Погода в Україні на 26 жовтня: мінлива хмарність та дощі на сході

Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» уклала договір із приватним підприємством «Медсервіс-партнер» щодо коригування проєкту майбутнього лікувально-реабілітаційного корпусу. Угоду було підписано 11 грудня, а її загальна вартість становить 153,11 мільйона гривень.

Відповідно до умов договору, підрядна організація зобов’язується до кінця 2026 року оновити проєктно-кошторисну документацію з повним опрацюванням усіх необхідних стадій. Йдеться про розробку «Ескізного проєкту», стадії «Проєкт» та «Робочої документації», що є обов’язковими для подальшого будівництва об’єкта медичної інфраструктури.

Майбутній корпус розрахований на 100 ліжко-місць, з яких 14 передбачені для дітей молодшого віку та новонароджених. Також проєкт включає поліклініку на 100 відвідувачів у зміну. Під час коригування документації мають бути враховані розміщення ПЕТ-КТ, циклотрону з радіолабораторією, рентген-операційної з палатами реанімації на першому поверсі, захисної споруди цивільного захисту, підземної галереї між новим корпусом і чинною будівлею інституту, паркувальних місць, а також ілюмінації фасаду з логотипом закладу. Окремо передбачено перепланування реабілітаційного відділення на восьмому поверсі відповідно до вимог НСЗУ та можливе встановлення сонячних колекторів для підігріву води.

Закупівлю провели без відкритих торгів. Замовник обґрунтував це необхідністю захисту прав інтелектуальної власності, оскільки саме ця компанія є розробником початкового проєкту корпусу.

Історія цього будівництва триває понад десять років. Ще у 2012 році уряд затвердив проєкт лікувально-реабілітаційного корпусу, розроблений «Медсервіс-партнером». У 2013 році тендер на будівництво скасували зі скандалом через відхилення обох учасників, а у 2014 році проєкт зупинили через відсутність фінансування після втечі Віктора Януковича.

У 2018 році уряд повторно затвердив проєкт з оновленими техніко-економічними показниками. Підряд на будівництво вартістю 2,57 мільярда гривень тоді отримала компанія «Північно-український будівельний альянс», пов’язана з оточенням колишнього керівництва державної корпорації «Укрбуд». У 2018–2020 роках технічний нагляд за будівництвом здійснювала державна будівельна компанія «Укрбуд». Згодом один із ключових фігурантів цієї історії був заарештований у корупційній справі, а у 2021 році щодо підрядника відкрили процедуру банкрутства.

У 2024 році Інститут Амосова вже укладав із «Медсервіс-партнером» договір на коригування проєкту на 39,86 мільйона гривень. Проте у грудні 2025 року вартість тієї угоди зменшили до 12,83 мільйона, пояснивши це виникненням об’єктивних обставин, що унеможливили виконання проєктних робіт у межах договору.

Наразі Інститут Амосова перебуває у стані припинення у зв’язку з реорганізацією. Його очолює Василь Лазоришинець.

Компанією «Медсервіс-партнер» володіє Анатолій Іродовський, а керує нею Олексій Курібло. Курібло також очолює іншу проєктну компанію, пов’язану з родиною керівництва державного інституту «НДІПроектреконструкція». Представники цієї ж бізнес-групи та їхні родичі раніше володіли або контролювали компанії, які отримували мільярдні державні підряди у сфері проєктування та будівництва.

У 2022 році «Медсервіс-партнер» разом із будівельними компаніями з Тернополя та Києва створив консорціум, який виграв підряди на реконструкцію обласної клінічної лікарні в Тернополі загальною вартістю понад 1,6 мільярда гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель у 2016 році «Медсервіс-партнер» уклав державних контрактів на суму майже 194 мільйони гривень.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Основною причиною є зміна процедури обрання підрядника, що вимагає більше часу. Чернишук зазначив, що була проведена повторна експертиза, яка досі на завершальній стадії. «Очікуємо остаточний вердикт по загальній будівлі», – сказав він, додавши, що нова експертиза є більш детальною і проводилася провідним закладом у цій галузі.

Він також уточнив, що ремонт «Охматдиту» планується здійснити однією компанією в режимі «проєктуй-будуй», що означає спочатку розробку проєкту, а потім вже проведення будівельних робіт. Тепер ці процеси розділені: проектування та будівництво проходитимуть окремо.

Чернишук пояснив, що для забезпечення прозорості процедури обрання підрядника буде оголошено окремий тендер після завершення розробки проєкту. Усе це потребує часу, оскільки здійснюється за бюджетні кошти лікарні, і відповідно до законодавства, ця процедура має бути більш ретельною, щоб уникнути можливих порушень.

Лікарня «Охматдит» оголосила спрощені закупівлі на протиаварійні роботи вартістю 9,51 млн грн, а також технічний нагляд за ними вартістю 132 тис. грн. До 15 листопада мають бути виконані першочергові протиаварійні роботи для захисту будівлі лікарні.

Нагадаємо, що 8 липня 2023 року Російська Федерація завдала масованого ракетного удару по Києву, в результаті якого один з корпусів лікарні «Охматдит» було повністю зруйновано, а декілька будівель отримали пошкодження. Унаслідок атаки загинуло двоє людей, у тому числі дитина, яка перебувала в реанімації після операції.

Водночас, благодійний фонд «Охматдит» не планує переказувати 378 млн грн, які були зібрані на відбудову лікарні, на рахунок НДСЛ «Охматдит». В організації зазначили, що всі зібрані кошти залишаться на їхніх рахунках і будуть використані на оплату нагальних потреб лікарні, проте лікарня не надала жодних запитів щодо таких потреб.

Після скандалу з тендером на відновлення лікарні буде створена спеціальна Рада з контролю, яка стежитиме за процесом відновлення «Охматдиту».

Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві внесло до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за № 62025100110000222 від 22.10.2025 за ознаками частини 5 статті 191 Кримінального кодексу України, що стосується привласнення майна в особливо великих розмірах. Правоохоронці зосередили увагу на перевірці можливої змови між керівництвом ТОВ «Автомагістраль-Південь» та посадовцями Міністерства розвитку громад та територій, а також Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури.

За версією слідства, предметом розслідування є системне розкрадання державних та міжнародних коштів, виділених на реалізацію інфраструктурних проєктів. У центрі ймовірної координації зазначають колишнього куратора програми «Велике будівництво» Юрія Голика. За даними слідства, він міг використовувати свої професійні зв’язки для погодження умов тендерів і сприяння укладенню контрактів, що створювало умови для непрозорого використання бюджетних коштів.

Найбільші ризикові епізоди стосуються будівництва й реконструкції водогонів у Миколаївській та Дніпропетровській областях після руйнування Каховської ГЕС. На папері йшлося про «масштабну відбудову», але на практиці, як стверджують заявники, — про «повітряні труби» і відсутність підтверджених обсягів робіт на сотні мільйонів гривень.

Отримані аванси, за даними розслідування, проводили через ланцюги фірм-прокладок і переводили у готівку для подальшого розподілу між учасниками. Йдеться про кошти як державного бюджету, так і міжнародних програм відновлення.

ДБР розслідує причетність посадовців центральних і обласних органів влади. Про підозри конкретним особам у повідомленні не йдеться. Сторони, згадані у матеріалах, публічно свою позицію щодо наведених звинувачень не озвучували/не коментували. Редакційне застереження: усі особи вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в суді.

«Автомагістраль-Південь» раніше фігурувала у медійних розслідуваннях щодо великих підрядів у межах «Великого будівництва» та відбудови після підриву Каховської ГЕС. Критики говорили про завищені кошториси та низьку якість робіт; компанія системно вигравала тендери на мільярди гривень.

Очікуються експертизи кошторисів, перевірка актів виконаних робіт, трасування фінансових потоків та допити посадовців замовників і підрядників. У разі підтвердження збитків у «особливо великих розмірах» фігурантам може загрожувати до 12 років ув’язнення з конфіскацією.