Полтавська художниця, про яку дізнався світ

Ситуація довкола державного підприємства «Нива» в Умані набуває дедалі більшого резонансу серед місцевої громади, трудового колективу та науковців. Йдеться про господарство, яке протягом багатьох років виконувало не лише виробничу, а й соціальну функцію, забезпечуючи стабільною роботою близько 150 родин. Нині ж працівники заявляють про ризики, що можуть призвести до фактичного знищення підприємства.

За словами співробітників, останнім часом відчувається зростання тиску та невизначеності щодо майбутнього господарства. Люди побоюються можливих кадрових рішень, зміни формату управління або інших кроків, які можуть негативно вплинути на стабільність роботи. Для багатьох родин «Нива» є основним місцем працевлаштування, тому будь-які загрози її діяльності сприймаються як серйозний соціальний виклик для регіону.

У публікаціях також згадували зв’язки Буніна з оточенням фігурантів справи щодо земель Національної академії аграрних наук. За повідомленнями медіа, це провадження розслідує НАБУ, а в матеріалах згадуються нардеп Анатолій Гунько та депутат обласної ради Олександр Поляруш.

Сергій Бунін працює у Комітеті Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. На цьому тлі увагу привертає його декларація. У ній зазначено значний обсяг нерухомості у Києві та Київській області.

Серед активів — земельна ділянка площею 601 м² у передмісті столиці та житловий будинок площею 80,4 м². У відкритих кадастрових даних зафіксовані розбіжності між датами набуття права власності, вказаними у декларації, та датами реєстрації в державному реєстрі.

Окремо задекларовано п’ять земельних ділянок і п’ять житлових будинків по 129,6 м² кожен у ще одному населеному пункті поблизу Києва. За даними відкритих карт, на цій території розташований комплекс таунхаусів. У кадастрі також відображені відмінності в датах реєстрації прав.

У Києві депутат зазначив дві квартири, одна з яких перебуває у спільній частковій власності, а інша використовується на правах користування. Також у декларації вказані два офісні приміщення, один із яких не відображається у відкритому реєстрі нерухомості.

Серед транспортних засобів задекларовано автомобіль Volkswagen Touareg 2007 року випуску. Окрім цього, депутат користується на умовах оренди двома автомобілями преміум-класу — Mercedes-Benz GLS 450 2017 року та Mercedes-Benz S400 2020 року, власниками яких є українські юридичні особи.

У звітному періоді основним доходом Буніна була заробітна плата народного депутата — 706 249 гривень. Також у декларації зазначено 230 тисяч доларів США готівкою та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах і євро.

Серед компаній, із якими пов’язували депутата, фігурує ТОВ «Грант» (ЄДРПОУ 31301790), де він до 2019 року був керівником. Пізніше право власності перейшло до родичів. Компанія згадувалася у кримінальному провадженні, яке розслідувало Головне слідче управління СБУ. Суд скасував арешт її активів через відсутність установленої причетності до інкримінованих злочинів.

Також у минулому в матеріалах слідства згадувалося ТОВ «Аеросвіт» (ЄДРПОУ 21457844), діяльність якого припинена у 2014 році. Компанія фігурувала в розслідуванні щодо закупівель у КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг».

Ім’я Буніна також неодноразово згадували у медіа в контексті так званої «групи Павлюка» — кола депутатів, яких пов’язували з бізнесменом Іллею Павлюком. Сам Павлюк не є народним депутатом, а юридичних рішень щодо протиправності таких контактів немає.

Окремий резонанс у 2021 році викликала поява Буніна у Вищому антикорупційному суді, де він разом із колегами взяв на поруки бізнесмена, підозрюваного у наданні неправомірної вигоди. Цей крок тоді став предметом публічної дискусії.

Наразі ситуація довкола державного підприємства «Нива» залишається відкритою. Процесуальних рішень щодо можливих порушень не оприлюднено, а правову оцінку твердженням має надати слідство у разі відкриття відповідних проваджень.

Згідно з оцінками члена оборонного комітету, законопроект про посилення мобілізації найімовірніше буде завершено з поданими поправками до 10-15 березня за оптимістичного сценарію, а за песимістичного — до 20 березня. Подано понад 4 тисячі правок, які було об’єднано в 16 блоків. Усі вони вже були розглянуті на комітеті, фіналізовані перехідні та прикінцеві положення, і далі будуть обговорюватися з авторами поправок.

Основні напрямки розгляду включають:

• Скасування обмежень конституційних прав і свобод ухильників, включаючи обмеження на керування транспортними засобами.

• Перетворення електронного кабінету призовника на право, а не обов'язок.

• Уточнення повноважень органів влади, місцевого самоврядування та підприємств у мобілізаційних заходах.

• Забезпечення участі поліції у повідомленні громадян за зверненням Територіальних Центрів Комплектування, а також передача поліцейських зі спеціального обліку на загальний військовий облік.

• Проведення перегляду у ВЛК громадян, які стали інвалідами II і III групи з початку вторгнення РФ або були визнані обмежено придатними до військової служби.

• Прийняття механізму обчислення ухильників, а також можливість мобілізувати деяких засуджених або осіб, які відбувають покарання.

• Визначення строку демобілізації після 36 місяців служби, а також збереження базової військової підготовки для чоловіків віком від 18 до 25 років.

Очікується, що прийняття цих поправок зміцнить механізми мобілізації та забезпечить більш ефективну готовність українських військ до потенційних загроз.

Законопроект про посилення мобілізації, розгляд якого ведеться у Верховній Раді, очікується, що буде завершено до середини березня. Поправки до законопроекту було розділено на 16 блоків, після чого вони були розглянуті на комітеті. Зараз обговорюються з авторами поправок. Основні аспекти розгляду стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи ухильників, перетворення електронного кабінету призовника на право, а також уточнення повноважень органів влади та місцевого самоврядування у мобілізаційних заходах. Поліція також отримає більше повноважень у співпраці з Територіальними Центрами Комплектування. Очікується, що прийняття цих поправок сприятиме покращенню механізмів мобілізації та підвищить готовність українських військ до потенційних загроз.

Для стабільного зростання населення кожні 100 жінок повинні народжувати 210-220 дітей. Цей показник є високим навіть для європейських країн, де демографічна ситуація також не є ідеальною. В Україні цей рівень залишається недосяжним. Гладун зазначає, що якщо вдасться підняти народжуваність до 160-180 дітей на 100 жінок, це вже буде позитивним сигналом для країни. Однак навіть при таких показниках, населення все одно скорочуватиметься, хоч і не так стрімко, як сьогодні.

Іншим важливим фактором, який може допомогти у вирішенні демографічної кризи, є збільшення тривалості життя населення. Це вимагає від кожного громадянина дотримання здорового способу життя, а також ефективної роботи системи охорони здоров’я. Зростання тривалості життя може стати значним внеском у сповільнення спаду чисельності населення.

Гладун також підкреслює, що багато в демографічній ситуації України залежить від того, скільки українців повернеться до країни після війни. За кордоном зараз перебуває понад 6 мільйонів громадян, які виїхали через війну. Якщо хоча б половина з них повернеться, це буде величезною підтримкою для відновлення країни. Проте точну кількість тих, хто вирішить повернутися, наразі передбачити складно, що створює ще одну невизначеність для майбутнього.

Чорна демографічна статистика України

Ситуація в Україні вже є вкрай критичною. За останніми даними, країна вийшла на перше місце у світі за рівнем смертності і на останнє — за рівнем народжуваності. Це свідчить про гостру потребу в розробці державних програм, спрямованих на стимулювання народжуваності, покращення умов для молодих сімей та забезпечення соціальних гарантій.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Бізнесмен і колишній голова Національного банку Сергій Тігіпко розширює свою фінансову імперію. Пресслужба його групи ТАС сьогодні, 18 жовтня, заявила про укладення договору про купівлю Ідея Банк, яким володів польський Getin Holding.

У повідомленні уточнюється, що загальний баланс Ідеї за 30 червня 2024 року був на рівні $162 млн, а офіційна вартість угоди становила $34 млн – майже вп’ятеро менше.

У гривні $34 млн за поточним офіційним курсом – це 1,4 млрд грн і 78% регулятивного капіталу Ідея Банку на 1 вересня 2024 року. Банк купили з уцінкою або дисконтом, кажучи фінансовою мовою.

Продаж Ідея Банку – став вимушеним для польського холдингу. На ній наполягав Національний банк України після того, як ще навесні 2023 року відсторонив польського власника Лєшека Чарнецкі та його Getin Holding від управління українською структурою через кримінальну справу в Польщі.

Репутацію польських власників в Україні було визнано небездоганною і їх позбавили права впливу на банк. Це сталося через кримінальну справу стосовно Чарнецкі (суд навіть відправляв його до ув’язнення), порушену польськими правоохоронними органами ще 2018 року – його звинувачували в обмані клієнтів і шахрайстві, пов’язаному з фінансовою пірамідою GetBack. Силовики заявили, що інвесторам обманом продавали облігації GetBack, і ті в підсумку зазнали великих збитків.

Getin Holding працював в Україні 17 років і ще 2007 року купив Ідея Банк. Сильною стороною цієї фінустанови вважається кредитування населення: за даними Нацбанку, на 1 вересня 2024 року вона була на 9 місці серед 62 банків з кредитування населення з портфелем 4,6 млрд грн. Переважно це карткові кредити та кредити готівкою. На той час банк обслуговував 443 тис вкладників, які тримали у нього на рахунках 3,6 млрд грн – перебував на 23 місці за депозитами населення. 8 місяців 2024 року Ідея банк закінчив із прибутком 473 млн грн і заплатив податків на 158 млн грн.

Для Сергія Тігіпка Ідея стане третім банком у володінні. Йому також належить ТАСкомбанк і Універсал Банк (monobank). За даними НБУ, він володіє обома безпосередньо на 100%. Регулятор зареєстрував під ім’ям Тігіпка банківську групу, до якої входять також страхові компанії («Універсальна», СК «ТАС»), брокери, фінансові компанії, недержавний пенсійний фонд, кілька компаній на Кіпрі та багато іншого. Також бізнесмен має компанії в металургії, вагонобудуванні, сільському господарстві, харчовій промисловості, нерухомості, логістиці.