Порт Констанца евакуювали через вибух морського дрона: ЄС звинуватив Росію

У ніч проти 30 вересня Сумщина сколихнулася від жахливої трагедії. Російський ударний безпілотник поцілив у житловий будинок у селі Чернеччина Краснопільської громади, зруйнувавши помешкання, де проживала молода сім’я. Унаслідок удару загинули обоє батьків та їхні двоє малолітніх синів, яким було лише шість і чотири роки. Весь рід знищений у власному домі — ця звістка стала болючим символом безкарності агресора та крихкості людського життя в умовах війни.

Начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров підтвердив трагедію, зазначивши, що рятувальники ДСНС після кількагодинної роботи під завалами знайшли й деблокували тіла всіх загиблих. Діти 2018 та 2021 років народження разом із батьками не мали жодного шансу врятуватися, адже удар безпілотника прийшовся безпосередньо на будівлю, яка миттєво обвалилася.

«Це страшна і непоправна втрата для всієї громади й області. Загибель родини в Чернеччині — трагедія, яку ми ніколи не забудемо і не пробачимо», — зазначив Григоров.

ДСНС також повідомила, що удар дрона пошкодив одноповерховий і двоповерховий житлові будинки.

У ту ж ніч атаки дронами зазнала й Київська область. У Броварському районі постраждала жінка 1950 року народження — у неї стався гіпертонічний криз та гостра реакція на стрес. Медики надали допомогу на місці.

За даними Київської ОВА, влучань у критичну інфраструктуру не було, але пошкоджено приватний житловий будинок, господарські споруди та автомобіль.

Ця тема була піднята депутатом від Консервативної партії Джеймсом Картліджем, що свідчить про її актуальність та важливість для британських політиків. Обговорення такого питання на рівні парламенту підкреслює відкритість та прозорість процесу прийняття рішень у Великій Британії, особливо коли йдеться про питання міжнародної безпеки.

Подія сталася в Солом’янському районі, де мешканці почули крики та побачили, як кілька невідомих чоловіків б’ють та силоміць затягують людину до автомобіля. Ця інформація надійшла до поліції приблизно опівночі, після чого було негайно введено спеціальну поліцейську операцію для пошуку та затримання викрадачів.

Поліцейські встановили, що до викрадення причетні четверо чоловіків, віком від 24 до 29 років. Вони заздалегідь готувалися до злочину, дізнавшись, що жертва володіє біткоїнами. Коли потерпілий повертався додому, зловмисники напали на нього, побили та силоміць затягнули до автомобіля. Вони вивезли його до закинутої будівлі в Київській області, де силою змусили перевести криптовалюту на їхній гаманець. Після цього вони задушили чоловіка, а тіло закопали в лісі, намагаючись приховати сліди злочину, змінивши номерні знаки та зовнішній вигляд автомобіля.

Завдяки оперативним діям поліції, всі четверо зловмисників були затримані. Слідчі розслідують цю справу за чотирма статтями Кримінального кодексу України: умисне вбивство з корисливих мотивів, розбійний напад, незаконне позбавлення волі, вчинене організованою групою осіб, та приховування злочину. Усім затриманим повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, і суд взяв їх під варту без можливості внесення застави. Їм загрожує довічне позбавлення волі.

Білорусь зробила публічний крок у напрямку відновлення діалогу з Україною, висловивши готовність до переговорів з українською стороною в контексті поточної ескалації. Заява голови КДБ Івана Тертеля, який оголосив про бажання знайти консенсус щодо припинення війни, стала важливою подією на міжнародній арені. За його словами, Білорусь готова до «тихих і спокійних домовленостей», що дозволять знизити напруженість і знайти компроміс у складних умовах війни.

Тертель зазначив, що президент Білорусі працює над стабілізацією ситуації в регіоні і що Мінськ вже досяг певного балансу між інтересами різних сторін, що дозволяє вести такі переговори. Зокрема, керівник КДБ акцентував увагу на готовності Білорусі сприяти мирному процесу через дипломатичні канали. Він також підкреслив, що такі зусилля важливі для зниження санкційного тиску на країну, адже саме економічні обмеження стали однією з основних проблем для Білорусі в останні роки.

Заяви пролунали на тлі зусиль Мінська вийти з політичної та економічної ізоляції, накладеної після виборів 2020 року та участі у підтримці російського вторгнення. Упродовж останніх тижнів білоруська риторика пом’якшилася: влада демонструє готовність долучатися до мирних ініціатив, водночас просуваючи контакти з європейськими столицями та Вашингтоном.

За наявною інформацією, білоруські дипломати провели низку зустрічей із представниками ЄС, обговорюючи роль Мінська в безпекових дискусіях. У вересні відбулося часткове відновлення діалогу зі Сполученими Штатами: Вашингтон посприяв домовленостям щодо звільнення частини політичних в’язнів, натомість погодився на пом’якшення обмежень проти «Белавіа». Представник американської адміністрації Кіт Келлогг пояснив, що підтримання каналів зв’язку з Мінськом розглядається як елемент ширших зусиль з припинення війни.

Попри такі сигнали, Білорусь не розриває військово-політичного зв’язку з Москвою. Минулого місяця Мінськ і Кремль провели масштабні навчання «Захід-2025», які стали демонстрацією сили на східному фланзі НАТО та знаком того, що стратегічний союз зберігається. На початку жовтня Олександр Лукашенко також звинуватив Київ у небажанні домовлятися, застерігши, що без переговорів Україна «може перестати існувати як держава».

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Видання пише, що Роберт Фіцо виступив проти міжнародних санкцій щодо Росії, з якими також не згоден Пекін.

Словацький керівник також фактично поклав на західні країни відповідальність за війну в Україні.

Фіцо сказав, що підтримує гуманітарну та економічну допомогу Україні і заявив про бажаність українського вступу до ЄС, але чинитиме опір членству України в НАТО, пояснивши, що це могло б призвести до «спалаху третьої світової війни».

Прем’єр сказав, що поки він буде словацьким прем’єр-міністром, то виступатиме проти прийняття України до Альянсу.

«Україна може бути частиною ЄС, але зовсім не може бути членом НАТО», – наголосив Роберт Фіцо.