П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Польський екс-прем’єр пропонує депортувати українців за демонстрацію бандерівських символів

Важливі новини

Четверте лютого: Міжнародні ініціативи, церковні традиції та народні прикмети

Четвертий день лютого поєднує в собі кілька важливих аспектів, які охоплюють як світське, так і духовне життя людей. Хоча в Україні ця дата не є офіційним святом, вона має особливе символічне значення, яке відзначають у церковних календарях та народних звичаях. Для багатьох цей день стає нагодою зосередитися на здоров’ї, духовності та спостереженні за природою, щоб передбачити, якою буде прийдешня весна.

На міжнародному рівні 4 лютого відзначається Міжнародний день боротьби з раком. Цей день спрямований на підвищення обізнаності про профілактику, ранню діагностику та сучасні методи лікування онкологічних захворювань. Щороку медичні організації та благодійні фонди проводять лекції, семінари та інформаційні кампанії, щоб нагадати людям про важливість регулярних медичних оглядів і здорового способу життя.

Крім цього, на міжнародному рівні сьогодні згадують День читання вголос, День вакууму, День шкільних ігор, День подяки листоноші, а також річницю створення однієї з найвідоміших соціальних мереж у світі.

В Україні 4 лютого не є державним святом, однак ця дата пов’язана з днями народження відомих особистостей. Серед них фольклорист Климент Квітка, психолог Степан Балей, учасник Євромайдану і Герой Небесної Сотні Василь Аксін, відомий футболіст Олег Протасов, а також захисник Донецького аеропорту, один із «кіборгів», Сергій Колодій.

За православним календарем цього дня вшановують святого Миколая Сповідника, настоятеля Студійського монастиря. Віруючі вважають, що він мав дар зцілення, тому до святого звертаються з молитвами про здоров’я та захист. За старим церковним стилем 4 лютого згадують апостола від 70-ти Тимофія Ефеського та мученика Анастасія Персіаніна.

У народній традиції день відомий як Микола Студит. Наші предки вважали його суворим і пов’язаним із сильними морозами та хуртовинами. Через це люди намагалися не вирушати в далекі поїздки. За прикметами, якщо вікна цього дня «плакали», чекали ранньої весни, а якщо обмерзали — холоди мали тривати. Туман віщував мінливий лютий, а тріщини льоду на річках — швидке потепління.

День традиційно присвячували молитвам, догляду за худобою та хатнім справам. Вірили, що якщо кіт або собака лягали спати на ліжку господарів, у домі буде достаток.

Згідно з народними уявленнями, 4 лютого не варто вирушати в далекі подорожі чи ходити до лісу через небезпеку зустрічі з дикими тваринами. Також рекомендували бути обережними з гострими предметами, адже вважалося, що рани, отримані цього дня, загоюються довше.

Контррозвідка України знешкодила агентку білоруського КДБ, що маскувалася під журналістку

Українські силові структури повідомили про викриття та затримання громадянки Республіки Білорусь, яка виконувала розвідувальні завдання в інтересах білоруського КДБ, використовуючи журналістську діяльність як прикриття. За матеріалами слідства, 35-річна жінка намагалася встановити контакт і проникнути до одного з підрозділів української військової розвідки, аби отримати доступ до інформації обмеженого характеру.

Правоохоронці встановили, що співпраця затриманої з білоруськими спецслужбами розпочалася ще у 2015 році. Впродовж тривалого часу вона формувала образ незалежної журналістки, брала участь у медійних проєктах та підтримувала зв’язки з представниками інформаційної сфери. Раніше її діяльність була пов’язана з медіаресурсами проросійського спрямування, що, за оцінкою слідчих, допомогло їй легше інтегруватися в інформаційне середовище та здобувати довіру.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міненерго відновлює Зміївську ТЕС: Спільна Місія Відновлення та Підтримки

У результаті масштабного обстрілу ракетами, що стався 22 березня, Росія завдала нищівних пошкоджень Зміївській Тепловій Електростанції (ТЕС) в Україні, руйнуючи її до основи. У зв'язку з цим Міністерство енергетики обіцяє активну допомогу у відновленні цього важливого стратегічного об'єкта. Міністр енергетики України, Герман Галущенко, особисто відвідав місце подій, щоб оглянути розміри зруйнувань, і обіцяв надати всебічну підтримку у відновленні електростанції. "Ми будемо робити все можливе, щоб допомогти", — підкреслив міністр після огляду руйнувань, спричинених ракетними ударами. Крім того, Галущенко зазначив, що персонал Зміївської ТЕС не залишиться на милості долі, адже уряд буде залучати додаткові ресурси та фінансування для відновлення. "Ми звернемося до донорів. У нас є фінансові можливості, у тому числі і спеціальний фонд підтримки енергетики. Тож всі готові допомогти!", — наголосив голова Міненерго. Голова наглядової ради ПАТ "Центренерго", Андрій Гота, підкреслив, що команда, яка вже раніше успішно відновлювала Зміївську ТЕС після попередніх обстрілів і забезпечила її безперебійну роботу протягом опалювального сезону, готова знову взяти на себе відповідальність за цей важливий завдання. "Наші працівники витратили шість місяців на відновлення та здійснили неймовірне! Хоча може здатися, що все марно, побачивши зруйноване, наш колектив не здаватиметься. Це не про нас", — підкреслив Гота.

У результаті обстрілу ракетами 22 березня російські сили знищили Зміївську Теплову Електростанцію в Україні, завдаючи значних пошкоджень. Міністерство енергетики України обіцяє надати всебічну допомогу у відновленні цієї стратегічно важливої інфраструктури. Міністр Герман Галущенко відвідав пошкоджену електростанцію та заявив про готовність уряду залучити всі необхідні ресурси для ремонту. Підтримка також обіцяється з боку ПАТ "Центренерго", яка вже раніше успішно відновлювала об'єкт після попередніх пошкоджень. Усі сторони відзначають готовність до спільних зусиль та наголошують на важливості відновлення електростанції для забезпечення енергетичної безпеки країни.

Компанію Владислава Бельбаса знову тягнуть до суду: Міноборони вимагає мільйони

Господарський суд міста Києва продовжує розглядати низку позовів Міністерства оборони України та державного підприємства «Агенція оборонних закупівель» проти ТОВ «Українська бронетехніка». Причина – систематичне порушення строків постачання продукції за державними контрактами. Редакція 368.media дізналася про це з ухвал суду, оприлюднених у судовому реєстрі. Найсвіжіший позов датовано 26 лютого 2025 року. Міноборони вимагає стягнення з компанії […]

Дар’я Мошинська та Анастасія Шмоніна відмовилися від фото з росіянками в Єгипті

Українські спортсменки послідовно демонструють свою громадянську позицію навіть на спортивних аренах. Під час церемонії нагородження на Кубку світу з артистичного плавання у Сома-Бей (Єгипет) срібні призерки Дар’я Мошинська та Анастасія Шмоніна відмовилися від рукостискання з росіянками та залишили подіум перед протокольною фотозйомкою. Це вже другий такий випадок за участі українських плавчинь на цих змаганнях. Раніше […]

Колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький висловив підтримку ініціативі президента країни Кароля Навроцького щодо прирівняння «символу Бандери» до нацистських та комуністичних символів. За його словами, демонстрація такої символіки повинна розглядатися як злочин і каратися найсуворішими методами, включно з депортацією.

У ефірі RMF FM Моравецький підкреслив, що ініціатива Навроцького допоможе полякам та сусідам з південно-східних регіонів усвідомити історичний контекст Волинської трагедії. Екс-прем’єр назвав демонстрацію бандерівської символіки «вартою найсуворішого засудження» і порівняв її з проявами нацизму та комунізму.

«Абсолютно необхідно досягти того, щоб будь-хто, хто використовує бандерівські символи, підлягав негайній депортації. Якщо хтось не розуміє, чим була Волинська трагедія, – негайна депортація», – наголосив Моравецький.

Таким чином Польща робить черговий крок у формуванні жорсткої політики щодо історичної пам’яті та застережень проти ідеологій, які в країні вважають небезпечними.

Останні новини