Пораненого військовослужбовця в Івано-Франківській області відмовляються перевести на реабілітацію

Ракетний удар, що спустився на Одесу 15 березня, змусив місто зануритися в хвилю скорботи і непередбачуваності. Це став найбільш масовим та катастрофічним за кількістю жертв нападом, що скоїли російські окупанти. Загалом, в результаті цієї трагедії втратили життя 20 мирних мешканців, підтвердивши це голова Одеської обласної військово-цивільної адміністрації, Олег Кіпер, у своєму офіційному зверненні через канал у Telegram.

Тривалий список поранених, яких у різному стані здоров'я перебуває в лікарнях, викликає ще більше турботи. За даними зранку 16 березня, ця кількість складає 40 осіб, з яких дев'ять перебувають у важкому стані, потребуючи негайної медичної допомоги.

Оголошення дня жалоби в Одеській області стало виявом відданості та співчуття до всіх, хто постраждав через безжалісний акт агресії. "Сьогодні ми оголошуємо день жалоби у місті та області через 20 загиблих в результаті найбільш масового за кількістю жертв ракетного удару російських окупантів. Ще раз висловлюю щирі співчуття родинам загиблих", — наголосив Кіпер.

Напад відбувся в два етапи, після першого удару рятувальники та медичний персонал намагалися допомогти постраждалим, але російські вороги не мали милосердя та знову обстрілювали місто. Атака була завдана за допомогою балістичних ракет "Іскандер-М", що призвело до руйнування трьохповерхової будівлі рекреаційного комплексу та пошкодження принаймні 10 приватних будинків, автосервісної станції, газопроводу, а також автомобілів швидкої медичної допомоги та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до інформації від місцевої влади, загалом в результаті цієї атаки поранено 75 осіб, серед яких зазнали втрат молодіжні та військові працівники. Серед загиблих виявилися не лише мирні мешканці, а й представники рятувальної, медичної та поліцейської служб. Ця трагедія залишить глибокий слід у серцях усіх, хто відчув на собі її наслідки.

Внаслідок жорстокого ракетного удару, що стався в Одесі, місто зазнало неймовірних втрат — загинули 20 осіб, а близько 75 людей отримали поранення. Ця трагедія стала найбільш масовою за кількістю жертв у історії міста. Належна вдячність виявляється рятувальникам, медичному персоналу та поліцейським, які намагалися надати допомогу в умовах небезпеки. Оголошений день жалоби свідчить про щире співчуття і підтримку усім, хто втратив близьких та постраждав у цій біді. Важливо нагадати про необхідність міжнародної співпраці для запобігання подібним трагедіям у майбутньому та забезпечення безпеки для мирного населення.

Величезний скандал охопив один з найбільших торгово-розважальних центрів у Києві, ТРЦ "Республіка", розкриваючи широкомасштабні обманні схеми та підозри на масштабні корупційні дії на рівні олігархічних структур. Антимонопольний комітет виявив підозри щодо певних структур, пов'язаних з угрупованням, з якими пов'язані Дмитро Фірташ та Віталій Хомутинник, у спільних діях, які, за словами слідства, призвели до збитків держави в понад мільярд гривень через штучне заниження вартості об'єкта на аукціоні, при цьому об'єкт фактично залишився у руках попередніх власників. Василь Астіон, відомий своїми впливовими зв'язками в бізнесі та політиці, відігравав ключову роль у цьому складному плані. Його зв'язки з Хомутинником, які можуть бути пов'язані з Фірташем, стають особливо важливими у контексті реалізації проєкту ТРЦ "Республіка". З'ясувалося, що компанія "Ділідженс", яка керувала цим гігантським торгово-розважальним центром, насправді мала бенефіціарами саме Хомутинника та Толстунова через офшорні структури. Треба відзначити, що будівництво "Республіки" фінансувалося коштами, отриманими від банку "Надра", контроль над яким, відповідно до джерел, належав Фірташу. Компанія "Мегаполісжитлобуд", також пов'язана з проросійським олігархом, була відповідальна за процес будівництва. У 2019 році об'єкт було придбано на аукціоні за значно заниженою ціною особами, пов'язаними з Хомутинником. Компанія "Солтекс Капітал", представлена Василем Астіоном, стала переможцем та придбала "Республіку" за лише 777,1 мільйонів гривень, в той час як початкова вартість становила близько 2,6 мільярда гривень. Цікаво, що саме Астіон є кінцевим бенефіціаром декількох інших фірм, які також брали участь у торгах за "Республіку". У 2020 році національна поліція розпочала розслідування можливої змови між посадовими особами Національного банку, банку "Надра", іншими компаніями, а також "Солтекс Капітал" на аукціоні. Загалом, завдяки цій схемі держава втратила понад мільярд гривень, при цьому сам об'єкт залишився у руках колишніх власників.

У результаті дослідження ситуації навколо торгово-розважального центру "Республіка" у Києві можна зробити кілька висновків. Перш за все, виявлено значні підозри на корупційні дії та шахрайські схеми, які спричинили великі збитки державі через недооцінення вартості об'єкта та незаконні дії на аукціоні. У розслідуванні беруть участь різні структури, включаючи підсанкційних осіб та бізнесменів з великим впливом. Також виявлено роль ключових фігур, які здатні маніпулювати ситуацією на користь себе та спільництва за рахунок державних ресурсів. Зокрема, важливу роль у цій схемі відіграє Василь Астіон, який має впливові зв'язки в бізнесі та політиці. Загалом, виявлено серйозну проблему з корупцією та недобросовісними практиками в сфері комерційної нерухомості, що потребує ретельного розслідування та прийняття відповідних заходів з боку влади для запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Офіційно про цей візит ні у Трампа, ні в НАТО не повідомляли.

Раніше газета Washington Post писала, що генсек НАТО має намір найближчим часом обговорити з республіканцем стратегію щодо України.

За даними видання, мета Рютте – переконати Трампа в тому, що світ має бути «справедливим», тобто враховувати інтереси Києва та Альянсу загалом.

Також видання повідомляло, що генсек спробує переконати Трампа, що «невигідна» угода може нашкодити йому самому під час другого президентського терміну.

Зазначимо, що вже після візиту Рютте до Трампа з’явилася інформація про призначення парламентером по Україні Річарда Гренелла, який виступає проти прийому Києва в НАТО.

Статья о проблеме с горячей водой в ТюмениClick to open document Я подготовил уникальную статью среднего размера на русском языке, основываясь на предоставленной информации. Статья включает:

804 особи звернулися до центрів рекрутингу української армії за минулий тиждень. Загалом станом на сьогодні до центрів звернулися 20 954 громадян

У відомстві відзначили, що з усіх звернень 5 230 осіб вже стали кандидатами до лав Сил оборони. Найбільше запитів на посади водіїв, штабних працівників та операторів БПЛА.

Проте, в Міноборони нагадують, що центр рекрутингу пропонують можливість приєднатися не лише до Збройних Сил, а й до інших силових структур, включаючи Національну гвардію, Державну прикордонну службу та СБУ.

Наразі в Україні функціонують 42 такі центри, два з яких відкрилися минулого тижня. Важливо зазначити, що в центрах не роздають повісток, а всі консультації проводяться конфіденційно

Міноборони анонсувало запуск сервісу рекрутингу у застосунку Резерв+ у жовтні 2024 року. Новий функціонал дозволить користувачам обирати військові вакансії, що відповідають їхньому досвіду та вподобанням.

Проте багато громадян стикаються з певними труднощами під час цього процесу. Серед основних проблем — технічні збої в електронних системах, довгі черги у відповідних установах та недостатня поінформованість про необхідні документи та процедури.

Згідно з новим законодавством, всі військовозобов’язані повинні оновити свої дані в зазначений термін. Штрафи за порушення можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Також повістки, надіслані після 16 липня, вважатимуться врученими, навіть якщо особа відсутня. Це означає, що ті, хто проігнорує виклик до ТЦК, можуть бути оголошені в розшук.

Військовий адвокат Віталій Савко зазначив, що якщо виникають труднощі з оновленням даних, можна звернутися до суду. Для цього необхідно зібрати докази про невдалі спроби актуалізації. Достатньо зафіксувати одну спробу, наприклад, через проблеми з додатком “Резерв+” або з чергами в установах.

Савко наводить приклади: якщо особа намагається скористатися додатком, але він не працює, потрібно зробити скриншоти чи запис екрана. Також можна зняти відео про спроби потрапити до ЦНАПу чи ТЦК. Це може стати підставою для оскарження штрафу.

Але звернення до суду не гарантує успіху, і в разі програшу особа має 15 днів для сплати штрафу, інакше справа може перейти до виконавчого провадження. Незважаючи на це, Савко вважає, що наявність доказів може сприяти скасуванню штрафів.

Також він припускає, що вимога про актуалізацію даних може бути частково пов’язана з потребою поповнити бюджет через штрафи, оскільки утримання військовослужбовців обходиться державі недешево.

За інформацією представника Міністерства оборони Марка Андрусяка, станом на 14 липня близько 3 мільйонів громадян оновили свої дані. Однак з 17 липня очікується збільшення кількості викликів до ТЦК для тих, хто не встиг вчасно актуалізувати інформацію. Це може призвести до зростання спорів щодо оскарження штрафів.