Понад 3,9 мільйона українців перехворіли на ГРВІ за епідсезон

Захисник збірної України та паризького клубу ПСЖ Ілля Забарний продовжує привертати увагу не лише своєю грою на полі, а й елітним стилем життя поза ним. Нещодавно він потрапив у об’єктиви папараці, коли їздив вулицями французької столиці на Bentley Bentayga, вартість якого перевищує 12 мільйонів гривень.

На опублікованому відео видно, що футболіст не залишився байдужим до шанувальників: він зупинявся на вулицях Парижа, щоб підписати автографи для юних фанатів. Попри значну популярність та елітний автомобіль, Забарний демонструє уважність до прихильників, що робить його ще більш шанованим серед вболівальників.

Bentley Bentayga — це розкішний британський позашляховик преміумкласу, який поєднує спортивну динаміку, комфорт та високотехнологічні рішення. У кадрі можна розгледіти стильний салон із натуральної коричневої шкіри та впізнавану масивну решітку радіатора.

В Україні новий Bentley Bentayga V8 коштує від 12,3 млн грн, а вдосконалені версії, такі як EWB або Azure, — ще дорожчі, залежно від комплектації. На вторинному ринку цю модель продають за $100–180 тис., з огляду на рік випуску та стан авто.

Під капотом позашляховика — 4,0-літровий бензиновий двигун V8 із двома турбінами, потужністю 550 кінських сил і крутним моментом 770 Н·м. Авто оснащене 8-ступінчастою автоматичною коробкою передач та повним приводом. Розгін до 100 км/год займає лише 4,5 секунди, а максимальна швидкість сягає 290 км/год.

Крім класичної версії, Bentley Bentayga доступна з гібридною силовою установкою або потужним W12, що робить її одним із найпрестижніших позашляховиків у світі.

Журналісти продовжують активно досліджувати кар'єрний шлях та майновий стан претендентів на посаду голови митної служби України. Одним із найбільш обговорюваних кандидатів є Даніїл Меньшиков, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці, а наразі виконує обов'язки голови Державної авіаційної служби України. Його діяльність на посаді керівника Львівської митниці у 2021–2023 роках викликала чимало запитань серед представників логістичних компаній та водіїв далекобійників, які стикаються з проблемами заторів на пунктах пропуску «Шегині», «Краковець» і «Рава-Руська».

Згідно з численними відгуками, багатогодинні черги на цих ключових митних переходах стали наслідком неефективної організації роботи митних постів, що значно ускладнило переміщення вантажів між Україною та Європою. Логістичні компанії, які покладаються на швидкий та безперебійний рух товарів через ці пункти пропуску, висловлюють невдоволення через зростання витрат часу та коштів на доставку вантажів. Це призвело до зниження ефективності зовнішньої торгівлі і збільшення витрат для підприємств.

У 2022 році ДБР провело обшуки за місцем проживання Меньшикова у справі щодо ввезення автомобілів без сплати мит, що призвело до недоотримання державою мільйонів гривень.

Перевірка декларації за 2022 рік виявила недекларування чотирьох будинків у Києві, кожен майже 300 кв. м, загальною вартістю понад 13 млн грн. Будинки оформлені на співмешканку, доньку бізнесмена Бушинського. Крім того, у декларації зазначено готівку співмешканки – майже 1,5 млн доларів та 170 тис. фунтів стерлінгів, що значно перевищує офіційні доходи за весь період.

У 2024 році НАЗК зафіксувало недостовірні відомості у деклараціях Меньшикова на 14 млн грн. Попри це, у 2025 році його призначили заступником голови Державіаслужби. При цьому він продовжує подавати декларації з суперечливою інформацією.

Журналісти наголошують, що обшуки, невідповідність майнового стану офіційним доходам та приховування посад у біографії Меньшикова викликають серйозні питання щодо його кандидатури на очільника митниці.

Український конфлікт: Фінансовий Таймс розглядає нову реальність

Висновки з цієї статті вказують на зростаючу увагу Заходу до ситуації в Україні, яка стає все більш критичною. Росія активно використовує свої ресурси для продовження війни, тоді як Захід поступово усвідомлює необхідність глибшого втручання. Пакети допомоги від ЄС та двосторонні угоди з деякими країнами Європи є кроком вперед, проте навіть такі заходи вважаються недостатніми перед поширюючимся конфліктом. Зростаюча дискусія про відправлення військ та передачу Україні ракет показує, що Європа поступово рухається до більшого залучення в цей конфлікт. Отже, у майбутньому можна очікувати більш активної реакції Заходу на кризу в Україні.

Генеральний директор енергетичної компанії ДТЕК, Дмитро Сахарук, висловив занепокоєння з приводу загострення енергетичної кризи в Україні, називаючи однією з основних причин дефіцит ракет у системі протиповітряної оборони. За його словами, на кожну українську ракету припадає 5-6 російських, що значно ускладнює захист країни від можливих атак.

Дмитро Сахарук також зазначив, що ситуація з постачанням ракет є критичною і потребує негайного вирішення. Відсутність достатньої кількості оборонних ресурсів створює вразливість для української інфраструктури, що особливо небезпечно в умовах постійних загроз.

Керівник ДТЕК підкреслив, що вирішення цієї проблеми вимагає не лише національних зусиль, але й підтримки з боку міжнародної спільноти. "Нам потрібна допомога наших партнерів для забезпечення стабільності та безпеки нашої енергетичної системи," — зазначив Сахарук.

Він також наголосив на необхідності підвищення ефективності системи протиповітряної оборони та зміцнення співпраці з міжнародними партнерами для забезпечення необхідних ресурсів. Тільки спільними зусиллями можна досягти достатнього рівня захисту та забезпечити енергетичну стабільність в Україні.

Таким чином, ситуація з дефіцитом ракет у протиповітряній обороні залишається однією з ключових проблем, які потребують негайного вирішення для забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи України.

“Якщо ми запустимо 10 ракет, нам знадобиться принаймні 12 ракет у наявній системі ППО… Тому, навіть якщо ми почнемо відновлюватися і ремонтувати, ми не зможемо ефективно захистити відновлені блоки”, — підкреслив він.

Сахарук також висловив критику уряду за недостатнє фінансування приватного сектора та неефективне управління, що призвело до загострення ситуації. Він зауважив, що український приватний сектор практично прирівнюється до нуля через відсутність капіталу і підтримки.

“Для відновлення одного гігавату енергії потрібно близько 1 мільярда доларів, незалежно від джерел енергії”, — зазначив він.

Сахарук закликав до негайного відновлення енергетичних потужностей до початку зими та вважає необхідним розгортання нових генеруючих потужностей для забезпечення стабільної роботи енергосистеми.