Поліція Закарпаття викрила канал переправлення військовозобов’язаних

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попри значне збільшення загальної суми витрат, основний двигун цього зростання — не розмір середнього чека, а активізація кількості покупок. У 2024 році середній чек зменшився до 345 грн, що у 3,7 рази менше, ніж у 2020 році (1300 грн).

Середня кількість транзакцій на місяць цьогоріч досягла 340 мільйонів, що у 24 рази більше, ніж у 2021 році, коли фіксувалося лише 14 мільйонів операцій щомісяця.

Такі дані демонструють три важливі тенденції:

Експерти вказують, що ці показники також є результатом державної політики щодо впровадження цифрових рішень для бізнесу, таких як ПРРО. Україна стає однією з країн, де цифрові технології займають ключове місце в економіці.

Капітальний ремонт Харківського шосе, який КМДА подає як важливе оновлення транспортної інфраструктури Лівого берега Києва, стикнувся з серйозними юридичними проблемами. За інформацією від «Інформатора», що посилається на дані з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), робочі процеси на об'єкті розпочалися без необхідних дозвільних документів. Нагадаємо, що роботи стартували 5 жовтня 2025 року на ділянці Харківського шосе в Дарницькому та частково в Дніпровському районах. Загальна вартість ремонту оцінюється в 1,26 мільярда гривень.

Міський активіст та експерт з містобудування Георгій Могильний звернув увагу на суттєву проблему, зазначаючи, що проведення робіт без належного юридичного оформлення може призвести до серйозних наслідків для міського бюджету та громадських інтересів. За його словами, відсутність дозвільних документів ставить під сумнів легітимність самого проекту та може спричинити затримки, додаткові витрати або навіть призупинення робіт.

Активіст перевірив інформацію у ЄДЕССБ і виявив лише один запис щодо цього об’єкта: це не дозвіл, а саме «відмова у видачі дозволу», датована 21 жовтня 2025 року — тобто вже після двох тижнів від початку фактичних робіт. Тобто підрядники зайшли на об’єкт і почали капремонт до того, як замовник отримав право його проводити.Могильний прокоментував це так: у мерії «настільки поспішають роздерибанити бюджетні гроші, що навіть дозвіл намагаються отримати вже після старту будівництва».

Ця історія викликала хвилю впізнавання серед киян. У коментарях до допису Могильного інші міські активісти нагадали, що це не перший випадок. Зокрема, Сергій Пасюта згадав капремонт вулиці Чикаленка (колишня Пушкінська) у центрі столиці — за його словами, там теж заходили на об’єкт без формально оформленого дозволу на будівельні роботи.

Окремо привертає увагу кошторис. На старті ремонту у КМДА озвучили параметри: у 2025–2027 роках мають оновити 5,4 км Харківського шосе. Якщо співвіднести загальну суму в 1,26 млрд грн із довжиною ділянки, виходить понад 233 млн грн за кілометр — із дорогою, інженерією та супровідною інфраструктурою. Чиновники при цьому нагадують, що востаннє масштабну реконструкцію цієї магістралі робили 38 років тому, у 1987-му, а саме шосе збудували ще в 1967 році.

Проблема в іншому: коли об’єкт іде як «капремонт», він формально вимагає дозвільних документів і прозорих процедур, бо йдеться не про латання ям, а про втручання в опорні конструкції вулично-дорожньої мережі. Якщо ж роботи виконуються без чинного дозволу, це відкриває цілу низку запитань — від юридичної відповідальності замовника і підрядника до якості контролю за освоєнням коштів, які вимірюються вже не мільйонами, а сотнями мільйонів гривень.

Скандал із Харківським шосе, таким чином, дістає одразу два болючі сюжети для Києва: ціни на дорожні ремонти в «мільярдному» діапазоні й практика починати будівництво до формального дозволу.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Як зазначають у виданні ГазПравда, в грудні на ринку працюють 9 компаній-постачальників, з яких 5 пропонують фіксовані річні тарифи, а решта 4 компанії пропонують лише річну фіксовану ціну. Місячні (ринкові) тарифи можуть значно відрізнятися, коливаючись від 8,46 до 19,3 грн за кубометр, що значно дорожче за річні фіксовані ціни.

На початку 2025 року українців чекають деякі зміни в тарифах, зокрема в частині доставки газу. Тарифи на доставку залишатимуться незмінними, проте важливо, щоб дані про фактичне споживання палива були коректно зафіксовані. Це має особливе значення на початку жовтня 2024 року, оскільки саме в цей період завершується газовий рік (1 жовтня 2023 – 30 вересня 2024), і обсяг спожитого газу впливає на майбутні платежі за доставку газу у 2025 році.

Тарифи на розподіл газу залишатимуться незмінними навіть під час війни, але важливо враховувати, що навіть стабільність тарифів не гарантує однакову суму в платіжці, оскільки вона залежить від реального споживання палива.