя і Новодарівки.

Російські пабліки заявляють, що Рівнепіль уже захоплено (чого Україна не підтверджувала), також їхня армія увійшла в Макарівку (що збігається і з картою DS).

Основний напрямок руху – з півдня на захід від Великої Новосілки, що може мати на меті обійти місто із заходу. Зі сходу російські війська вже перебувають недалеко від нього. Учора повідомлялося, що російські війська проводять штурмові дії силами до 50-60 осіб за раз, а також за підтримки ББМ і підрозділів на баггі.

Друга ділянка, де росіяни вчора пішли в наступ – Гуляйполе Запорізької області. Це місто розташоване близько – за півтора кілометра – від лінії фронту. Українські військові вчора повідомили про механізований штурм у бік міста і про просування російських військ.

«На лівому фланзі від Гуляйполя противник мав чималі просування за сьогоднішній день, змогли просунутися на кілька кілометрів. Поки всі обсмоктують новини про те, що до Дніпропетровської області 11 км, то тим часом уже менше 9 км», – написав лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”.

На карті Deep State просування під Гуляйполем не зафіксовано.

Крім того, росіяни після захоплення Селидова поступово від нього просуваються на захід у бік Дніпропетровської області. Ніби «паралельно» південному фронту. Якщо цей рух буде успішним, то створить серйозні проблеми для логістики українських військ у районі Великої Новоселівки та Гуляйполя.

Українське командування, тим часом, заявляє, що можуть бути подальші штурми в Запорізькій області найближчими днями.

За словами спікера Сил оборони півдня Волошина, атаки можуть створити нову точку тиску для українських військових, які й так відступають на сході. Хоча поки незрозуміло, чи буде це один масштабний наступ росіян, чи окремі штурми.

«Штурми можуть розпочатися найближчим часом, ми навіть не говоримо про тижні, ми очікуємо, що це станеться в будь-який день», – сказав речник. Він додав, що російські війська в цьому районі чисельно значно перевищують за чисельністю українських військових.

Український офіцер із позивним «Алекс» вважає, що це початок великого бою.

«На Запорізькому напрямку обстановка дедалі напруженіша, у всіх уже сформувалося стійке відчуття, що п…дячка незабаром», – написав він.

Як ми вже писали, наступ росіян на південному фронті набагато небезпечніший для України, ніж їхнє просування на Донбасі, адже створює загрозу їхнього виходу до Запоріжжя і Дніпра з подальшим штурмом і захопленням цих міст. Такий розвиток може мати катастрофічні наслідки для всього фронту, оскільки «розріже» логістику ЗСУ, а також дасть змогу росіянам вийти на правий берег Дніпра.

Тому, якщо дійсно виникне така загроза, то українське командування, напевно, кине на цей напрямок усі наявні резерви, а якщо знадобиться, то й перекине підрозділи з Курської області.

Але поки що, повторимося, не дуже зрозуміло, чи мають намір росіяни тут розпочинати повномасштабний наступ і чи мають для нього у них достатньо сил. Але якщо почнуть, то це буде битва, яка, багато в чому, і зумовить подальший хід війни.

У палких дебатах правосуддя та недоумливі коментарі стало відомо, що ВАКС випустив Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міноборони, під особисте зобов'язання. Звинувачення Лієва у змові з військовими контракторами для незаконного збагачення майже на півтора мільярда гривень викликало невпевненість у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький відзначив, що суд не зміг визначити об’єктивні докази Лієвого винуватості, що призвело до його звільнення. Однак усе це відбувалося за відсутності прокурора, який із загадкових причин не з’явився на засідання. Справу повернули у Національну поліцію, а НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування.

Адвокат поділився, що Лієва взяли під варту ще у лютому, але через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Термін тримання під вартою вичерпався, і він залишився без запобіжного заходу. ВАКС у своїй наступній сесії розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але відмовився його розглядати за згодою обвинувачення.

Це рішення породжує велике запитання щодо ефективності судової системи і впевненості в правовій безпеці громадян.

У світлі подій, що відбулися у судовій системі щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, виникає безліч запитань стосовно ефективності правосуддя та його здатності забезпечити правову безпеку громадян. Рішення суду про випуск Лієва під особисте зобов'язання відбулося в умовах відсутності прокурора на засіданні, що підносить питання про об'єктивність судового процесу. Нагадаємо, що НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування у справі. Такі обставини викликають серйозні сумніви у громадськості щодо прозорості та справедливості правосуддя в Україні.

Україна очікує на реалізацію значної допомоги від США, згідно з новим законопроєктом. У рамках цієї програми виділяється рекордна сума у розмірі 60,75 мільярда доларів. З них 23 мільярди призначені для поповнення арсеналів США, 11,3 мільярда – для забезпечення "поточних військових операцій США в регіоні", а 13,8 мільярда спрямовані на закупівлю передових систем озброєнь для армії США і її союзників.

Президент Байден вказав, що Україні буде передано зброю з запасів Пентагону, та на виділені Конгресом кошти буде розроблено нову зброю. Серед цієї зброї зазначаються ракети ATACMS, про які говориться, що можуть бути модифіковані для збільшення їхньої дальності на 300 кілометрів. Однак, вирішення щодо передачі цієї зброї Україні залишається за президентом Байденом, який може відмовити у виконанні цього пункту, якщо побачить загрози для національної безпеки США.

Загалом, зазначено, що 7,8 мільярда доларів будуть спрямовані на економічну допомогу безпосередньо Україні, проте ці кошти будуть надані у формі кредиту. Президент Байден має 60 днів після ухвалення закону на укладення угоди про повернення цих коштів з урядом України, і вони залишаться доступними до 30 вересня 2025 року.

Додатково, президент США має право списати до 50% заборгованості України після 15 листопада 2024 року, а повне погашення боргу повинно відбутися після 1 січня 2026 року. Однак обидві ці дії передбачають розгляд причин такого рішення в Конгресі.

Також в законопроєкті передбачено, що кошти, призначені для підтримки українського бюджету, не можуть бути використані для виплати пенсій українським громадянам. Для цього Держдепартамент і Пентагон повинні представити стратегію США щодо підтримки України протягом 45 днів після ухвалення закону.

Україна отримує значну підтримку від Сполучених Штатів Америки за допомогою нового законопроєкту. Виділені кошти величезні — понад 60 мільярдів доларів, і вони призначені для різноманітних цілей, включаючи поповнення арсеналів, економічну допомогу та забезпечення безпеки.

Проте, важливо зауважити, що деякі аспекти цієї допомоги залишаються під сумнівом через можливість вето президента Байдена. Наприклад, передача ракет ATACMS Україні залежить від його рішення, а також умови погашення кредиту та списання боргу.

Також важливо, що законопроєкт встановлює певні обмеження на використання коштів, зокрема, щодо не можливості їхнього використання для виплати пенсій.

У цілому, цей законопроєкт відображає важливість стратегічного партнерства між Україною та США, але також підкреслює необхідність уважного врахування умов та обмежень, які супроводжують цю допомогу.