Поліція розслідує смерть дитини в аквапарку Полтавської області

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Сахарук наголосив, що «розраховувати на себе» означає, зокрема, покладатися на працівників, які щоденно працюють над відновленням енергетичної інфраструктури, забезпеченням стабільного видобутку газу і вугілля, а також ремонтом генераційних потужностей, які живитимуть країну в періоди пікових навантажень.

Також він висловив упевненість, що українці значною мірою підготувалися до можливих труднощів: «Люди вже за два роки дуже сильно підготувалися, – зазначив Сахарук. – Вони встановили генератори, придбали додаткові батареї та інше обладнання».

У світлі поточних викликів виконавчий директор ДТЕК додав, що українцям варто думати про те, які додаткові кроки вони можуть зробити для підготовки до холодів. «Розраховуйте на себе. Я не жартую. Все в наших руках і залежить від кожного з нас», — сказав він, підкресливши, що внесок кожного сприятиме легшому проходженню зими.

Раніше Сахарук закликав українців задуматися над тим, як забезпечити свій комфорт взимку. «Якщо кожен подумає, що він зможе зробити для того, щоб пройти наступну зиму, і реалізує це, то вона точно мине легше», — зазначив він.

Цей заклик до активної підготовки на фоні нестабільної ситуації в енергетиці вказує на необхідність взаємної підтримки та самоорганізації в умовах можливих енергетичних обмежень.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив вагому думку щодо складної обстановки в Україні, підкресливши важливість права України на самозахист, включаючи можливість відповідних ударів на території Російської Федерації. Ця заява є свідченням росту підтримки з боку союзників, які все більше усвідомлюють необхідність таких дій у контексті постійної агресії з боку Росії. Єнс Столтенберг наголосив на тому, що партнерство з Україною є важливим для всієї Європи, а рішучість у підтримці її територіальної цілісності і суверенітету не повинна залишати сумнівів у серцях жодного союзника.

Про це він заявив у Празі, де відбувається міністерська зустріч НАТО.

“Україна має право на самооборону і це включає удари по цілях на території Росії. Це стає ще більш нагальним, на фоні відкриття нового фронту”.

Столтенберг наголосив, що його переконання пов’язане із тим, що удари ЗСУ по Росії мають оборонний характер.

“Україна повинна мати право завдавати удари у відповідь, щоби захищатися”, – підкреслив генсек, окремо наголосивши, що для ефективного захисту Україна має використовувати новітню натівську зброю.

Він також нагадав, що дедалі більше держав-членів НАТО надають дозвіл Україні для використання своєї зброї, але не розповів, які умови висуваються при цьому для ЗСУ.

“Ми очікуємо, що це (удари по Росії, − Ред.) буде здійснюватися відповідально”, – підсумував Столтенберг.

За наявною інформацією, на одного з українських прикордонників було здійснено напад, що змусило його застосувати вогнепальну зброю для самозахисту. Внаслідок цього інциденту одна особа загинула. Точні обставини події наразі з'ясовуються компетентними органами.

Держприкордонслужба офіційно підтвердила стрілянину на кордоні, внаслідок якої загинула людина.

Спікер служби Андрій Демченко заявив, що було скоєно напад на прикордонника і той відкрив вогонь.

Машину зупинили в населеному пункті Мар’янівка, що за 15 км від кордону з Молдовою. У салоні був водій і ще 4 людини. Двоє чоловіків почали тікати в різні напрямки, потім один із них напав на прикордонника і той відкрив вогонь.

“Інформація, яка почала поширюватися на окремих ресурсах про те, що прикордонник відкрив стрілянину з пістолета навздогін утікачу, не відповідає дійсності”, – заявив Демченко.

За даними ЗМІ, втікачами були четверо військовослужбовців-дезертирів. Спочатку звучала версія, що стріляли в ухильників.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи, повідомив про різке зростання звернень від батьків, які вирішили виїхати з дітьми за межі країни на невизначений термін. Раніше більшість заявок стосувалася хлопців у старших класах, яких родини намагалися вивезти до досягнення ними повноліття, однак сьогодні ця тенденція охоплює дітей усіх вікових категорій.

За словами Страшка, учні, які виїхали один чи два роки тому, спочатку зберігали український освітній компонент і навіть навчалися паралельно. Проте сьогодні дедалі більше сімей повністю відмовляються від української освіти, оскільки ухвалили рішення залишатися за кордоном назавжди.

Згідно з даними, учні старших класів, зокрема 11-класники, тепер рідше планують вступати до українських вишів. Серед випускників багато тих, хто не буде писати Національний мультипредметний тест (НМТ), оскільки вони не збираються повертатися в Україну для продовження навчання.

“Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%, — зазначив Страшко. — Умовно, 27 з 30 учнів планують залишитися за кордоном”. За його словами, це не стосується лише тих, хто націлений на престижні університети за кордоном, — родини готові до вступу в будь-які заклади, аби тільки не повертати дітей в Україну.

Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий визнав, що з початком повномасштабної війни Україна стикається з проблемою масового виїзду школярів. Багато з них залишають країну, щоб уникнути мобілізаційних обмежень, тоді як інші прагнуть забезпечити більш стабільне майбутнє для дітей. Народна депутатка Ніна Южаніна заявила, що перед початком навчального року країну залишили близько 300 тисяч дітей.