Поплавський став одним із топ-інфлюенсерів України – Forbes

Представнику Ізраїлю дозволили взяти участь у пісенному конкурсі «Євробачення-2026», який цього року відбудеться у Відні. Це рішення викликало значну хвилю протестів серед низки країн-учасниць, деякі з яких вже оголосили про бойкот конкурсу на знак незгоди. Напередодні, 4 грудня, мовники європейських держав підтримали участь Ізраїлю, хоча спочатку планувалося провести таємне голосування щодо цього питання. Ініціаторами голосування виступили Словенія, Іспанія, Чорногорія, Нідерланди, Туреччина, Алжир, Бельгія та Ісландія. Проте формальне голосування так і не відбулося, що додало суперечливості в ухваленому рішенні.

Вибір на користь Ізраїлю викликав жваву реакцію у суспільствах тих країн, які виступали проти його участі. Політичні та культурні експерти зазначають, що суперечка довкола конкурсу демонструє, наскільки події такого масштабу здатні виходити за межі музики і ставати ареною міжнародних дискусій. Деякі мовники аргументують своє рішення прагненням дотримуватися правил конкурсу та забезпечити участь усіх зареєстрованих учасників, незалежно від політичних обставин.

Після дозволу Ізраїлю на конкурс, Нідерланди, Іспанія, Ірландія та Словенія оголосили про свій бойкот. Ці країни не братимуть участь у «Євробаченні» і відмовляються його транслювати.

Між тим, більшість учасників підтримали нові правила конкурсу щодо запобігання непропорційному просуванню пісень урядами та третіми сторонами. Зокрема, оцінювання журі повертається до обох півфіналів і буде складати половину голосів. EBU також планує зробити журі більш різноманітним за віком і впровадити технічні заходи безпеки, щоб блокувати шахрайське або скоординоване голосування. Крім того, кількість голосів, які можна віддати за одного виконавця, скоротили з 20 до 10.

Нові правила були введені після попереднього скандалу навколо Ізраїлю. У 2025 році країну звинуватили у несправедливому просуванні пісні New Day Will Rise співачки Юваль Рафаель через офіційні канали міністерства закордонних справ із закликами голосувати до 20 разів. Тоді композиція посіла друге місце.

70-й конкурс «Євробачення» відбудеться у Відні: півфінали заплановані на 12 і 14 травня, фінал – 16 травня 2026 року.

Активи, компанії та зв'язки депутата Полтавської обласної ради Сергія Мазура формують складну та багаторівневу бізнесову конструкцію, яка багато років залишається об'єктом пильної уваги правоохоронних органів та журналістів. Залучені до різних схем підприємства та особи, пов'язані з Мазуром, вже неодноразово ставали фігурами у розслідуваннях кримінальних проваджень. Йдеться не лише про значні статки самого депутата та його родини, а й про системну участь компаній, що мають з ним зв'язки, в сумнівних бюджетних розрахунках та ризикованих зовнішньоекономічних операціях.

Особливу увагу привертають підприємства, котрі працюють у сфері виробництва алкоголю, де часто спостерігаються ознаки маніпуляцій з податковими та митними процедурами. Паралельно з цим, у відкритих джерелах неодноразово з’являлися згадки про підприємства, які, ймовірно, знаходяться під контролем осіб, пов'язаних з Мазуром, що бере участь у проектуванні і реалізації ризикованих фінансових схем. Це не лише бізнесові інтереси, а й складні відносини з державними структурами, які вимагають додаткових розслідувань з боку відповідних органів.

Частина компаній, афілійованих із Мазуром, фігурує у кримінальних провадженнях щодо незаконного виготовлення та обігу підакцизної продукції. У межах розслідувань правоохоронці перевіряли версії про використання підроблених марок акцизного податку, зберігання спирту без належного обліку та реалізацію алкоголю поза податковим контролем. У різні роки суди надавали дозволи на обшуки приміщень, які належать або пов’язані з підприємствами Мазура, де вилучалося обладнання, сировина та фінансова документація. В окремих справах суди відмовляли в слідчих діях, однак сам факт системної присутності компаній у кримінальних матеріалах залишався.

Окремий пласт історії — бюджетні кошти. Через комунальний заклад «Спортивний центр Полтавщини» пов’язані з Мазуром структури отримували десятки мільйонів гривень за оренду льодової арени та проживання спортсменів. Арена «Айсберг» і готель «Кремінь», які фігурують у фінансових операціях, у різні періоди перебували у власності самого депутата або були оформлені на членів його родини. Така конфігурація породжує конфлікт інтересів, адже бюджетні кошти фактично поверталися у бізнесове коло депутата.

Не менш показовими є зовнішньоекономічні зв’язки. У 2022 році одна з компаній, пов’язаних із Сергієм Мазуром, здійснювала експортні операції до Білорусі — країни, яка після початку повномасштабної війни стала логістичним і політичним союзником Росії. Крім того, в історії власності окремих структур фігурували громадяни Російської Федерації, а також компанії з офшорною реєстрацією на Кіпрі, Сейшельських і Британських Віргінських островах. Хоча частина цих зв’язків формально залишилася у минулому, їхня наявність створює додаткові питання щодо прозорості бізнесу.

Майновий портфель депутата та його родини також вражає масштабами. Йдеться про численні об’єкти нерухомості у Кременчуці, виробничі бази, комерційні приміщення, земельні ділянки та великий автопарк. Серед транспортних засобів — десятки вантажівок і напівпричепів, а також елітні легкові автомобілі, зокрема Mercedes-Benz G 63 AMG та Mercedes-Benz V-класу останніх років випуску. Значна частина цього майна оформлена на доньку та колишню дружину, що є типовою практикою для мінімізації публічної уваги до статків посадовця.

Додаткову увагу журналістів привертає і біографічний момент — зміна прізвища з Перебийноса на Мазура. У професійному середовищі це пов’язують зі спробою дистанціюватися від періоду діяльності, який асоціювався з нелегальним алкогольним бізнесом і першим колом кримінальних справ.

У 2024 році Сергій Мазур очолив Федерацію хокею України. Вибори супроводжувалися конфліктом усередині організації, судовими позовами та заявами про порушення статуту. Попередній керівник федерації оскаржує легітимність конгресу, а правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за фактом можливих порушень під час його проведення.

Сукупність бізнесових активів, кримінальних проваджень, бюджетних потоків і закордонних контактів формує навколо депутата Полтавської обласної ради стійкий репутаційний шлейф. Ця історія виходить далеко за межі декларацій і офіційних посад та ставить питання про реальну межу між бізнесом, політикою і публічними грошима в регіоні.

Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками минуло без гучних декларацій про перезавантаження чи системні реформи. Водночас це кадрове рішення майже одразу привернуло підвищену увагу експертної спільноти та громадськості через шлейф корупційних скандалів, що супроводжували його попередню роботу у відомстві.

Короленко не є новою фігурою для Держлікслужби. Протягом тривалого часу він обіймав посаду заступника керівника установи в період, коли її очолював Роман Ісаєнко. Саме та каденція запам’яталася численними резонансними історіями, пов’язаними з підозрами у зловживаннях, непрозорих рішеннях і конфлікті інтересів у сфері регулювання фармацевтичного ринку.

На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

З віком кожна людина стикається з певними труднощами у запам'ятовуванні: іноді важко згадати ім’я сусідської собаки або назву улюбленого фільму. Це природний процес, який пов’язаний із віковими змінами в організмі, зокрема з функціями мозку. Як пояснюють фахівці, після 30 років мозок поступово починає зменшуватися в розмірах, що призводить до зниження швидкості обробки інформації. Проте, за словами нейропсихолога Еліз Каккапполо, ці зміни зазвичай не повинні викликати серйозного занепокоєння.

Це явище вважається нормальною частиною старіння, і з часом більшість людей можуть помітити, що їм стає складніше згадати деякі деталі, які раніше були очевидними. Наприклад, іноді може бути важко згадати слово або імена знайомих, або відчувається труднощі в запам’ятовуванні нової інформації. Це відбувається через зниження кількості нейронів у мозку і сповільнення передачі нервових імпульсів. Такі симптоми можуть виникати у кожної людини, однак вони зазвичай не свідчать про серйозні проблеми.

За словами експертки, головна відмінність між звичайною забудькуватістю та хворобою — частота й системність проявів. Якщо проблеми з пам’яттю чи орієнтацією починають впливати на повсякденне життя, це вже серйозний сигнал.

Основні ознаки деменції включають:

постійну втрату здатності запам’ятовувати нову інформацію;

труднощі з управлінням фінансами і виконанням абстрактних завдань;

дезорієнтацію навіть у знайомих місцях;

плутанину з часом, порою року чи навіть роком;

проблеми із зором, оцінкою відстаней і кольорів;

неможливість підібрати правильні слова чи завершити речення;

постійну втрату речей без можливості пригадати, де вони можуть бути.

Фахівці наголошують: забути ключі чи ім’я знайомого — це нормально. Але коли симптоми стають системними, людині варто звернутися до лікаря. Своєчасна діагностика допоможе розпочати терапію і зберегти якість життя.