Субота, 13 Червня, 2026

Російська опозиція провела у Львові форум при підтримці української влади

Важливі новини

Напруженість під Часовим Яром: зростаюча загроза на фронті

Олег Калашніков, представник 26-ї артилерійської бригади, звернувся до громадськості щодо напруженої ситуації під Часовим Яром у Донецькій області. Він наголосив на стратегічній важливості Часів Яр для російських військ, що ставить під загрозу безпеку міста Костянтинівка. Спостерігаються активні спроби російських військ штурмувати об’єкти та проводити розвідку, зосереджуючи зусилля на Богданівському, Іванівському та прилеглих територіях. На Бахмутському напрямку артилерія працює майже цілодобово, відпрацьовуючи цілі точково. Часів Яр став основною метою на цьому напрямку фронту, а Костянтинівка перебуває у небезпеці. Російські війська не мають наміру припиняти спроби просунутися далі у напрямку Часового Яру, хоча про їхні успіхи є важко говорити.

За словами представника 26-ї артилерійської бригади, ситуація на фронті у зоні Часового Яру є напруженою, з активними діями російських військ, спрямованими на стратегічно важливі об'єкти. Російська армія продовжує вести бої та розвідку, спрямовуючи свої зусилля на певні напрямки, включаючи Богданівський та Іванівський. На Бахмутському напрямку активно використовується артилерія, а Часів Яр став основною метою для атак на цьому фронті. У зв'язку з цим, місто Костянтинівка опинилося під підвищеною загрозою. Російські війська не показують ознак відступу, і залишається невідомим, які будуть їхні наступні кроки.

Наші вирвалися з оточення під Прогресом

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

На момент оточення наказу на відступ не було, і головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підкреслив, що його війська не повинні битися до останньої людини. Це вказувало на можливість майбутнього наказу на відступ, проте ситуація залишалася напруженою.

Українські батальйони, оточені біля Прогресу, отримували допомогу через важкі дрони, які постачали продовольство, воду та боєприпаси. Проте ці ресурси не могли безкінечно забезпечувати військових і не замінювали важкі боєприпаси чи не надавали можливості для евакуації поранених.

Операція з прориву з оточення стала критично важливою. Близько 14:00 вчора, внаслідок важкої ситуації, спостережні пункти 1-го та 3-го батальйонів потрапили в повне оточення. Командир бригади не віддав наказ на прорив, що змусило особовий склад самостійно діяти в умовах обмеженого часу та ресурсів.

Завдяки злагодженій роботі артилерії, аеророзвідки та суміжних сил, батальйони змогли вирватися з оточення. Операція була надзвичайно напруженою і складною; затримка хоч на кілька годин могла призвести до утворення другого кільця оточення, що могло б серйозно підкріпити російську пропаганду.

Бійці 31-ї та 47-ї механізованих бригад продовжують боротьбу і залишаються основними стовпами оборони на даній ділянці фронту. Важливість цієї операції підкреслює необхідність довіри до сержантського та офіцерського складу, які на передовій забезпечують ефективне командування і координацію дій в критичних ситуаціях.

Новий закон у Верховній Раді: основні аспекти діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури

Україна: Створення Спеціалізованої економічної прокуратури на фоні політичних дискусій

Законопроект №11087, який передбачає створення Спеціалізованої економічної прокуратури (СЕП), викликав активні обговорення в українському парламенті та суспільстві. Ініціативу народного депутата Ярослава Железняка сприймають як крок до зміцнення правової системи та боротьби з економічною злочинністю. Згодом відбудеться відбір кваліфікованих співробітників для нового органу через конкурс.

Проте думки на цей рахунок розділені. Народний депутат Максим Бужанський висловив своє негативне ставлення до ідеї створення СЕП, вказуючи на можливі наслідки перенасичення системи прокуратури новими підрозділами. Він зазначив, що при недостатній фінансовій підтримці та складній політичній ситуації додаткові структури можуть ускладнити роботу правоохоронних органів, порушуючи процес розслідування.

Питання про ефективність створення нового органу залишається відкритим. Чи допоможе Спеціалізована економічна прокуратура зміцнити боротьбу з економічною злочинністю чи ускладнить існуючу систему – це залишається предметом дискусій та подальшого спостереження.

Українською мовою, висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати так:

• Ідея створення Спеціалізованої економічної прокуратури (СЕП) викликає обговорення як у парламенті, так і в суспільстві.

• Захід підтримують як крок до зміцнення правової системи та боротьби з економічною злочинністю.

• На думку деяких політиків, створення нового органу може призвести до перенасичення системи прокуратури та ускладнення роботи правоохоронних органів.

• Питання про ефективність СЕП залишається відкритим і потребує подальшого спостереження та аналізу.

• Важливо забезпечити не лише створення нового органу, але й забезпечити його ефективне функціонування та взаємодію з існуючими структурами правоохоронного сектора.

Евакуація пасажирів лайнера з хантавірусом: термінові заходи на Тенерифе

На іспанському острові Тенерифе розпочалася масова евакуація пасажирів круїзного...

Петро Порошенко “заробив” на донатах мільйони гривень

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На перший погляд, інвестиції у військові облігації в складні для країни часи є зваженим рішенням, враховуючи той факт, що до цього закликають Міністерство фінансів та Міністерство цифрової трансформації. Та за даними політолога Валентина Гладких, Порошенко вкладає у цінні папери не власні кошти, а гроші своїх благодійних організацій, куди українці донатять на військову допомогу.

Благодійні організації не можуть заробляти гроші на добровільних внесках, а купівля ОВДП за народні пожертви і отримання за це відсотку – це і є – заробляння грошей, що напряму суперечить статутним вимогам фондів.

Водночас, виявляється, що не один, а відразу 3 благодійних фонди збирають народні гроші: це ГО “Солідарна справа громад”, Всеукраїнська благодійна організація “Благодійний фонд Порошенка” та Благодійна організація “Благодійний фонд “РОШЕН””.

Згідно з податковою звітністю ГО “Солідарна справа громад” у 2022 році отримало 152,2 млн грн, а у 23-му – 203,7 млн грн прибутку. “Фонд Порошенка” 203,9 та 357,6 млн грн відповідно. А “Фонд “РОШЕН” – 366, 7 та 516,43 млн грн.

Як писали у грудні 2023 року ЗМІ, Фонд Порошенка та ГО “Солідарна справа громад” впродовж двох років спрямували на потреби військових понад 4 млрд грн. Однак, навіть якщо просумувати загальну суму прибутку усіх трьох фондів впродовж двох років, то вона складатиме близько 1,8 млрд грн.

Першим на операції із ОВДП звернув увагу ще майже рік тому експерт Валентин Гладких. Згідно з підрахунками, майже 156 млн грн у цінних паперах дозволять політику за майже два роки (22 місяці) отримати 32% прибутку, що становить близько 50 млн грн. Щобільше — цей прибуток також не обкладатиметься податком.

“У платіжці зазначено, що купує облігації “Благодійний фонд Порошенка”. Це фонд, куди українці донатять Порошенку на ЗСУ. Це в тому числі гроші українців на мавіки, рації та інші речі для фронту, а не на заробіток Петру Олексійовичу. Але він їх вирішив прокрутити з користю для гаманця”, — писав Гладких у своєму Telegram-каналі.

Згідно зі Статутом “Благодійний фонд Порошенка” має право організовувати збори благодійних пожертв, допомоги, внесків та іншого майна для виконання статутних завдань, а також здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку.

Водночас п. 6.5. Статуту передбачено, що фонд повинен використовувати благодійні внески юридичних і фізичних осіб тільки згідно з призначенням, обумовленим особою, яка зробила цей внесок. Піарники Порошенка на початку року активно повідомляли, що він не просто “проінвестував 156 млн грн у військові облігації”, а “підставив плече” державі у складні часи.

Усі платежі й придбання цінних паперів фонди Порошенка здійснюють через “Міжнародний інвестиційний банк”. Лише за розрахунково-касове обслуговування зазначеної операції у банку він отримав близько 1,5 млн грн доходу у вигляді комісії. Тобто фактично політик отримує подвійний заробіток завдяки такій схемі.

“Благодійність”, яку Петро Порошенко намагається представити українцям як допомогу державі та Збройним силам, виявляється способом заробітку. Адже благодійні фонди є неприбутковими організаціями, а тому не можуть заробляти кошти, водночас через них Порошенко купує ОВДП, що є інвестицією, отримуючи значний прибуток навіть під час здійснення платежів.

А це вже питання кримінальної відповідальності: згідно з ч.3 ст. 201-2 Кримінального кодексу України, використання благодійних пожертв з метою отримання прибутку під час воєнного стану караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна.

Українська влада продемонструвала важливий крок у напрямку підтримки російської опозиції, яким став проведений у Львові форум. На цьому заході зібралися представники різних громадських та політичних коліс, а серед виступаючих був радник глави Офісу Президента України Михайло Подоляк. У своїй промові він підкреслив значущість подібних ініціатив для спільного формування майбутнього Росії, вільного від путінського авторитарного режиму. Такий форум сприяє обміну ідеями, утворенню конструктивного діалогу та визначенню стратегій подальших дій. Важливо, що Україна підтримує громадянське суспільство в Росії на шляху до демократичних змін, що не лише зміцнює дружні відносини між двома країнами, але й сприяє зміні політичного ландшафту в регіоні на краще.

Позитивний коментар щодо форуму також зробив глава української розвідки Кирило Буданов. Він зазначив, що подібні зустрічі сприяють наближенню краху режиму Путіна. Буданов висловив упевненість у тому, що зусилля російської опозиції в поєднанні з міжнародною підтримкою можуть прискорити зміни в Росії​.

Подоляк заявив, що в опозиційних Путіну росіян зараз є шанс побудувати «іншу країну», але цього вдасться домогтися лише «великою кров’ю України». «На жаль, це може статися тільки в результаті військової перемоги, тактичних поразок Росії на полі бою. По-іншому не буде».

Подоляк сказав, що ці поразки можуть бути «не на всьому фронті», а в разі одного великого прориву ЗСУ.

«На відміну від 2022 року, коли вони зазнали поразки на Харківській ділянці, вони не усвідомили, що відбувається, вони готові були воювати. Зараз, якщо подібний прорив десь відбудеться, воювати вони не будуть готові. Тому Росія сильно зміцнилася, щоб цього не допустити”, – сказав він.

Тобто, радник глави ОП вважає, що в разі навіть локальної поразки російської армії на фронті, в РФ, де зараз налаштовують суспільство на «неминучу перемогу», почнуться деструктивні процеси на ґрунті розчарування. Не виключено, що на це і є зараз стратегічна ставка Києва.

При цьому Подоляк вважає «неминучою» зміну влади в РФ у 2024-2025 році.

За його словами, в Росії «в один прекрасний момент все піде обвально», незважаючи на те, що «є песимізм» з цього приводу в Україні та серед російської опозиції. «Два роки і три місяці війни, важко, і здається, що Росія перебудувалася… Усе не так. Об’єктивна логіка процесу незмінна”, – сказав Подоляк.

Він додав, що «трансформація Росії» почнеться за півроку-рік або раніше, і завдання російської опозиції в цей процес «вбудуватися».

Надихає Подоляка на прогнози про швидкий «крах режиму Путіна» торішній заколот Пригожина, який, на думку радника глави ОП, показав, що «силової вертикалі влади в Росії, яка вміє захищатися, немає».

Радник також попросив присутніх «не ображатися і не злитися через те, що в Україні сьогодні є жорстка антиросійськість. Це нормально». «Але якщо ви будете робити ту роботу, яку потрібно робити, ми будемо вам допомагати», – додав Подоляк.

«Ви можете побудувати той тип Росії, яку Україна колись зможе поважати», – сказав радник глави ОП.

При цьому Подоляк виступив проти «Фонду боротьби з корупцією», заснованого Навальним, оскільки його концепція «вкрай небезпечна». «Вона передбачає консервацію того, що є в Росії, на довгі десятиліття», – заявив представник Банкової.

Останні новини