Похмура неділя з опадами: якою буде погода в Україні 14 грудня

Поки уряд готує нові тарифи та оновлені правила енергетичного ринку на 2026 рік, у центрі уваги опинилося державне підприємство ПАТ «Центренерго». Знову спалахнули сумніви щодо прозорості його контрактів із приватними постачальниками вугілля. За даними з відкритих джерел і численних скарг, компанія здійснила масштабні авансові платежі, які не були забезпечені реальними поставками або не відповідали заявленій якості палива.

Найбільше запитань викликають угоди з фірмами «Теплосфера ЮА» та «Енерго Ресурс Груп». Саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, могли бути залучені до схем, у яких державні кошти опинилися заблокованими без підтвердженого товару. Частина інформації вже має документальне підтвердження — у судових реєстрах з’явилися відповідні записи, що вказують на фінансові порушення та спроби сторін уникнути відповідальності. Інша частина тверджень залишається на рівні журналістських розслідувань і наразі очікує офіційної перевірки з боку контролюючих органів.

Окремо у публікаціях згадуються поставки через «Енерго Ресурс Груп» на суми понад 1–1,5 млрд грн із переважними авансовими платежами та сумнівним підтвердженням походження вугілля. Частина локацій заявлених «виробничих баз» — у зоні бойових дій, де вони фактично не функціонують. Ці дані наразі публікують низка медіа й розслідувальних майданчиків; вони потребують офіційної верифікації. Разом із тим реєстрові дані про саму компанію та зміни її бенефіціарів — відкриті в держреєстрах.

ПАТ «Центренерго» вже не вперше опиняється у фокусі антикорупційних органів через закупівлі палива й матеріалів. НАБУ і САП раніше завершували розслідування щодо епізодів із завданням збитків компанії, а справи передавалися до суду; у медіа неодноразово піднімали тему завищення цін і змови постачальників. Це підкреслює, що будь-які нові сигнали за участі компанії мають перевірятися негайно й публічно.

Станом на 2025 рік профільне відомство очолює Світлана Гринчук. У публікаціях і скаргах її називають політичним «даху­ванням» для спірних контрактів «Центренерго». Наразі це — звинувачення, що потребують офіційної перевірки; відкритих рішень суду чи процесуальних рішень правоохоронців саме щодо цих тверджень у публічному доступі не виявлено. Міністерство енергетики та «Центренерго» мають надати розгорнуті пояснення щодо авансів, контролю якості й повернення коштів у випадку зриву постачань.

Що має зробити держава зараз. По-перше, провести аудит усіх авансових контрактів із вугіллям у 2024–2025 роках і оприлюднити результати з помісячною динамікою поставок та актами приймання. По-друге, забезпечити регресні позови «Центренерго» до контрагентів у разі невиконання договорів і зафіксувати рух коштів на етапі передплати. По-третє, зобов’язати держкомпанію перейти на модель мінімальних авансів з поетапною оплатою «по факту», а не за гарантійними листами. Нарешті, потрібен публічний звіт Міненерго про контроль якості палива на ТЕС, із розбивкою по шахтах і збагачувальних фабриках — це зменшить простір для «рядівки» під виглядом «кондиційного» вугілля й зносу обладнання на ТЕЦ (проблема, про яку ринок говорить роками).

Історія з «Теплосферою ЮА» вже має сліди у судах і реєстрах. Історії навколо «Енерго Ресурс Груп» — гучні за масштабом, але для суспільної довіри критично потрібні офіційні процесуальні дії й прозоре інформування. Якщо «вугілля» існувало лише на папері, гроші мають повернутися до бюджету, а посадові рішення — отримати належну правову оцінку.

За даними, що з'явилися в The New York Times і посилаються на джерела, Україна отримала таємну партію понад 100 далекобійних ракет ATACMS та використала їх у відповідь на агресію Російської Федерації. Ці ракети були використані для атаки на військовий аеродром у Джанкої та російські військові позиції у Бердянську. Це відбулося після схвалення Байденом передачі понад 100 таких ракет у середині лютого. Ця передача ввійшла до березневого пакета допомоги на суму 300 млн доларів, який був доставлений минулого тижня, разом із новою партією касетних модифікацій цих систем.

Попередньо тримали цю передачу в секреті, щоб росіяни не мали можливості відсунути свої об’єкти на достатню відстань. Це стратегічне рішення було прийняте після того, як США відмовилися від продажу цих ракет іншим країнам. На цей раз вони вирішили залишити більшу частину собі, передавши лише частину Україні. Це виправдалося необхідністю підтримати обороноздатність України у світлі російської агресії.

Ця допомога стала реакцією на російські удари по українській енергосистемі. Щодо обсягу американського арсеналу ATACMS, то він відносно невеликий. За даними від виробника системи Lockheed Martin, з моменту розроблення ракети в 1980-х роках було виготовлено лише близько 4000 одиниць ATACMS.

Раніше США офіційно підтвердили, що продовжать поставки ATACMS у новому пакеті військової допомоги Україні, що свідчить про рішучість підтримувати обороноздатність країни в умовах російської загрози.

Висновки з цієї статті вказують на те, що Україна отримала таємну партію далекобійних ракет ATACMS від Сполучених Штатів Америки та успішно використала їх у відповідь на агресію з боку Російської Федерації. Це сталося після схвалення передачі ракет президентом Байденом у середині лютого. Передача ракет відбулася в рамках березневого пакета допомоги на суму 300 млн доларів.

Зазначено, що цю передачу тримали в секреті, щоб росіяни не могли вчасно реагувати на нові можливості України. Це стратегічне рішення свідчить про готовність США підтримувати обороноздатність України та реагувати на російську агресію. Також наголошується на тому, що американський арсенал ATACMS є обмеженим, що робить передачу ракет Україні ще більш значущою.

Ці висновки підтверджують стратегічне партнерство між Україною та США в контексті забезпечення безпеки та обороноздатності України в умовах російської загрози.

Національний банк України анонсував випуск пам’ятної монети номіналом 5 грн, присвяченої донорству крові. Цей символічний випуск має на меті висловити вдячність та повагу до людей, чиї благородні вчинки щодня рятують життя, підтримуючи здоров’я нації. Монета реалізується в обмеженій кількості — кожен покупець може придбати лише одну монету, що підкреслює унікальність і важливість цієї події.

Вартість монети на дату останнього продажу становить 165 грн, а всі кошти, отримані від її реалізації, частково спрямовуються на підтримку програм, пов’язаних із донорством крові в Україні. В НБУ наголошують, що ця монета є важливою даниною тим, хто безкорисливо ділиться частиною себе задля порятунку інших. Вона стає не лише грошовим знаком, але й символом єдності, особливо в умовах нинішніх випробувань, коли кожна доза крові може стати вирішальною для кількох життів.

На аверсі монети в центрі композиції зображена об’ємна крапля крові, яка оточує схематичні фігури людей, з’єднаних рукостисканнями. Від кожної фігури до центру кола рухаються стилізовані краплі крові. Вгорі розташований малий Державний Герб України, а також нанесені такі елементи: напис “УКРАЇНА” внизу під композицією, номінал і графічний символ гривні внизу праворуч, рік карбування (2024) внизу ліворуч від фігур, та логотип Банкнотно-монетного двору НБУ праворуч між фігурами.

На реверсі монети на дзеркальному тлі розташовано напис “ЖИТТЯ”, стилізований під систему для переливання крові з голкою.

Монета виготовлена зі сплаву нейзильбер (мідь, нікель та цинк), діаметр становить 35 мм, а тираж обмежений 50 000 штук.