Понад 100 постраждалих і 48 тисяч штрафу: чим закінчилося отруєння в ресторані Кацуріна

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію індивідуальних санкцій проти Російської Федерації на наступний рік. Обмежувальні заходи залишатимуться чинними до 9 жовтня 2026 року. Це рішення було прийнято Рада ЄС 3 жовтня 2025 року, і має на меті продовження боротьби з різноманітними загрозами, які продовжує створювати Росія, зокрема через гібридні форми війни та інформаційні маніпуляції. Згідно з документом, основною причиною для продовження санкцій є триваючі спроби Росії втручатися в політику Європейського Союзу та його держав-членів.

Санкції охоплюють різні аспекти діяльності Росії, зокрема інформаційні операції та маніпуляції у сфері іноземних інформаційних та медійних впливів, що є частиною стратегії Росії щодо дестабілізації Європи. У цих умовах ЄС намагається захистити свою інформаційну безпеку та зберегти стабільність у регіоні. За словами представників Ради ЄС, ці заходи також мають на меті підтримку міжнародних норм та принципів, які Росія порушує, зокрема, в контексті свого військового втручання в Україну та інших країнах.

Станом на сьогодні санкції застосовуються до 47 фізичних і 15 юридичних осіб, причетних до дестабілізуючих дій Росії. Серед них – колишній український політик та бізнесмен Віктор Медведчук, якого у ЄС вважають одним із ключових провідників кремлівського впливу в Україні.

Санкції передбачають замороження активів, заборону надання будь-яких фінансових ресурсів чи економічної підтримки з боку громадян та компаній ЄС. Також для підсанкційних осіб діє заборона на в’їзд і транзит територією країн Євросоюзу.

Таким чином, ЄС підтвердив намір і надалі протидіяти російським гібридним загрозам та обмежувати діяльність осіб, які сприяють дестабілізації в регіоні.

Верховна Рада України має намір до кінця 2025 року ухвалити законопроєкт, який пропонує замінити сучасну назву розмінної монети «копійка» на історичну українську «шаг». Цей законопроєкт був зареєстрований 1 жовтня, і за словами голови парламенту Руслана Стефанчука, процес розгляду вимагає ретельного опрацювання. Він також зазначив, що для прийняття таких значних рішень потрібно більше часу, щоб забезпечити належну консультацію та погодження на всіх рівнях.

Стефанчук є одним із чотирьох ініціаторів цієї ініціативи. Заступниця голови парламенту Олена Кондратюк повідомила, що проект закону отримав підтримку від представників усіх парламентських фракцій, що значно підвищує шанси на його успішне ухвалення. За її словами, серед переваг цієї ініціативи — можливість повернення до історичних коренів та відновлення частини культурної спадщини України через відновлення старої назви монети, яка була в обігу ще в часи Київської Русі.

Зареєстровано два пов’язані проєкти: основний законопроєкт №14093, який передбачає відмову від радянської назви «копійка» та повернення до «шага», і допоміжний законопроєкт №14094. Стефанчук наголосив, що ініціатива має не лише технічний, а й символічний зміст: «Копійка» розглядають як спадщину російської імперії та СРСР, тоді як «шаг» — історична українська назва, відома ще з часів Гетьманщини і УНР і згадана в класичній літературі.

У повідомленні також зазначено, що зміна не вимагатиме додаткових витрат: певний час у готівковому обігу паралельно перебуватимуть і «копійки», і «шаги», їх співвідношення планують залишити 1:1. Ініціатори позиціонують крок як відновлення національної ідентичності та розрив із колоніальними наративами.