Помер засновник модної імперії New Yorker

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Косиняк-Камиш підкреслив, що військова допомога Україні є важливим аспектом гуманності та безпеки, однак економічні та історичні питання також мають бути роз’яснені. Він висловив свою незгоду з попередньою заявою президента Польщі Анджея Дуди, який зазначив, що блокування вступу України стане “частиною політики Путіна”. Віцепрем’єр стверджує, що при вступі до ЄС важливо враховувати цінності історичної правди, примирення з минулим і повагу до інших народів, з якими країна хоче бути в Союзі.

Ця заява викликала реакцію українського Інституту національної пам’яті, який вже оголосив про намір провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії в Рівненській області для ексгумації.

Волинська трагедія, що сталася під час Другої світової війни, залишається чутливим питанням у відносинах між Польщею та Україною, і її вирішення є важливим кроком для подальшої інтеграції України в європейські структури.

У звіті газети The New York Times відображено глибокі та тривожні аспекти сучасної ситуації в Україні. Російська агресія, яка вилилася в останні місяці, залишає Україну без необхідної зброї та живої сили, підштовхуючи людей до відчуття безпеки. Запровадження додаткових ресурсів для залучення більше чоловіків до армії стає вкрай складною місією, оскільки багато українців намагаються уникнути мобілізації, шукаючи безпечніші варіанти за кордоном.

Втікати через річку Тису на кордоні з Румунією стає вибором для деяких, хоча це пов'язано з ризиком стикнутися зі смертельною небезпекою східного фронту. Ця річка, звана "річкою смерті", вже відзначилася великою кількістю людей, які загинули під час спроби перепливти її. Тим не менш, для багатьох українців ризик померти від утоплення здається меншим, ніж загроза потрапити на фронт.

Ті, хто обираються за кордон, не обов'язково обмежуються лише Румунією. Сусідні країни, такі як Словаччина, Польща або Угорщина, стають місцями прихистку для українських чоловіків, які намагаються уникнути військової служби та мобілізації. Однак навіть у втечі з країни їх чекають нові випробування, включаючи статус біженців та зміни у характері контрабанди через українські Карпати.

Ця ситуація, як показує звіт, свідчить про те, що криза в Україні має далекосяжні наслідки не лише на полі бою, а й у повсякденному житті громадян.

Звіт, який ми розглядали, відображає серйозні виклики, з якими стикається Україна через загострення конфлікту з Росією. Брак зброї та живої сили стають нагальними проблемами, які потребують негайного вирішення. Втім, залучення додаткових чоловіків до армії виявляється надзвичайно важким завданням.

Втікання за кордон або спроби уникнути військової служби стають реальними альтернативами для багатьох українців, що створює додаткові напруги в суспільстві та змінює динаміку життя в країні. Ризиковані спроби перетнути кордон або шукати притулку в інших країнах свідчать про глибокі турботи та небезпеку, яку відчувають люди в Україні через військовий конфлікт.

Ця ситуація також підкреслює необхідність міжнародної співпраці та підтримки для забезпечення безпеки та стабільності в Україні.

Близько 2000 працівників культури та засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації за поданням Міністерства культури та інформаційної політики, зазначив тимчасовий виконуючий обов’язки міністра Ростислав Карандєєв під час круглого столу з журналістами у Миколаєві. Він зауважив, що тема бронювання є дуже важливою, особливо для родин, чиї члени перебувають на фронті. Лозунг “все для фронту – все для перемоги” дуже актуальний, але також важливо розуміти, заради чого ведеться війна. Забезпечення сталості і стійкості цивільних процесів важливе в контексті війни, і частина фахівців культурної сфери та медіа має працювати для цього.

Карандєєв підкреслив, що обов’язок влади – забезпечити хоча б мінімальну спроможність функціонування кожного закладу культури, який не припинив свою діяльність навіть під час війни. Таким чином, бронювання отримали представники медіа та культурної сфери, проте лише до 50% їхньої кількості. “1150 працівників культури та трохи більше 700 засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації за поданням Міністерства культури та інформаційної політики. Я готовий захищати кожну людину, оскільки це зроблено аргументовано за діючими нормами в Україні”, – підкреслив Карандєєв під час зустрічі у Миколаєві з журналістами.

Він також визнав, що сьогодні представникам влади не легко, іноді є бажання допомагати, але невідомо, як це робити належним чином. “Тому я прошу вас допомагати і надавати поради щодо того, як правильно формувати ідеї та їх логістику. Ми зараз працюємо разом з представниками громадськості, оскільки комунікація з громадськістю дуже важлива”, – додав тимчасовий міністр.

Він також підкреслив, що термін “місцеве самоврядування” передбачає, що люди стають активними учасниками владних процесів, а не лише споживачами її рішень. “Це означає, що ми не лише маємо право висловлювати свою думку, але й брати участь у розробці та реалізації проектів, які впливають на якість нашого життя”, – підкреслив він.

Раніше, тимчасовий міністр культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв заявив, що критика щодо бронювання працівників культурної та медійної сфер є несправедливою до тих, хто виконує свою роботу чесно та якісно.

Звідомлено, що близько 2000 працівників культури та засобів масової інформації отримали бронювання від мобілізації, застосованої за ініціативою Міністерства культури та інформаційної політики. Це рішення стало важливим кроком у забезпеченні стабільності у цивільних процесах під час війни, а також відображає відданість влади підтримці працівників культурної сфери та медіа. Лідери відмітили важливість активної участі громадськості у владних процесах і закликали до співпраці для ефективної розробки та реалізації проектів, спрямованих на підвищення якості життя. Також було відзначено, що критика стосовно бронювання працівників культурної та медійної сфери несправедлива і не враховує важливості їхньої чесної та якісної праці.