Пораненого військовослужбовця в Івано-Франківській області відмовляються перевести на реабілітацію

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Зазначається, що позов склали на підставі матеріалів НАЗК та самостійно здобутих доказів.

У 2021-2023 роках посадовець та його дружина стали власниками квартири у Києві площею 73,4 квадрата та вартістю понад 3,6 млн грн, а також двох нежитлових приміщень.

Ще три приміщення та автомобіль Land Rover Discovery 2013 року за нібито 385 тисяч грн (явно занижена ціна) придбала дружина посадовця.

У САП роблять висновок, що у подружжя та їхніх близьких родичів не було законних доходів для придбання вказаних активів, тому просять стягнути їх.

Посадовець запевняв, що перед купівлею квартири вони з дружиною отримали від своїх батьків 1,8 млн грн та 50 тисяч доларів (1,4 млн грн). Проте НАЗК з’ясувало, що їхні доходи та заощадження не дозволяли зробити такі подарунки дітям.

У декларації за 2023 рік Жук зазначив, що заробив менше 700 тисяч грн на рік та заощадив 55 тисяч доларів.

У САП заявили: “Зважаючи на виявлене, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з посадовця в дохід держави майже 4,5 млн грн, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів”.

Як зауважили у Центрі протидії корупції, цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Колесникова зазначила, що чергове підвищення тарифів для промисловців є “латанням дірок” за рахунок підприємств, які найбільше постраждали. Вона підкреслила, що керівництво “Укрзалізниці” має надати економічне обґрунтування для зміни тарифів, особливо з огляду на концепцію “зближення класів” вантажів, яка, за її словами, є непрактичною.

“Що таке зближення класів? Один використав логістику на 10%, а інший на 110%, а платити ми мусимо однаково? Це абсолютно не економічно обґрунтовано. Тому ми залишаємося на позиції, що “Укрзалізниця” повинна перерахувати тарифи, оскільки вони завищені для промисловості”, — зазначила Колесникова.

Колесникова також вказала на необхідність ефективного управління ресурсами та проведення реформ у “Укрзалізниці”, щоб забезпечити прозорість діяльності компанії і ліквідувати корупцію. За її словами, відсутність реформ і необґрунтовані витрати, які має компанія, свідчать про погане управління.

“Якби вони здійснювали необхідні реформи, не було б дивних закупівель і необґрунтованих витрат. Зараз виглядає так, що ефективність їхньої роботи забезпечується виключно за рахунок підвищення тарифів для тих, хто і так платить більше, ніж це обґрунтовано”, — зазначила вона.

“Укрзалізниця” демонструє рекордні обсяги перевезень, за перше півріччя 2024 року компанія звітує про прибуток у розмірі 3,1 млрд грн. Однак, згідно з прогнозами, до кінця року може бути зафіксований збиток у розмірі 2,7 млрд грн. Керівництво компанії поки що не пояснило причини можливого збитку, але вже ініціювало нове підвищення тарифів на вантажні перевезення.

Європейська бізнес асоціація закликала “Укрзалізницю” зосередитися на пошуку внутрішніх резервів та скороченні операційних витрат, а не перекладати свої фінансові проблеми на бізнес.