Поліція та екоінспекція Тернопільщини розслідують мор риби через перекриття дамби

Упродовж 2025 року ім’я українського співака Петра Чорного опинилося в центрі гучного журналістського розслідування, яке викликало значний суспільний резонанс. За інформацією, оприлюдненою командою Bihus.Info 2 лютого, артист нібито був пов’язаний зі схемою незаконного виїзду чоловіків призовного віку за межі України під виглядом учасників його музичного колективу.

Журналісти стверджують, що ключову роль у можливій організації цієї схеми відігравав концертний менеджер Сергій Матусов. За зібраними даними, він неодноразово подавав списки так званих «музикантів», які мали супроводжувати артиста на закордонні виступи. При цьому частина осіб, включених до документів, фактично не мала стосунку до творчої діяльності чи концертної команди.

Один із учасників схеми розповів журналістам, що за виїзд заплатив близько 5000 доларів Сергію Матусову. У червні 2025 року завдяки його листам за кордон виїхали двоє чоловіків, у липні — ще двоє, а в листопаді — один чоловік, попри скасування концерту. Петро Чорний із цими поїздками не був пов’язаний.

Матусов спростував свою участь у схемі, але не зміг пояснити, чим саме мали б займатися «музиканти» на концертах, ані на яких інструментах грали, ані чому поїздки відбувалися після скасованих заходів.

Сам співак підтвердив журналістам, що тричі виїжджав за кордон, але люди, які їздили разом із ним, до нього жодного стосунку не мають. Чорний також зазначив, що знайомий із Матусовим, проте не знає, чиї це дії. Після публікації він звинуватив журналістів у замовному матеріалі.

Петро Чорний — 53-річний український ромський співак, народився в Росії та переїхав до Києва у 1980 році. У 2000-х роках здобув популярність як виконавець романсів, ромських та українських народних пісень.

На Київщині правоохоронні органи розслідують низку кримінальних справ, що стосуються серйозних порушень у державному управлінні та корупційних схемах. Йдеться про розтрати бюджетних коштів, незаконне відчуження майна, фіктивні компенсації та інші злочини, які мають місце в різних сферах, зокрема в освіті, самоврядуванні та охороні довкілля. Загальна сума збитків, завданих державі та місцевим громадам, перевищує 49 мільйонів гривень. Найбільш резонансними випадками стали ситуації, коли посадовці незаконно отримували компенсації за майно, яке не існувало або було зруйноване до початку війни.

Одним із таких випадків стало нарахування компенсацій депутатові та трьом посадовцям селищної військової адміністрації за будинок, що, як виявилось, був демонтований ще до початку війни. В результаті фіктивного нарахування вони отримали виплати на загальну суму понад 2,9 мільйона гривень. Це лише один із прикладів масштабної корупційної діяльності, де зловживання владою та порушення законодавства призвели до значних фінансових втрат.

Колишнього заступника міського голови Ірпеня обвинувачують у схемі перепродажу комунального майна – земельної ділянки та будівлі бойлерної, яка була перепрофільована під офіс і продана. Збитки громади склали понад 300 тисяч гривень.

У ще одному випадку колишньому голові сільради інкримінують підробку рішень щодо передачі 18 ділянок загальною площею понад 32 гектари у приватну власність. Збитки для громади оцінюють у понад 1,9 мільйона гривень.

У сфері освіти посадовець отримав понад 70 тисяч гривень за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою, а підрядник привласнив понад 20,5 мільйона гривень на встановленні модульних укриттів у школах. У Вишгороді міському голові та керівнику підрядної організації інкримінують завищення цін на техніку та підписання актів робіт, які не виконувалися, на суму понад 6,6 мільйона гривень.

Також документовано фальсифікації під час ремонтів у Бориспільському, Бучанському та Броварському районах, поставку військового взуття, що не відповідає стандартам, незаконний вилов риби у зоні відчуження та самовільне зайняття земельних ділянок. Виявлено також схему організації виїзду призовників за кордон за грошову винагороду.

Загальна сума збитків за усі зафіксовані порушення перевищує 49 мільйонів гривень. Правоохоронці готують клопотання щодо обрання запобіжних заходів і відсторонення посадовців від займаних посад.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Він вкотре назвав своє звільнення з НАБУ “незаконним та замовним” і заявив, що про це свідчать чисельні порушення під час службового розслідування. Зокрема, за його словами, розслідування щодо державних службовців, віднесених до посад категорії “А” мають проводитися Комісією з питань вищого корпусу державної служби, склад якої затверджується Кабміном, а не дисциплінарною комісією НАБУ.

“Отже висновок Дисциплінарної комісії НАБУ щодо мене є таким, що винесено неналежним органом. І моє звільнення на підставі такого висновку – протиправне”, – зазначив Углава.

Він також наголосив, що директор НАБУ Семен Кривонос не мав права його звільняти.

“По-перше, через конфлікт інтересів, переслідування особистих цілей та через тиск на нього з боку зацікавлених осіб, а по-друге, через наявність у мене статусу викривача”, – підкреслив колишній заступник директора НАБУ.

За його словами, антикорупційне бюро “переховує” від нього та його адвокатів матеріали та висновок дисциплінарної комісії, зокрема протокол про розподіл голосів.

“Відтак, мої вимоги незмінні – скасування незаконних, винесених з порушенням процедур, результатів розслідування, які стали підставою для мого звільнення. Крапку в цій дискусії має поставити суд”, – наголосив Углава.

Гізо Углава понад 9 років займав посаду першого заступника директора НАБУ. 3 вересня 2024 року його звільнили з бюро, офіційною підставою стало порушення присяги держслужбовця та правил етичної поведінки.

Варто зазначити, що за кілька місяців перед звільненням він встиг зробити низку гучних заяв, які викрили потенційні проблеми в управлінні та процесах розслідування справ антикорупційними детективами.

Углава звинувачував керівництво НАБУ, зокрема директора Семена Кривоноса, у тиску, спрямованому на те, щоб змусити його піти у відставку. А також він звернувся із заявою до Національного агентства з запобігань корупції на директора НАБУ і отримав офіційний статус викривача.

Тоді ще чинний заступник директора НАБУ неодноразово натякав на те, що рішення в бюро ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.

Заяви про необ’єктивність та політичну заангажованість НАБУ неодноразово вже звучали, однак антикорупціонери на них не звертали увагу.

Наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.