Посадовець Одеського авіазаводу уник тюрми за махінації з деталями для ЗСУ

Під час спільних навчань Німеччина та Австрія представили передовий підхід до облаштування польових укріплень, використавши розробку німецької компанії Romold — ROM Trench System. Ця система створена для швидкого, мобільного й безпечного спорудження траншей у бойових або навчальних умовах. Її конструкція базується на збірних пластикових панелях, які закріплюються на міцному металевому каркасі, утворюючи модульну структуру, що за принципом нагадує збирання великого конструктора.

ROM Trench System складається з уніфікованих елементів: вертикальних стінових панелей, перекриттів, несучих рам та внутрішніх розпірок. Завдяки інтегрованим фіксаторам секції легко поєднуються між собою, формуючи як прямолінійні, так і розгалужені фортифікаційні споруди. Такий підхід забезпечує значну економію часу під час розгортання, а також мінімізує потребу у важкій техніці чи чисельному персоналі.

Під час одного з навчань чотири австрійські інженери змонтували 18-метрову закриту траншею з бойовою позицією за три години. Конструкція була повністю накрита зверху, що зменшує ризики виявлення з повітря та захищає від дронів-розвідників. Аналогічні позитивні результати показав Бундесвер: швидкість розгортання, стійкість конструкції та можливість створювати довготривалі укриття навіть за мінімального чисельного складу інженерних підрозділів.

Головні переваги ROM Trench System — мобільність, повторне використання та зниження логістичних витрат. Пластикові модулі легші за дерев’яні чи бетонні аналоги, їх простіше транспортувати й розгорнути в умовах обмежених ресурсів. Відсутність потреби у заготівлі деревини чи облаштуванні важкої техніки робить систему тихою й менш помітною під час розгортання. Модульна конструкція дозволяє демонтувати елементи та перевозити їх на нові позиції, що важливо в умовах маневреної війни.

Сучасні конфлікти показали, що польові укріплення лишаються критично важливими, але традиційні методи їхнього будівництва є повільними та ресурсомісткими. Поява промислових модульних рішень — логічна відповідь на ці виклики. ROM Trench System відповідає трендам: модульність, мобільність, маскування та інтеграція з електронними системами.

Можливі шляхи розвитку системи включають встановлення внутрішніх утеплювачів, інтеграцію кабелів зв’язку та енергопостачання, дренажних рішень, маскувальних мереж і розширення лінійки модулів для командних пунктів, медичних пунктів чи складів боєприпасів. Такі доповнення зроблять конструкцію універсальнішою та ефективнішою в різних кліматичних і тактичних умовах.

Попри явні переваги, модульні системи мають і обмеження: пластик і каркас можуть поступатися бетону в довгостроковій міцності проти надпотужних ударів, потребують надійного маскування й правильного засипання для оптимальної балістичної захищеності. Також критично важлива обачна логістика — компенсувати переваги мобільності необхідно надійним постачанням і тренуванням інженерних підрозділів.

ROM Trench System демонструє, як промислові модульні рішення можуть радикально змінити інженерний підхід до польових укріплень: швидше, мобільніше, з меншими людськими і матеріальними витратами. У поєднанні з додатковими технічними опціями й правильною тактичною інтеграцією така система може стати важливим інструментом у сучасній фортифікаційній практиці.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Ідеться про фірму ТОВ «ВНА Трейд», основним видом діяльності якої вказано «46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами», а її власник – Михайло Ніколенко – має ще кілька салонів краси в столиці.

Згідно з результатами державного аудиту, проведеного в березні цього року, Агенція Безрукової уклала кілька контрактів із «ВНА Трейд» на поставку БпЛА «Грім» у кількості 40 тис. одиниць на суму 900 млн грн і 40 штук БпАК «Грім» на 48,6 млн грн. Термін поставки – не пізніше грудня 2024 року.

При цьому глава фірми Ніколенко запросив 70% передоплати від кожного контракту – 34 млн грн і 630 млн грн відповідно.

Вивчивши контракти, зокрема інформацію з платформи Prozorro, правоохоронці дійшли висновку, що переплата за контрактами становить 215 млн грн.

Нагадаємо, раніше стало відомо про кримінальну справу стосовно вітчизняних постачальників дронів за фактом відсутності ліцензії на здійснення міжнародного продажу дронів, а також ввезення товару на територію України. Серед них також фігурує парфумерна компанія «ВНА Трейд».

3 жовтня в Україні очікується невелике потепління, а також припинення дощів, що втішить багатьох мешканців країни. За словами синоптикині Наталки Діденко, температура повітря підвищиться, особливо на півночі, де стане помітно тепліше. У західних регіонах буде зберігатися прохолодна погода, зокрема, найнижчі температури очікуються саме на заході країни.

Вітер, який переважно буде східним, обіцяє бути рвучким і навіть сильним на півдні та сході України. У Дніпропетровській та Полтавській областях в денні години температура повітря підніметься до +14…19°C, а на півдні та сході вона ще може бути вищою. У центральних регіонах варто очікувати температури від +10°C до +14°C, тоді як на півночі температура буде коливатися близько +7°C…+10°C.

Найхолоднішою залишається західна частина країни, де вдень +8…11°С, а вночі 0…+4°С, місцями до -1°С. У Києві сьогодні очікується +12°С, а в суботу температура підніметься до +14°С.

Синоптики також зазначають, що вихідними температура підвищиться ще на кілька градусів завдяки надходженню південних повітряних мас.

Буковель упродовж останніх років дедалі частіше фігурує не лише як провідний гірськолижний курорт країни, а й як осередок концентрації значних державних інвестицій. Під гаслами розвитку туризму, оновлення доріг та модернізації транспортної інфраструктури навколо курорту сформувалася стійка система освоєння бюджетних ресурсів, обсяги яких вимірюються мільярдами гривень.

За наявною інформацією, ключовою особливістю цієї системи є обмежене коло компаній, які з року в рік отримують найбільші та найдорожчі підряди. Формальні тендерні процедури часто не створюють реальної конкуренції, а результати торгів виглядають передбачуваними. Це породжує запитання щодо прозорості використання коштів і ефективності державних витрат у регіоні.

Ключовим фаворитом у цій системі є ТОВ «ПБС» (ЄДРПОУ 32872788), яке протягом останніх років системно отримує найбільші дорожні контракти в регіоні. Один із тендерів на капітальний ремонт дороги державного значення до Буковеля має очікувану вартість понад 2,3 мільярда гривень. Формально закупівля оголошена як відкрита, однак тендерна документація виписана таким чином, що будь-яка реальна конкуренція нівелюється ще до початку торгів.

Замовник встановив вимоги щодо обов’язкового досвіду виконання робіт виключно на дорогах державного значення, наявності власної сертифікованої лабораторії та власного асфальтобетонного заводу. При цьому повністю ігнорується передбачене законом право учасників залучати орендоване обладнання або працювати із субпідрядниками. Окремо встановлені фінансові бар’єри — річний дохід не менше 700 мільйонів гривень і підтверджений аналогічний договір на суму щонайменше 50 відсотків вартості закупівлі.

Такі критерії не мають об’єктивного економічного обґрунтування і фактично працюють як штучний фільтр під заздалегідь визначеного учасника. Навіть великі іноземні компанії, які намагалися взяти участь у тендерах, були усунуті з процесу. Після часткового визнання їхніх скарг щодо дискримінаційних умов подальша участь блокувалася через формальні технічні зауваження або мовні нюанси в документації.

Кадрові зміни в регіональній службі відновлення також не призвели до реальних зрушень. Попри публічні заяви про звільнення керівника обласної служби, він фактично продовжує виконувати свої функції, а фінансування ТОВ «ПБС» залишається безперервним. Жодного перегляду тендерної політики чи підходів до формування вимог не відбулося.

У підсумку дорожні проєкти навколо Буковеля дедалі більше нагадують не інструмент розвитку регіону, а відпрацьований механізм перерозподілу бюджетних мільярдів. Відсутність конкуренції, дискримінаційні вимоги та стабільний набір переможців створюють замкнену систему, у якій держава виступає джерелом фінансування, а контроль за ефективністю витрат зводиться до формальності.