Понад 7 тисяч військовослужбовців повернулися до лав ЗСУ після самовільного залишення частин

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Професор Кларк вважає, що основною причиною обмеженого часу утримання є тиск, який створює цей факт на Кремль. Для Володимира Путіна збереження територіальної цілісності Росії є ключовим аспектом його політичного виживання. За словами аналітика, російське керівництво має чітко продемонструвати, що “російська земля священна” і що вторгнення на територію Росії не залишиться без жорсткої відповіді. Враховуючи, що Росія не зазнавала такого вторгнення з 1941 року, цей інцидент є справжнім викликом для Путіна, який не може дозволити собі показати слабкість у цей момент.

З іншого боку, Кларк підкреслює, що Україні немає потреби утримувати цей район протягом тривалого часу. Політичний ефект уже досягнуто: українське вторгнення створило новий фронт і продемонструвало силу та рішучість Києва. Цей крок привернув увагу міжнародної спільноти та підсилив підтримку з боку Заходу.

Кларк зазначає, що ЗСУ не ставлять собі за мету тривале утримання Курської області. На його думку, українські війська вважатимуть свою місію виконаною, якщо зможуть утримувати захоплену територію протягом місяця або шести тижнів. За цей час вони можуть спробувати максимально використати ситуацію для посилення своїх позицій у війні, після чого ймовірно будуть планувати виведення своїх сил із регіону.

Українське вторгнення в Курську область є важливим тактичним ходом, який, однак, навряд чи переросте в довготривалу окупацію. Професор Майкл Кларк переконаний, що головним завданням України в цьому маневрі було створити політичний та військовий тиск на Росію, що вже принесло свої плоди. Однак, реалістичні прогнози свідчать про те, що утримання цієї території навряд чи триватиме більше кількох тижнів.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За даними одного з великих кадрових порталів, найбільше зростання зарплат спостерігається у сфері контент-менеджменту, а також у висококваліфікованих спеціальностях, таких як ортодонти та керамісти.

Топ-10 професій із найбільш стрімким зростанням заробітної плати:

Таке зростання може бути пов’язане як із підвищеним попитом на спеціалістів у цих сферах, так і зі зміною ринкових умов праці.

Рівень зарплат також суттєво залежить від регіону. Найвищі показники традиційно зафіксовані у великих містах:

Натомість найменші середні доходи спостерігаються в Сумах (15,8 тис. грн), Кропивницькому та Чернігові (по 17,5 тис. грн).

На фоні зростання середніх заробітків уряд України ввів нову вимогу для критично важливих підприємств. Відповідно до постанови №1332, працівники, які претендують на бронювання від мобілізації, повинні отримувати зарплату не меншу за 2,5 мінімальних (20 тис. грн) протягом останнього кварталу.

Це нововведення спрямоване на стимулювання прозорості зарплат і підвищення добробуту працівників у ключових галузях.

Протягом періоду з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй з прав людини в Україні виявила тривогувальну ситуацію — страта 32 українських військовополонених, що перевищує всі попередні рекорди. Ці звістки містить офіційний звіт Місії, який було оприлюднено у вівторок, 26 березня. Згаданий документ охоплює період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року та ґрунтується на інтерв'ю з 60 звільненими з полону українськими військовими. Свідчення, викладені у звіті, відображають жорстоке та безжалісне поводження, а також невідповідні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, а також проблеми з харчуванням і медичною допомогою.

Місія вказує на те, що російська армія не припиняє використовувати тортури, жорстоке поводження та інші порушення прав людини. Специфічно, звіт розкриває раніше відомі практики тортур, утримання під вартою без контакту зі світом та примусові зникнення. Крім цього, документ містить інформацію, отриману під час інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які свідчили про тортури та жорстоке поводження в місцях тимчасового перебування після виходу з зони бойових дій.

Додатково, Місія підтверджує інформацію про насильство, що здійснюється російськими військовими над мешканцями окупованих територій України, у тому числі про вбивства цивільних осіб та обмеження свободи висловлення поглядів. Ці відомості підкреслюють необхідність негайних та ефективних заходів для захисту прав людини та забезпечення безпеки на окупованих територіях.

Висновки зі звіту Моніторингової місії Організації Об'єднаних Націй щодо страти 32 українських військовополонених виявили надзвичайно тривожну ситуацію. Події, зафіксовані в звіті за період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року, свідчать про серйозні порушення прав людини та гуманітарне право. Незадовільні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, проблеми з харчуванням та медичною допомогою, підтверджують необхідність негайних заходів для захисту військовополонених та забезпечення їхнього гуманного та правовідповідного поводження.

Звіт також розкриває безжалісне ставлення російської армії, що продовжує застосовувати тортури, жорстоке поводження та інші форми фізичного та психологічного насильства. Підтвердженням цього є інтерв'ю з українськими та російськими військовополоненими, які надали свідчення про тортури та недоліки умов у полоні та після нього.

Загалом, звіт Місії ООН висвітлює тяжку ситуацію з правами людини на окупованих територіях України та необхідність негайних міжнародних дій для врегулювання конфлікту та захисту прав українських громадян.