Порушення сну провокує переїдання: у чому причина нічного жору

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Сержант Збройних сил України Андрій Соколов у своєму інтерв’ю виданню “Твоє місто” заявив, що співробітники ТЦК повинні мати розширені повноваження, включно з правом застосовувати силу. За його словами, ситуація, коли на співробітників ТЦК здійснюються напади, є неприпустимою, а необхідність у праві на застосування фізичної сили та навіть вогнепальної зброї є питанням безпеки та ефективності виконання їхніх обов’язків.

Соколов пояснив, що співробітники ТЦК стикаються з агресією з боку громадян, які часто не визнають свою провину. Це створює конфліктні ситуації, в яких часто звинувачують самих працівників. Соколов акцентував, що працівники ТЦК перебувають у складних умовах і мають право на захист, тому вони повинні мати можливість застосовувати фізичну силу в разі потреби.

Особливо в контексті війни, Соколов підкреслив, що напади на військовослужбовців, навіть якщо вони знаходяться в ТЦК, є неприпустимими. Він також зазначив, що це питання потребує уваги на рівні законодавства, адже воєнні обов’язки повинні бути підкріплені правом на самозахист для тих, хто їх виконує.

Водночас, обговорюються й інші зміни в законодавстві, які стосуються мобілізації. Зокрема, йдеться про новий порядок бронювання та анулювання відстрочок, а також про можливу мобілізацію жінок. Андрій Савенко, підполковник Головного управління розвідки, висловив думку, що якщо людина за 10 років війни не відвідала військкомат, то її бажання служити не повинно бути під питанням.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

$7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

«Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

– 1 травня – 39,5 грн/$;

– 1 червня – 40,5 грн/$;

– 1 липня – 40,45 грн/$;

– 18 липня – 41,46 грн/$;

– 26 липня – 41,2 грн/$

Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.