Політичний резонанс після інтерв’ю Валерія Залужного: Можливе повернення на політичну арену України

За останніми аналітичними матеріалами ISW, військові експерти вважають, що імовірність сухопутної операції з боку Російської Федерації проти Харкова в найближчий час досить мала. Проте, згідно з американськими аналітиками, це може змінитися вже цієї весни, враховуючи активну підготовку РФ до створення стратегічних резервів та перегрупування сил на фронті. Аналіз показує, що загроза можливого наступу російських військ на Харків або Суми змушує Збройні Сили України переглянути розподіл обмеженого особового складу та техніки для будівництва оборонних укріплень у цих регіонах.

Російські збройні сили демонструють здатність мобілізувати значні ресурси, сподіваючись на прорив на ділянках фронту, які вони обирають самі. Крім того, існує ймовірність використання російськими військами раніше вразливих ділянок фронту, особливо через перенесення живої сили та техніки Збройних Сил України. З цими потенційними загрозами перед ЗСУ виникає необхідність у посиленні оборонної стратегії та удосконаленні координації дій для забезпечення безпеки Харкова та суміжних областей.

На підставі аналізу американських та міжнародних джерел можна зробити наступні висновки:

• Імовірність сухопутної операції Російської Федерації проти Харкова в найближчий час оцінюється як невелика, але не можна виключати можливості змін у цьому плані в найближчі місяці.

• Підготовка РФ до створення стратегічних резервів та перегрупування сил на фронті свідчить про потенційну загрозу для Харкова та суміжних областей, зокрема через можливе використання раніше вразливих ділянок фронту.

• Національні оборонні сили України повинні підсилювати оборонну стратегію та удосконалювати координацію дій для забезпечення безпеки регіону.

• Враховуючи потенційні загрози, важливо продовжувати міжнародну співпрацю та залучати підтримку союзників для зміцнення оборонної потужності та збереження миру та стабільності на території України.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Протягом року Україна втратила низку міст і сіл у східній частині Донбасу. Зазвичай війська відводилися після важких боїв, які іноді тривали місяцями. Про це пише The New York Times.

Зовнішнім спостерігачам може здатися, що повільний відступ з Донбасу — головного театру військових дій — може бути сигналом швидкого кінця війни, припускають автори публікації. Москва отримує перевагу на полі бою.

Водночас українські командири та військові експерти кажуть, що річ не лише в територіальних завоюваннях і втратах: кожна зі сторін конфлікту намагається виснажити іншу, завдаючи якомога більших втрат і сподіваючись знищити ворожий потенціал і волю до продовження війни.

Протягом усього літа Росія спрямовувала хвилі військ за підтримки колон техніки в жорстоких штурмах, незалежно від втрат.

В України менше мобілізаційного резерву, який можна було б направити на поле бою, і, попри приплив західної допомоги для ЗСУ, вогнева перевага, як і раніше, за ЗС РФ.

З цієї причини у Києва не залишилося іншого вибору, як тільки пристосовуватися до того, що Микола Бєлєсков, військовий аналітик з української урядової організації “Інститут стратегічних досліджень”, називає стратегією “обміну територій на російські втрати”. Ідея в тому, щоб відступати від обложених міст після нанесення максимально можливих втрат в особовому складі та техніці.

“Питання в тому, скільки вони втратять, перш ніж зрозуміють, що це марно”, — сказав про росіян Олександр Солонко, представник 411-го українського батальйону БПЛА, який бореться в районі Покровська. Зіткнувшись із запеклим наступом, додав він, деякі командири українських підрозділів воліють “залишити позицію або населений пункт, якщо втрати особового складу від цього будуть меншими”.

ЗС РФ поки що доводять свої можливості відшкодовувати втрати, набирати більше солдатів і нарощувати виробництво зброї, і залишається незрозумілим, яку територію Києву доведеться віддати, перш ніж російська армія видихнеться — якщо це взагалі станеться.

“Становище ускладнюється тим, що наступ України в західній частині Курської області РФ у серпні ще більше виснажив її ресурси й загрожує можливостям проводити контрольований відступ без обвалення лінії фронту”, — зазначають журналісти.

Пасі Паройнен, військовий експерт із фінської OSINT-організації Black Bird Group, сказав, що після початку наступу ЗСУ в Курській області Росія просувалася на Донбасі темпами, небаченими з 2022 року. За останні два місяці було захоплено близько 434 км у цьому районі — приблизно втричі більше, ніж у червні та липні.

Але Росія залишається далекою від досягнення давньої мети — повного захоплення регіону. Для цього потрібно буде захопити ще майже 6500 квадратних км української території, що приблизно в п’ять разів більше, ніж РФ захопила за останній рік.

“Результат цієї війни не вирішуватиме той, хто контролює Вугледар або інші тактичні міста і селища на лінії фронту”, — наводять журналісти слова Франца-Штефана Гаді, військового аналітика з Відня.

За його словами, все зводиться до того, скільки солдатів росіяни втратили, намагаючись захопити Вугледар, і скільки втратила Україна, намагаючись утримати його.

Роман, командувач 72-ї бригади ЗСУ, яка захищала Вугледар, сказав, що коли ЗС РФ зосереджують усі зусилля на певній ділянці фронту, вони можуть придушити українську оборону. Він зазначив, що до кінця літа у росіян навколо Вугледара була десятикратна перевага в артилерії.

“Як одна наша артилерійська система може протистояти десяти їхнім?” — задався Роман питанням (відповідно до військових правил дозволяється згадувати тільки ім’я військовослужбовця).

Українські війська утримували Вугледар понад два роки, знищуючи колони російських танків у засідках і вбиваючи багатьох солдатів. Але армія РФ продовжувала наступати, і в міру наближення до Вугледара останніми тижнями почала завдавати істотних втрат силам Києва, зазначає NYT. Українські медики кажуть, що щодня поранення отримували десятки солдатів, а військові повідомили про атаки, які “виснажували” особовий склад.