Польща проводить інтеграцію українських біженців

Осінь — це не лише період зміни погоди, але й важливий етап для організму, що потребує особливої уваги до харчування. В цей час року наша імунна система вразливіша, а метаболізм змінюється, що може призвести до накопичення зайвих калорій. Тому важливо забезпечити організм всім необхідним для збереження енергії та здоров'я, роблячи акцент на правильному харчуванні та активності. Заміна важких страв на легші, але поживніші продукти — це ефективний спосіб підтримати вагу, підсилити імунітет і залишатися бадьорим в умовах холодного сезону.

Одним з ключових аспектів осіннього раціону є сезонні овочі та фрукти, які не лише насичують організм необхідними поживними речовинами, але й підтримують баланс калорій. Гарбуз, морква, буряк, капуста, яблука та груші — це не тільки смачні, але й дуже корисні продукти. Вони багаті на вітаміни, клітковину та антиоксиданти, які допомагають боротися з токсинами, зміцнюють серцево-судинну систему, а також стимулюють травлення.

Не менше уваги — білкам. Яйця, риба, курка, бобові та нежирні молочні продукти допомагають відновленню клітин, підтримують м’язову масу і довше тримають відчуття ситості, тож зменшують спокусу переїдати ввечері. Поєднуйте білок із овочами й повільними вуглеводами — це робить страву повноціннішою.

Теплі напої — не лише про комфорт: зелений чай, трав’яні настої або імбирний чай з лимоном трохи зменшують апетит і підбадьорюють обмін речовин. Вони також підтримують імунітет, особливо якщо замінювати ними солодкі напої та надлишкову каву.

Контроль порцій допомагає уникнути набору ваги: замість трьох великих прийомів харчування можна робити 5–6 невеликих, підтримуючи енергію протягом дня і зменшуючи ризик переїдання. Важливо слухати голод — їсти, коли організм справді просить, а не «за звичкою».

Корисні жири — горіхи, авокадо, оливкова олія — не слід боятися: вони насичують і допомагають організму засвоювати жиророзчинні вітаміни з овочів. Додавайте їх у салати або як легкі перекуси в помірних кількостях.

Незважаючи на прохолодну пору, вода залишається ключовою: оптимально 1,5–2 літри на день. Ми менше відчуваємо спрагу восени, але зневоднення уповільнює обмін речовин і погіршує самопочуття, тож тримайте пляшку під рукою.

І наостанок — рух. Довгі прогулянки, легкі тренування чи йога допомагають спалювати калорії, піднімають настрій і зміцнюють імунітет. Дієта й активність працюють у тандемі: без руху складніше досягти бажаної форми і тонусу.

Осіння дієта — це не набори заборон, а збалансований підхід: сезонні продукти, достатній білок, корисні жири, питний режим і фізична активність. Такий підхід допоможе зберегти вагу, енергію та здоров’я в найбільш вразливий період року.

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.