Поки світ говорить про перемир’я, Росія готується до нового наступу

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Насамперед, наголошуємо на тому, що на підході літо, і з ним приходить загроза частіших відключень електроенергії в Україні. Не лише це, а й зростаючий ризик виникнення пожеж через нестабільність напруги та постійні перепади. Інформація, що надійшла до нас, свідчить, що енергетичне обладнання, таке як трансформатори, може почати горіти від навантаження, викликаного постійними флуктуаціями напруги та частими вимкненнями та увімкненнями.

Звісно, уряд має повну свідомість про цю проблему, але навіть він обмежений фінансовими ресурсами. Банк не може вирішити цю ситуацію через дефіцит бюджету, що створює серйозний ризик для електропостачання в країні. Прогнозується, що проблеми з електропостачанням посиляться до осені, що може призвести до того, що Україна зіткнеться з "чорною зимою".

Зазначають також, що в разі тривалих обстрілів з боку Росії, Київ стоїть перед загрозою опинитися у повній темряві, особливо влітку. Генеральний директор ДТЕК “Київські Електромережі” Денис Боднар попереджає про великий ризик нових відключень електроенергії, особливо з початком спеки та зростанням споживання електроенергії.

Уряд міста вже розробив нові графіки відключень, розділивши споживачів на 6 груп замість попередніх трьох. Інформацію про це розповсюджується через додаток “Київ Цифровий” та чатбот. Щодо часу відключень, Боднар зазначає, що ситуація наразі стабільна, але може змінитись, і графіки відключень можуть бути введені в разі нестачі генерації електроенергії.

На щастя, в регіоні вже створено певний запас енергії на випадок подальших атак, а у пікові години допомогу з електропостачанням надають країни Європейського Союзу. Закликають споживачів вжити заходів економії електроенергії під час пікового навантаження, щоб допомогти системі зберегти ресурси та уникнути найгірших сценаріїв, таких як блекаути, коли світло, інтернет та зв'язок відсутні на декілька днів, а місто опиняється у повній темряві.

Висновки з вищезгаданої статті наступні:

• Україна стикається зі зростаючим ризиком відключень електроенергії та загрозою пожеж через постійні перепади напруги та недостатність ресурсів.

• Необхідно ефективно керувати споживанням електроенергії та вживати заходів економії під час пікових навантажень, щоб уникнути найгірших сценаріїв та підтримати стабільність електромережі.

• Влада міста розробила нові графіки відключень та впроваджує інформаційні канали для сповіщення споживачів про можливі відключення.

• Залучення допомоги від країн Європейського Союзу та створення резервів енергії є важливими заходами для забезпечення надійного електропостачання в умовах загрози.

• Спільні зусилля уряду, енергетичних компаній та громадян є ключовими для подолання викликів, пов'язаних з електропостачанням, та забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи країни.