Поліція оголосила підозру у шахрайстві блогеру Владу Сорду

Вчора ЗМІ розповіли про інцидент біля престижного ресторану Fenix ​​у столиці, що стався під час бійки, організованої екс-народним депутатом від "Блоку Петра Порошенка" Віталієм Гудзенком та його синами. Після цього події виникло бажання дізнатися більше про цю особистість. Виявилося, що Віталій Гудзенко є співзасновником компанії "Агро-лідер-Україна". У 2014 році компанія мала в своєму розпорядженні 3,5 тисячі гектарів землі для сільськогосподарських культур. У 2007 році "Агро-лідер-Україна" придбала перший переробний підприємство — найбільше в країні виробництво вівсяного печива на ВАТ "Богуславський завод продтоварів" від депутата Київради Дмитра Андрієвського. Гудзенко, який у 2012 році балотувався на виборах як самовисуванець під патронатом партії Сергія Тігіпка "Сильна Україна", яка після виборів саморозпустилася, а її члени вступили до партії регіонів. Після Майдану він перебував під патронатом "Блоку Петра Порошенка" і балотувався в окрузі №92, що дозволило йому уникнути люстрації, коли Президент Петро Порошенко підписав закон "Про очищення влади". Організація "Патріоти Київщини" висунула його як кандидата на цю процедуру, але пізніше виявилося, що він прихований член Партії регіонів. Інтересно, що Гудзенко активно підтримував "Антимайдан", надаючи допомогу у вигляді продуктів зі своїх ферм і наметів для активістів, а також організовуючи "заохочувальні вечірки" для "польових командирів" "Антимайдану" на своїй базі відпочинку в Білоцерківському районі. Під час інтерв'ю Гудзенко відзначив, що для нього неважливо було, з ким працювати, і не шкодує, що співпрацював із Партією регіонів і особисто Віктором Януковичем.

Говорячи про допомогу під час антимайдану, Віталій Гудзенко вважає, що залишити в біді одних і допомагати тільки іншим було б нечесно і несправедливо. За його словами, чисто по-людськи він підтримував обидві сторони. Щодо переговорів з терористами на Донбасі, Гудзенко вважає, що підтримка антитерористичної операції є спірним питанням. Він вважає, що у ополченців Донбасу також є право на самовизначення і що спочатку потрібно було б вступати з ними в мирні переговори, а не втягуватися в братовбивчу війну.

Під час свого правління Гудзенко організував переділ влади на Київщині. Народний депутат від БПП Віталій Гудзенко та голова Білоцерківської райради Віталій Гринчук, які колись були кумами, розійшлися у 2017 році через грошові та політичні конфлікти. Гринчук намагався витіснити Гудзенка з його рідного 92-го округу, підготовуючи на цю посаду іншого кума — екс-"регіонала" Миколу Стариченка. Однак, ймовірно, куми знайшли мирне вирішення конфлікту.

Також не можна не згадати про сина Віталія Гуденка — Євгена, який призначив собі "мажорський" спосіб життя. Весь легальний бізнес зафіксований на ньому, і навіть у 20-річному віці він намагався стати депутатом Київради, але безуспішно. Наразі він працює помічником народного депутата, як і його батько. Не можна не зазначити, що в минулому він також працював помічником народного депутата від Партії регіонів.

У висновку можна відзначити, що особистість Віталія Гудзенка є складною і контроверсійною. Його дії та погляди на події в Україні, зокрема його ставлення до антимайдану та конфлікту на Донбасі, викликають суперечливі реакції. Також варто звернути увагу на внутрішні політичні розбіжності та конфлікти в його регіоні, що свідчить про складність його політичного впливу та зв'язків. У контексті розвитку суспільства та політичної ситуації в Україні такі особистості відображають різноманітні вектори інтересів та поглядів, що варто враховувати при аналізі сучасної політичної сцени.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Російські медіа активно висвітлюють технічні характеристики “Орєшніка”, акцентуючи на його дальності та руйнівній потужності. Аналітики ISW вважають, що такі заяви мають на меті вплинути на психологічний стан як України, так і її союзників, намагаючись стримати Київ від використання західної далекобійної зброї проти РФ.

“Навіть погрози Путіна завдати ударів по “центрах ухвалення рішень” у Києві залишаються порожніми, оскільки російські війська вже регулярно атакують критичну інфраструктуру в Україні”, — пояснюють експерти.

Президент України Володимир Зеленський під час засідання Ради безпеки ОДКБ у Казахстані наголосив, що за заявами Путіна про нові ракети стоїть лише бажання посилити тиск.

“Путін хоче додати ще тисячі до тисяч ракет, які вже були випущені по Україні”, — зазначив Зеленський.

Американська розвідка також не бачить ризиків застосування ядерної зброї у відповідь на удари ЗСУ по території РФ, що підтверджують джерела Reuters.

Ракета, яку Росія використала під час удару по Дніпру 21 листопада, за даними української розвідки, є лише балістичною ракетою середньої дальності. Назва “Орєшнік” відноситься до науково-дослідної роботи, а не до нової розробки.

“Путінські заяви про “Орєшнік” більше нагадують інформаційний фейк, спрямований на залякування західних партнерів України”, — зазначає військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

Український фільм "20 днів у Маріуполі", режисера Мстислава Чернова, визнаний переможцем престижної премії Оскар у номінації "Найкращий документальний фільм". Це історична подія для України, оскільки вперше український фільм отримав таке визнання на світовому рівні. Стрічка розповідає про жахливі події, які трапилися в Маріуполі під час обстрілів російських військ. Український режисер під час церемонії вручення Оскара висловив свою вдячність за нагороду, але також закликав до миру та безпеки для України. Фотокореспонденту Євгену Малолєтці та продюсерці стрічки Василісі Степаненко також було вручено Оскар, вони разом з режисером працювали в Маріуполі. Цей успіх став важливою подією для українського кіномистецтва, підкресливши його вагу та високий рівень.

На всіх кінофестивалях, де фільм "20 днів у Маріуполі" здобував нагороди, режисер Мстислав Чернов використовував їх платформу, щоб привернути увагу до трагедії, яка сталася в Маріуполі та наслідків війни. Його документальний фільм розповідає про перші тижні російського вторгнення в місто: обстріли, трагічні втрати серед цивільного населення, бомбардування медичних закладів. Стрічка відтворює жахливі події та сцени смерті багатьох місцевих мешканців від рук російських військ. Режисер постійно наголошує глядачам на те, що війна продовжується в Україні, і все, що вони бачать на екрані, відбувається зараз. Спільно з фотографом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко вони вирушили до Маріуполя 23 лютого 2022 року, перед вторгненням. Їхній репортаж допоміг світові побачити реальність того, що відбувалося в місті. За цю роботу вони отримали Пулітцерівську премію, найпрестижнішу нагороду для журналістів. У фільмі також змальовано особисте життя воєнних кореспондентів і документування історії. Журналісти ризикували життям, знімаючи події в Маріуполі. Перед тим, як фільм "20 днів у Маріуполі" отримав Оскар, він вже був визнаний численними нагородами та відзнаками у всьому світі. Газета New York Times описала стрічку як "безжальний і дійсно важливий документальний фільм". Журнал Rolling Stone наголосив на "жахливому свідченні необхідності і високої ціни документування життя в зоні конфлікту". На головному фестивалі незалежного кіно у світі Sundance у 2023 році "20 днів у Маріуполі" отримав приз глядацьких симпатій. Кінокритики з США визнали його кращим у номінаціях "режисерський дебют" та "політична документалістика" на Critics’ Choice Documentary Awards. Український фільм став найкасовішою документальною стрічкою минулого року в Україні, зібравши понад 500 тисяч гривень тільки за перший вікенд прокату. Мстислав Чернов був удостоєний премії Гільдії режисерів Америки. Під час нагородження премією BAFTA у Лондоні він висловився про Маріуполь як символ боротьби та віри, закликавши продовжувати боротьбу. Після отримання Оскара режисер висловив надію, що його фільм приверне увагу до ситуації в Україні та допоможе зупинити війну.

Український документальний фільм "20 днів у Маріуполі" став переможцем Оскара у номінації "Найкращий документальний фільм", що є історичною подією для українського кінематографа. Режисер Мстислав Чернов разом зі своєю командою відобразили жахливі події під час російського вторгнення в Маріуполь, дозволяючи світові побачити реальність війни. Фільм засвідчує важливість документування подій в умовах конфлікту та ризики, які при цьому виникають. Нагороди та визнання на різних фестивалях свідчать про високу цінність цієї стрічки в очах кінокритиків та глядачів. Перемога на Оскарі стала важливим кроком для привернення уваги світу до ситуації в Україні та закликом до зупинки війни.

24 лютого 2022 року стало точкою неповернення для Україна. Саме цього ранку Росія розпочала повномасштабний воєнний наступ, прагнучи блискавично зламати державність, посіяти паніку та встановити маріонетковий режим. Перші ракетні удари пролунали по всій території країни, а основний напрямок ворожого руху був спрямований на Київ — серце політичного та символічного життя держави.

Агресор розраховував на швидкий сценарій захоплення, однак реальність виявилася зовсім іншою. Українське суспільство згуртувалося з перших годин вторгнення. До лав оборони стали не лише військові, а й добровольці, медики, волонтери, представники різних професій і поколінь. Міста й села перетворилися на форпости спротиву, а синьо-жовтий прапор — на символ світової боротьби за свободу.

За сучасним православним календарем 24 лютого вшановують перше і друге знайдення голови святого Іоанна Хрестителя. У вірян прийнято просити святого про зцілення, здоров’я для дітей, благословення родини та позбавлення від шкідливих звичок. За старим стилем цього дня також згадують святителя Власія Севастійського.

У світі 24 лютого відзначають кілька неофіційних міжнародних подій. Серед них — Всесвітній день бармена, присвячений людям, які працюють у сфері гостинності та створюють авторські напої. Також цього дня згадують День лотерей, День ненависті до коріандру та День стерилізації домашніх тварин.

У народному календарі ця дата пов’язана з очікуванням весни. Предки звертали увагу на прикмети: якщо вночі видно багато зірок — слід чекати похолодання; сильні морози обіцяють теплий березень; поява шпаків вважається ознакою ранньої весни. Мокрий сніг віщує відлигу, а сухий — подальші заморозки. У цей період господарі починали готуватися до польових робіт, приводили до ладу інвентар, пекли круглі короваї та млинці як символи сонця.

Водночас існують і заборони. У народних віруваннях вважається, що 24 лютого не варто сваритися, заздрити чи зловживати алкоголем. Хліб рекомендують ламати руками, а не різати ножем. Також не радять обрізати дерева й кущі, аби не нашкодити майбутньому врожаю.

Таким чином, 24 лютого для українців поєднує в собі пам’ять про трагічні події новітньої історії, духовне осмислення війни та традиції, що збереглися з давніх часів.