Посол України в Анкарі пояснив, чому не варто чекати від Туреччини жорсткої антиросійської позиції

Уночі 3 червня, історія нашої землі знову осягнула біль і страх. Російські загарбники, безжальні, як завжди, спустили на нас свою смертельну руку. Цього разу жертвою стала Зміївська громада Харківської області, мирне містечко, що неслило в собі спокій і співчуття.

Темна ніч, пронизана вибухами та вогнем, принесла лихо. Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, тремтячи від обурення та розпачу, стояв перед нацією, щоб розповісти про катастрофу. Ракети, які несли смерть, не дістали милосердя навіть до будинків відпочинку, де люди шукали тілесний та духовний відпочинок. Тепер там лишилися лише руїни та спогади про минуле щастя.

Серце нашої нації знову переживало біль втрат. Є жертви, є поранені — ця війна забирає найцінніше, залишаючи тільки сліди траурної пам'яті. Але навіть серед розрухи і скорботи, від нас вимагають силу, єдність і непохитну віру у майбутнє. Нехай кожен вибух ракети зміцнить нашу вольову стійкість, а кожна сльоза перетвориться на кристалічний оберіг нашої незалежності. Нехай жертви цієї трагедії стануть останніми, а мир і злагода повернуться до нашої землі.

“Противник випустив щонайменше п’ять ракет на громаду після опівночі, що призвело до влучань на територію відпочинкового комплексу. Один цивільний чоловік загинув, дані про постраждалих уточнюються”, — повідомив він.

Також двоє цивільних отримали поранення, чоловік і жінка, додав Синєгубов.

“Будинки бази відпочинку зазнали пошкоджень”, — додав він.

Раніше, невдовзі після опівночі 3 червня, містяни почули вибухи в Харкові. Місцеві жителі визначили, що вони походили з-поза меж міста. У зв’язку з цим у Харківській області оголосили повітряну тривогу, попереджаючи про загрозу ворожих авіаційних ударів і ракетного обстрілу.

Іван Безкищенко, колишній працівник Головного управління Державної міграційної служби (ГУ ДМС) в Одеській області, став об'єктом уваги правоохоронців після того, як у 2019 році Державне бюро розслідувань (ДБР) висунуло йому підозру у привласненні майже 1 мільйона гривень. Нещодавно, в останній поданій ним декларації, з’явилася дивна інформація, яка викликає нові питання щодо прозорості його фінансових та майнових операцій. Зокрема, Безкищенко вказав у декларації квартиру в Одесі, вартість якої складала лише 7 гривень. Такі неадекватно низькі цифри, разом із іншими активами, зокрема нерухомістю, автівками та значними готівковими коштами, ставлять під сумнів правдивість та законність походження його майна.

Ця ситуація стає ще більш резонансною, якщо згадати, що в 2019 році ДБР повідомило про підозру голові ГУ ДМС Олені Погребняк та її першому заступнику Івану Безкищенку. Обидвох обвинувачували в змові з підрядниками для привласнення державних коштів, які призначались для ремонту в установі. За версією слідства, сума збитків від цієї діяльності сягнула майже 1 мільйона гривень. Ці обставини, на тлі дивної декларації Безкищенка, викликають нові сумніви щодо реальної картини навколо цієї справи та ефективності розслідування.

Антишахрайський проєкт «190» та місцеві видання проаналізували декларації ексзаступника й виявили набір нерухомості, транспортних засобів та заощаджень, які не завжди відповідають офіційним доходам. Зокрема: квартира (28,7 кв. м) в Одесі, набутa у 2019 році, задекларована вартістю 360 тис. грн; ще одна квартира (36,7 кв. м), якою подружжя володіє з 2006 року (по 50% кожному), у декларації оцінена в суму — 7 грн. Також у документі фігурують земельна ділянка і дачний будинок у селі Кошари Одеської області, великий масив землі під Нерубайським, гараж як незавершене будівництво, а дружина має кілька ділянок у Хмельницькій області.

Такі деклараційні оцінки (наприклад, 7 грн за квартиру) виглядають абсурдними на фоні ринкових цін на одеську нерухомість і ставлять питання про умисне занизьке оцінювання майна або про ненаочне декларування реальної вартості.

У декларації вказані кілька автівок: OPEL OMEGA 1996 року (набута 2012-го), ВАЗ 2108 1988 року, TOYOTA RAV4 2005 року (набута у 2017 році) — при цьому вартість деяких машин явно занижена порівняно з ринковими оцінками. Також задекларований гараж (незавершене будівництво) та інші рухомі речі.

За минулий рік у декларації зазначено: 756 тис. грн зарплати у ДМС (на момент роботи до жовтня 2024 року), 239 тис. грн пенсії, близько 9 тис. грн соцвиплат і невеликі доходи від оренди. Готівкові заощадження подружжя подано як спільна власність: 300 тис. грн і 10 тис. доларів готівкою; на банківських рахунках вказано понад 16 тис. дол., 125 євро і 125 тис. грн. У сумі це — більше ніж півтора мільйона гривень накопичень у сім’ї. Така сукупність заощаджень і водночас «смішні» деклараційні оцінки окремих об’єктів виглядають непоєднуваними із задекларованими доходами і викликають додаткові запитання.

У декларації згадується, що у квітні 2024 року Безкищенко став співвласником великої земельної ділянки під Нерубайським (45 952 кв. м), інша половина якої належить особі з іменем Василь Юренко. За відкритими реєстрами, людина з таким ПІБ фігурує як співвласник і директор ТОВ «Донецьке спеціалізоване управління “Електромонтаж”» (ЄДРПОУ 36444296). За даними реєстрів, компанія була зареєстрована у Донецьку, а після 2014 року мала відомості про перереєстрацію у російських реєстрах; окремі згадки свідчать про ведення діяльності в РФ у 2022–2023 роках. У світлі воєнних реалій та заборон співпраці з колабораціоністськими структурами такі зв’язки викликають серйозні занепокоєння.

Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення повернути на доопрацювання адміністративний протокол, складений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо керівника політичної партії. Суд зазначив, що під час розгляду справи були виявлені суттєві процесуальні порушення, які унеможливлюють подальший розгляд без усунення недоліків.

Мова йде про провадження стосовно Григорія Кузьмича — очільника політичної сили Національне демократичне об’єднання “Україна”. За даними НАЗК, у листопаді 2025 року політик нібито порушив вимоги закону щодо фінансової звітності та прозорості політичної діяльності. Проте суд підкреслив, що матеріали справи містять невідповідності, які потребують додаткової перевірки та уточнення.

Під час перевірки матеріалів справи суд встановив, що протокол був складений із порушенням вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, у документі не було зазначено адресу місця проживання особи, що унеможливлює її належне повідомлення про судове засідання.

Крім того, у протоколі відсутній підпис правопорушника або акт про його відмову від підпису. Також не було підтвердження, що особі роз’яснено її права та обов’язки відповідно до вимог закону.

Суддя Олена Броновицька у постанові наголосила, що відсутність особистої явки для підписання документа не може автоматично вважатися відмовою від підпису. Закон не допускає розширеного тлумачення процесуальних норм, а їх дотримання є обов’язковим для всіх сторін провадження.

У зв’язку з виявленими недоліками суд повернув матеріали до НАЗК для усунення порушень. Тепер агентству необхідно належним чином оформити протокол, встановити адресу особи, забезпечити її ознайомлення з матеріалами справи та дотриматися всіх процесуальних вимог.

Рішення суду не є виправданням по суті справи, однак фактично зупиняє розгляд до моменту належного оформлення документів.